Субота, 29 вересня, на яку випало найбільше “навантаження” святкових заходів до Дня міста, нас потішила погідною, сонячною дниною.
Субота, 29 вересня, на яку випало найбільше “навантаження” святкових заходів до Дня міста, нас потішила погідною, сонячною дниною. Звичайно ж, найбільший потік городян з різних куточків міста ще зранку був помітний до вул. Прибузької, де проходив уже традиційний святковий сільськогосподарський ярмарок. Сподіваємось, що він нікого з його учасників не розчарував, бо ярмарковий настрій тут був на висоті й у тих, хто продавав, і тих, хто купував. Принаймні, працівники нашої редакції, які прийшли на нього не лише як репортери, а й як потенційні покупці, залишилися задоволеними від придбаних дарів садів та полів, пасік та водойм рідного краю. Здається, що і всі, хто з цією ж метою побував на ярмарку, не розчарувалися, за що велика вдячність його організаторам.
А ще того святкового ранку тішив слух передзвін у храмах обласного центру, де пройшли молебні за наше місто. Зранку керівники міста, делегації гостей, депутати міськради та представники громадськості поклали квіти до пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, після чого у міськраді відбувся урочистий прийом міського голови…
Словом, перебіг усіх подій основного святкового дня проходив згідно зі сценарієм, у якому, зрозуміло, не було прораховано увесь огром тих позитивних емоцій, які випромінювали хмельничани та гості міста. Щоправда, не обійшлося без неприємних сюрпризів, чому, мабуть, виною є заполітизований період парламентських виборів, який уніс неприємні корективи у святкові заходи, насамперед, у театралізовану ходу “Ми славимо наш рідний Хмельницький”, яка вже стала за багато років символічною візитівкою Дня міста. Річ у тім, що, вочевидь, за вказівкою облдержадміністрації, цьогоріч святкову ходу представників усіх трудових колективів обласного центру, його підприємств, установ, навчальних закладів вперше проігнорувало керівництво Хмельницького національного університету, університету управління та права, гуманітарно-педагогічної академії, медучилища, кооперативного інституту, професійних училищ обласного центру, ряду великих промислових підприємств, зокрема “Новатор”, завод трансформаторних підстанцій, “Хмельницькгаз”, обленерго. Не побачили хмельничани на завершенні ходи і традиційного проходження курсантів Національної академії Держприкордонслужби… Гарну крапку у ній цього року не гірше, а тепліше й проникливіше, поставили вокалісти Хмельницького муніципального хору під керівництвом Ігоря Цмура, котрі акапельно виконали “Многая літа”, згуртувавши родинним теплом великий загал городян.
Зрозуміло, що подібний незрозумілий демарш керівництва облдержадміністрації та керівників цих колективів не додасть їм авторитету, адже у такий спосіб вони зробили виклик цілому місту. І як тоді зрозуміти, що з Днем міста хмельничан не забув привітати Президент України Віктор Янукович та Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, а от керівництво облдержадміністрації чомусь проігнорувало це свято? Це що, такі нині політтехнології, коли обласна влада у такий спосіб виражає свою зневагу до цілого міста і без будь-яких на це підстав тисне на керівників окремих підприємств та навчальних закладів, аби ті зневажили свято хмельничан?..
Але не будемо надто про подібні сумні факти, бо більшість хмельничан, здається, того дня і не помітила, що сталося, хоча негативний осад у представників тих колективів, керівники яких піддалися на цей тиск, залишився, та на загальній атмосфері свята це не позначилося.
Традиційно у День народження міста прийнято відзначати тих, хто своїм талантом, професіоналізмом зробили його кращим, ніж торік. Щоб віддати честь найсумліннішим хмельничанам, свято міста перемістилося на стадіон “Поділля”, де відбулись урочистості й театралізоване дійство “Хмельницький! Ти землі подільської краса”. З вітальним словом до хмельничан звернувся міський голова Сергій Мельник, а потім він виконав приємну місію вручення нагород кращим за професією, переможцям у конкурсі благоустрою, лауреатам міських премій ім. Б.Хмельницького та М.Орловського, а також почесним громадянам — народному художнику України Миколі Мазуру та заслуженому тренеру Михайлу Мацьосі. Відтепер когорта почесних громадян міста налічує два десятки осіб.
Після урочистого вручення нагород територію стадіону заполонили юні хмельничани — учасники численних хореографічних колективів міста, котрі створили барвисту танцювальну феєрію свята. Доповнили кольорове різноманіття хмельницьких дітей і гості з-за кордону — учасниці фестивалю мажореток “Проскурівське дефіле”, котрі, безперечно, додали родзинки усім міським заходам, де з’являлися.
Хмельницький — місто славне торгами, тож під час свята вони стали чи не найцікавішою забавою. Окрім гарного настрою від організованих міським управлінням культури концертів, хмельничанам хотілось отримати щось довговічніше — наприклад, гарний сувенір на згадку. Його можна було придбати на ярмарку народного ремесла, що розгорнувся біля кінотеатру ім. Т.Шевченка. Поторгувати до столиці Поділля з’їхалися ремісники не лише з області, а й з Тернополя, Львова, Рівного… Чого тільки не було серед пропонованого товару — від жіночих прикрас з дерева, глини, коштовного каміння до натурального одягу з вовни, конопель чи льону. Завбачливі покупці, готуючись до грядущих зимових морозів, купували теплі хатні капці з овечої шерсті та вовняні безрукавки (їх у святкові торги можна було придбати приблизно за 250 гривень). Тих, хто любить натуральні солодощі, найбільше тягнуло до товару пасічників — тут тобі і пахучий мед, і медовий віск, і корисний пилок, і навіть п’янка медовуха…
Гарна ікебана, декоративний виріб — саме те, що потрібно, аби прикрасити власні домівки. Чимало покупців було у майстрині Галини Клименко, на її прилавку — вироби з натуральної шкіри, з природних матеріалів (каміння, піску, мушлів), фітоживопис. “Декорую інтер’єр не лише власної домівки, а й на замовлення. Рада, що на ярмарку мої мистецькі творіння користувалися попитом. До торгів у День міста готувала кращі роботи”, — ділиться пані Галина. Не було коли перепочити біля прилавку й мисткині Валентині (творчий пcевдонім Tina Chi), попитом у покупців користувалася колекція її ляльок ручної роботи.
Вдень хмельничан розважали конкурси та виставки, а ввечері — концерти. У суботу на стадіон “Поділля” виступали артисти-земляки та гості з Молдови. Першим своїм співочим талантом поділилися з хмельничанами молодий місцевий гурт, переможець пісенного фестивалю “Червона рута” “Чумацький шлях”, виконавши композиції у стилі рок-фолк. Розігріли “чумаки” не лише гарним вокалом, а й живою грою на акордеоні, бандурі…
“Завжди радо виступаю, але у рідному Хмельницькому співається найкрутіше!” — з такими словами вийшов на сцену головного святкового концерту соліст гурту “Мотор’рола” Сєня (Сергій Присяжний). Виступ цього гурту був дуже емоційним, вистачало і запальних пісень, і ліричних хітів, які полюбилися всій Україні. Спробували музиканти свої вокальні сили й у переспіві відомих композицій, по-мотор’ролівськи сучасно звучали слова із пісні “… Я піду в далекі гори у широкі полонини”. Гурт запалив у буквальному розумінні — горіли слухачі запалом, а ще у святкових сутінках миготіли екрани мобільних телефонів.
“Раніше я рідко слухала цих музикантів, вважала їх надто молодіжними, але їхній живий виступ дуже сподобався, рада, що у нас є такі талановиті земляки”, — поділилася враженнями від концерту хмельничанка Галина.
На завершення свята закордонний подарунок — виступ молдовського гурту “Здоб ші здуб”, котрий у своїй музиці намішує і рок, і фолькмотиви, і сучасні ритми настільки вдало, що хмельницькі глядачі встояти на місці і не танцювати просто не могли. Гурт найбільше відомий своїм хітом “Видели ночь”, переспіваним за Віктором Цоєм і гуртом “Кіно”. Ширше вся Україна дізналася про музикантів після їх участі у “Євробаченні” у 2005 році в Києві. Гурт вдруге представив Молдову на “Євробаченні” минулого року у Дюссельдорфі. Чимало їхніх нових композицій наживо почули хмельничани на свято.
Певно, цьогоріч, з останніх років десяти, найвдаліше був підібраний склад вечірнього концерту на стадіоні — запальні рок-, фольквиконавці. Адже повеселитися ввечері приходить здебільшого молодь, і саме це їй до душі.
Завершився святковий пісенний вечір вражаючим кольоровим феєрверком, що запалив хмельницьке небо на довгих шість хвилин тисячами іскристих жаринок.
Другий святковий день ознаменувався святами у мікрорайонах. Після бурхливого вечора напередодні поснідати вдома під звуки духового оркестру, чарівні звуки якого долітали просто крізь розчинене вікно, можна було у кожному мікрорайоні Хмельницького. Після живої музики у хід пішли конкурси, танці, пісні — все, чим багаті місцеві таланти.
Танцювальна фієста на вулиці Проскурівській продовжила свято запальними дитячими па — і бальні, і народні, і сучасні, і спортивні танці, словом, на будь-який смак.
Молодят, котрі пов’язали свої долі святкового іменинного для міста дня, вітав міський голова Сергій Мельник. Побажавши гарної сімейної погоди новоспеченим подружжям, а у випадку дощу чи грози, щоб хтось із них таки дістав першим парасолю, Сергій Іванович вручив закоханим пам’ятні подарунки та яскраві осінні квіти.
А у сквері ім. Т.Шевченка буяла виставка учнівської творчості, в якій взяли участь 40 школярів міста, серед яких стипендіати міської ради. Серед представлених робіт — народна вишивка, класична різьба по дереву, ляльки-мотанки (вузликові ляльки), які є сакральним оберегом, живопис, судномоделі… Городяни з захватом роздивляли шедеври юних талантів.
Поринути в історію української фольклористики допоміг хмельничанам етнофест, що тривав у неділю в обідню пору у сквері ім. Т.Шевченка. Фолькгурт “Бужаночка” Палацу творчості дітей та юнацтва ділився з хмельничанами своєю любов’ю до української пісні. Вокалісти виконали свої найяскравіші пісенні композиції, розважали глядачів старовинними фольклорними дійствами, обрядовими іграми, танцями. Багато пісень їхнього виконання — подільські народні, але в репертуарі є сольні та дуетні номери. Щороку на День міста колектив виступає із різними програмами. Цього ж року — імітація подільських гулянь. Незважаючи на те, що колектив був у неповному складі, зміг подарувати гарний настрій і підняти патріотичний дух глядачам, яких зібралося чимало. Найбільше потішили публіку старовинні подільські ігри “Смик” та “Козацька рада”. “З кожним роком в Україні стає все менше носіїв саме українського фольклору, і наше завдання — як мінімум зберегти цей фольклор, а як максимум — популяризувати”, — зазначив керівник гурту Юрій Богач. Теплі слова вдячності і двом прекрасним жінкам, талановитим педагогам Світлані Мельничук і Ларисі Левицькій, які виховують у колективі любов до українських звичаїв, подільського фольклору, народної пісні.
Срібні переливи “Осіннього блюзу у вечірньому місті” дарували його мешканцям зірки української естради, котрі вже не раз збирали чимало люду на своїх концертах. Імпровізована концертна зала перед кінотеатром ім. Т.Шевченка зі стільцями, стилізованими під філармонійні, про що завбачливо подбали працівники управління культури, додавала відповідного духу й настрою на класичну музику, якою й розпочався концерт у виконанні Олександра Божика. Скрипаль-віртуоз, срібний призер телепроекту “Україна має талант” уже бував у нашому місті з концертом. Але й у другий приїзд було йому чим дивувати: грав на одній струні цілу композицію, чарував грою на кількох скрипках, кількома смичками… Допомагали львівському гостю створити у вечірньому місті справжню феєрію живого звучання струнний оркестр “Бравіссімо”, рок-гурт “Божик-бенд”, його дружина Юлія Божик, яка грала на фортепіано, і виконавиця Оксана Муха.
Улюблену співачку Мілу Нітіч хмельничани чекали чи не найбільше. Струнка і красива з’явилася вона на сцені з теплими вітаннями і гарним настроєм, адже День Хмельницького для Міли — також свято близьке і рідне. Землячка у своєму виступі підготувала і переспіви іноземних хітів, і свої нові російськомовні композиції.
Заключним акордом вечора став виступ лірика Павла Табакова, переможця другого телепроекту “Голос країни”. Він подарував хмельничанам низку зворушливих композицій, акомпануючи собі на роялі, співав навіть на біс — не хотіли відпускати талановитого гостя іменинники.
Приємним різноманіттям заходів на будь-який смак позначене цьогорічне свято міста, втім, як і завжди. Усупереч невтішним прогнозам погоди останні вересневі — особливі дні для нашого Хмельницького — були теплими, а субота — навіть спекотною і сонячною. Відтак усі заплановані заходи, підігріті щедрим вересневим теплом, вдалися на славу.
Ірина САЛІЙ, Ірина ЛЬВОВ, Вікторія СПРИНЧАК
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО