Таку назву має виставка, що днями відкрилась в обласному художньому музеї. Автор представлених робіт — лауреат Національної премії імені Т.Шевченка, заслужений художник України, львів’янин Євген Безніско.
Таку назву має виставка, що днями відкрилась в обласному художньому музеї. Автор представлених робіт — лауреат Національної премії імені Т.Шевченка, заслужений художник України, львів’янин Євген Безніско.
Митець народився 1937 року в м. Кагарлик Київської області. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1964). За творче життя підготував до 30 персональних виставок, брав участь і у міжнародних, зокрема у Канаді та США.
Поціновувачам мистецтва Євген Іванович відомий передовсім своїми ілюстративними циклами до творів української літературної класики. Окрім того, він є автором понад 200 екслібрисів (книжкових знаків) відомих осіб, серії портретів видатних діячів України, циклу робіт “Чорнобильська Голгофа”… У співавторстві з дружиною й однодумцем, талановитим скульптором Теодозією Бриж (1929-1999), виконав монументальні проекти, серед яких каплиця жертвам НКВС на території Золочівського замку, меморіал Українських січових стрільців на горі Маківка й пам’ятник Святославу, сину Володимира Великого у Сколівському районі Львівщини.
Нинішня виставка, приурочена до Дня Незалежності України, презентує графічні аркуші до геніального твору Івана Франка “Мойсей”.
Родзинкою експозиції стало поєднання в одному виставковому просторі двох ілюстративних циклів до поеми, часовий інтервал між якими становить майже 40 років.
Перший (у техніці лінориту), що презентує нашу музейну збірку, було створено молодою людиною в умовах другої хвилі національного відродження. Неприхований підтекст поеми давав можливість митцю включитись у загальнонаціональний діалог, названий згодом рухом шістдесятників. Особлива пластична мова цього циклу, який складається з 17 аркушів, унаочнює монументальне звучання поеми, вічність і актуальність її образів. Нерівні, “рвані” контури гранично узагальнених крупних форм, зерниста фактура художньої поверхні асоціюються з каменем, тобто з матеріалом “скрижалей Мойсеєвих”. Варіюючи різний за характером графічний штрих, силуетний рисунок, творячи напружену гру світла і тіні, митець моделює композиції, пронизані духом внутрішньої експресії. Поступово від аркуша до аркуша розкриваються історико-філософські аспекти твору, народжуючи паралельні до основного змісту національно-духовні асоціації. Серія стала помітним явищем у мистецькому просторі України, а її автор був занесений до числа неблагонадійних. Однак утиски з боку влади не змінили його зацікавлень і переконань.
Вже в нових політичних і культурних реаліях Євген Безніско, збагачений досвідом прожитих літ, знову звертається до цієї теми. Появі другого циклу (2005-2007) передувала поїздка до Єгипту, де художник мав можливість пройти шляхами Мойсея, вповні відчути містичну атмосферу Синаю й по-новому переосмислити такий близький йому Франковий твір. Виконані в техніці пастельного малюнка 38 аркушів відтворюють ті ж події біблійної історії, але в “автентичному геоморфологічному середовищі”. Перед глядачем постають неповторні ландшафти древньої землі, збагачені колоритом побуту місцевих мешканців. Композиції приваблюють “інтонаційним багатством колірно-настроєвої гами”, наявністю метафор, символів, асоціацій, що наповнюють біблійні сцени глибоким метафізичним змістом. Неоповідний характер аркушів дозволяє їх вільне трактування, стимулює історіософське мислення глядача.
Зіставлення обох циклів в єдиний концептуальний ряд, за словами львівського мистецтвознавця Р.Яціва, дає глибоку духовну інформацію про ідеали не одного покоління українських інтелектуалів, які шукали фундаментальні опорні точки для збереження морально-етичних критеріїв нації на різних щаблях історії.
Лариса Чернова