Олександр Цюзік, голова обласної профспілки працівників соцсфери:
— Вважаю, що голова Верховної Ради у своїх діях повинен дотримуватися чіткої та зрозумілої лінії — як того вимагає регламент Верховної Ради. Зрозумілою ця лінія має бути для всіх політичних сил. А що вийшло? Спочатку Володимира Литвина не зрозуміла Партія регіонів і підтримала опозиція, а тепер підтримали регіонали і не розуміють в опозиції. А головне, його дії незрозумілі і неприйнятні народом України.
Анжела Чепка, журналіст:
— Краще прийняли б якийсь закон на захист та розвиток української мови в Україні й поза її межами, бо ж зараз навіть у селах, близьких до великих міст, люди починають розмовляти російською, що вже казати про суржик, який нищить нашу рідну мову чи не найбільше.
Віктор Шкарблюк, водій:
— Я все життя розмовляю українською мовою й люблю її, хоча вживаю багато російських слів. Ми — українці й повинні розмовляти рідною мовою, а не йти на повідку в Росії.
Денис Піменов, організатор Подільської Ліги КВН:
— Я розмовляю російською, та вважаю цей закон зрадництвом України. Через це до спікера Верховної Ради Володимира Литвина й до всіх інших політиків, які підтримують цей закон, ставлюся вкрай негативно.
Степан Кушнір, громадський діяч:
— Прийняттям цього ганебного документа, хоча його і документом складно назвати, українська влада проявила свою сутність.
Олексій Голеншин, громадський діяч:
— Більшого зрадника в країні годі шукати. Влада вкотре демонструє, що їй байдужа думка народу. Вважаю, що з цього кроку почався зворотний відлік перебування політичних пройдисвітів при владі.
Римма Єфімова, маркетолог, 28 років:
— Підписання Литвином мовного законопроекту Колесніченка-Ківалова — повний фарс і відверте колінкування перед правлячою партією. Спікер явно не віддає собі звіту, що плюнув у душу українському народові. Таким чином, стало більше на одного безхребетного васала. Відверто скажу, мені цікаво на що ще спроможуться наші високі і “мудрі” голови на рівні законопроектів з економічних питань, соціальних гарантій. Нині ми йдемо дорогою в нікуди і через те дуже болить душа за майбутнє. Власне майбутнє, майбутнє дітей та держави в цілому.