Соціум

Татуювання хною: боді-арт, який пережив століття

Малювання хною — древня і перевірена віками традиція боді-арту. Тоді люди прикрашати тіло мереживом диво-малюнків із різних міркувань: для одних вони служили оберегом, для інших — талісманом удачі, для третіх — прикрасою й обов’язковим атрибутом до великих свят. Сьогодні тимчасові татуювання з хни аж ніяк не втратили актуальності в країнах Східної Азії та Африки, потроху просочуючись і в нашу культуру.

Малювання хною — древня і перевірена віками традиція боді-арту. Тоді люди прикрашати тіло мереживом диво-малюнків із різних міркувань: для одних вони служили оберегом, для інших — талісманом удачі, для третіх — прикрасою й обов’язковим атрибутом до великих свят. Сьогодні тимчасові татуювання з хни аж ніяк не втратили актуальності в країнах Східної Азії та Африки, потроху просочуючись і в нашу культуру.

Хмельничанка з досить незвичним для слов’янських широт іменем — Лаура та зі справжнісіньким українським прізвищем Півень (на фото) — одна з тих людей, завдяки яким ось така екзотика помаленьку приживається в наших краях. Вперше натільні візерунки з хни дівчина побачила під час мандрівки Індією. Традиційні споконвіків для індусів розписи рук, ніг, обличчя настільки вразили українку, що вона стрімголов полетіла до найближчої крамнички за тюбиком пасти. Спочатку експериментувала на собі: виходило як з-під дитячої руки і мало нагадувало шикарні малюнки, якими прикрашалися місцеві жінки. Але вже дуже скоро саме вони влаштовувалися в чергу до “білої” майстрині за біотату.

“В Індії розписи хною або, як їх ще називають, мехенді, менді, річ хоч і звична, але дорога. Тамтешні художниці працюють переважно для іноземних туристів і ціни в них, навіть на наші мірки, кусаються. Я малювала безкоштовно, тому завжди збирала навколо себе натовпи індійських модниць та роззяв: для них було нонсенсом, що білошкіра так вправно освоїла національний ритуал”, — розповідає Лаура.

За три місяці в Індії наша героїня не розлучалася з тюбиком хни. Від охочих обжитися татуюванням не було відбою, особливо в святих місцях, поруч із храмами. Коли повернулася додому, першими клієнтами Лаури стали рідні, друзі, знайомі. За рік практики дівчина вже й не перерахує, скількох людей розмалювала.

Доповнити свій образ натільною міні-картиною здебільшого приходять дівчата й молоді жінки. Хоча, буває, серед клієнтів трапляються й представники сильної статі: останнім татуюванням, яке наносила хлопцеві, була мантра на санскриті. Лаура розповідає, що в каталозі люди найчастіше ведуться на простенькі, без якогось особливого підтексту малюнки: тварини, квіти, знаки Зодіаку… Рідше — на колоритні східні мотиви.

Створення менді може бути хвилинною справою, а то й кількагодинною. Все залежить від розміру, складності обраних узорів. Від них також коливається ціна: за десять гривень на вас з’явиться невеличкий кількасантиметровий малюночок, за 50 — великий розмаїтий розпис.

Паста, якою працює Лаура, рослинного походження. Більше того — привезена за тисячі кілометрів аж із Індії. Виготовляють її зі свіжого листя хни, яке розтирають у порошок. “Чоловік частенько буває в цій країні, тому завжди поповнює мої запаси. Часом замовляю фарбу в столиці, хоча і в Хмельницькому купити її — не проблема. Але якщо індійський тюбик коштуватиме одну гривню, київський — 12, то хмельницький — удвічі дорожче”, — розповідає майстриня.

Триматиметься менді тиждень-два, а тому набриднути не встигне. В цьому й головна принада тату з хни, яке можна змінювати залежно від настрою, стилю одягу…

“Хна лягає на шкіру об’ємно. Через півгодини, коли малюнок висохне, паста відлущиться. Після неї залишаться жовтуваті сліди. Остаточно колір татуювання проявиться через добу. Щоб зберегти його надовше, перші вісім годин бажано уникати контакту з водою. А ще треба відмовитися від тертя мочалкою, пілінгу, бані та сауни, змащувати кремом, мигдальним чи гірчичним маслом”, — радить художниця.

Щоправда, з кольорами татуювання особливо не розженешся. Лаура працює лише з чотирма: двома натуральними — коричневим та рудим і двома хімічними, в які додані барвники, — червоним та чорним. Але їх, зі слів художниці, достатньо, аби малюнок виглядав ефектно та зі смаком. Окрім кольору та неповторного візерунка, особливого шику менді можуть додати різноманітні стрази та камінчики. Цю новинку Лаура вже найближчим часом запропонує своїм клієнтам.

Ольга Цимбалюк
Фото з архіву художниці

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *