Зі щирою заздрістю спостерігала я у ці дні за репортажами з Англії, де на державному рівні проходили урочистості з нагоди 60-ліття перебування на престолі королеви Єлизавети ІІ. Треба було бачити, з якою любов’ю говорили про свою королеву прості британці. До чого це я? Так, так, кажу про авторитет нашої влади, яка, яка ми розуміємо, на нашу любов не може розраховувати і навіть на почуття поваги не заслуговує. І справа тут не в тому, що ми, українці, взагалі не сприймаємо через свій національний характер будь-яку свою владу, а в тому, що і сама вона, влада, ніби живе своїм паралельним від нас життям. Ось так і виходить: громадяни України існують у своїх суспільних реаліях, а їх владці — у своїх і, що найгірше, ці рівні нині все більше віддаляються один від одного.
М.ШЕВЧУК, м. Хмельницький