Отже, ми з вами, пане Президенте, опинилися за крок до цілковитої міжнародної ізоляції, про що дуже переконливо засвідчує бойкот більшістю політичних лідерів країн Центральної та Східної Європи Ялтинського саміту та відверте ігнорування провідними політиками Європи та світу Євро-2012 в Україні. Зрозуміло, що це ще не повна політична ізоляція нашої країни, хоч хтось тішить себе тим, що, мовляв, ці санкції стосуються виключно лише її керівництва та особисто Віктора Януковича. Та видається на те, що ці ізоляційні процеси продовжаться і не лише у політичному, так би мовити, форматі, але й в економічному, що вже складніше для нас усіх, і які практично відсувають євроінтеграційні перспективи України на невизначений час…
Отже, ми з вами, пане Президенте, опинилися за крок до цілковитої міжнародної ізоляції, про що дуже переконливо засвідчує бойкот більшістю політичних лідерів країн Центральної та Східної Європи Ялтинського саміту та відверте ігнорування провідними політиками Європи та світу Євро-2012 в Україні. Зрозуміло, що це ще не повна політична ізоляція нашої країни, хоч хтось тішить себе тим, що, мовляв, ці санкції стосуються виключно лише її керівництва та особисто Віктора Януковича. Та видається на те, що ці ізоляційні процеси продовжаться і не лише у політичному, так би мовити, форматі, але й в економічному, що вже складніше для нас усіх, і які практично відсувають євроінтеграційні перспективи України на невизначений час.
Тож що нам з усім цим робити, Вікторе Федоровичу, адже тут, як не крути, але ви з політичним процесом над Юлією Тимо-шенко, іншими колишніми високопосадовцями таки зайшли у глухий кут, з якого, звичайно ж, проглядається декілька виходів для вас, але чи заслуговує на подібну перспективу Україна — це ще питання? Один із таких шляхів, мабуть, для декого з вашої команди бачиться у перемозі на парламентських виборах завдяки адмінресурсу, купівлі парламентських тушок та нардепів-мажоритарників, що, до речі, є реальним завданням для влади попри голосні заяви нашої опозиції. Але чи не буде це Піррова перемога, адже далі бачиться хіба що білоруський варіант розвитку подій у країні, що є, як на мене, дуже небезпечним сценарієм для України. Можна, звичайно, вам кинутися в обійми до Кремля, але не мені вам говорити, як його зверхники ставляться до вас особисто та вашого найближчого оточення, не кажучи вже про перспективи для української державності. На жаль, ваші запевнення про безальтернативність європейського вибору для нашої країни, як бачите, на Європу не діють, але ж не забуваймо, що нам нині дуже необхідні, зокрема, кредити Міжнародного валютного фонду, західні інвестиції, як і те, що треба віддавати ті міжнародні кредити, які ми вже взяли.
До чого веду? Та чи варта уся ця підкилимна візантійщина у справі з Юлією Тимошенко усіх цих ризиків для країни? Віддаю вам належне, Вікторе Федоровичу, за те, що ви єдиний зі своїх попередників демонструєте свій незалежний характер і перед Європою, і перед Москвою, але що робити далі? Якщо йти цим шляхом, то, принаймні, нині ви вже повинні були б поставити питання про перегляд Харківських угод з Росією, а, посадивши Тимошенко за нібито незаконні газові угоди з росіянами, пора вже ставити питання руба щодо відповідальності за них офіційної Москви й особисто вашого нинішнього візаві Володимира Путіна, чи не так? А доки мають відсиджуватися панове Івченко, Фірташ, Ющенко, з легкої руки яких і розпочався перегляд цін на російський газ для України? Погоджуюся з вашою думкою, пане Президенте, коли ви кажете: “Ми маємо цю проблему, я маю на увазі проблему з Тимо-шенко, яка виникла не сьогодні, не вчора. Вона виникла, починаючи з 1990-х років, коли грабували Україну”. Але це твердження вже з тих істин, відповіді на які слід шукати у біблейській мудрості про скалку в чужому оці і колоду у своєму, хоч, даруйте, не про це нині мова. Вузол проблем, які з’явилися в Україні з ув’язненням Юлії Тимошенко, треба розв’язувати якнайшвидше. Думаю, ви могли б тут скористатися механізмом дії указу Президента про її звільнення. Тим більше, що підставою для цього міг би бути, зокрема, висновок вашого міністра юстиції Олександра Лавриновича, який твердив, що Тимошенко-прем’єр на тих переговорах з росіянами діяла в межах своїх повноважень…
Повірте, такий ваш указ не буде виявом слабкості. І ще одне. Чи не відчуваєте ви, що через цю справу ви можете опинитись і у внутрішній ізоляції в своєму середовищі? Адже мені здається, у вашій позиції щодо Кремля вас уже не розуміє ваше загалом проросійське середовище. А якщо допустимо, що третя сторона задіє провокацію щодо Юлії Тимошенко з її усунення, запустивши для України взагалі непрогнозований сценарій, що тоді, Вікторе Федоровичу?
Згоден, що перед вами нині питань більше, ніж відповідей, але ж відповіді таки треба давати і чим-швидше…