Мабуть, інформацію про цю подію слід було б адресувати лише любителям пива, якби не ряд причин, які ставлять її над споживацькою тематикою, хоча йдеться якраз нібито про цей напій. Та спершу повідомимо, що у ресторані “Жовтневий” вже, по суті, запрацювала перша в місті міні-пивоварня, яка буде пригощати суто солодовим, а не пастеризованим пивом його шанувальників, що є, безперечно, цікавою новиною і для наших рестораторів. Цікаво й те, що на початку квітня Центральна галузева дегустаційна комісія з оцінки якості пива рекомендувала до виробництва ПП “Рудпол”, яке, як і цей ресторан, входить у структуру ПАТ “Проскурів”, два зразки пива: 11-відсоткове світле “Прага класік” та 12-відсоткове світле “Прага преміум”. Не секрет, що цей проект було реалізовано з особистої ініціативи голови ПАТ “Проскурів” Івана Рудика, в якого ми з цього приводу взяли інтерв’ю.
Мабуть, інформацію про цю подію слід було б адресувати лише любителям пива, якби не ряд причин, які ставлять її над споживацькою тематикою, хоча йдеться якраз нібито про цей напій. Та спершу повідомимо, що у ресторані “Жовтневий” вже, по суті, запрацювала перша в місті міні-пивоварня, яка буде пригощати суто солодовим, а не пастеризованим пивом його шанувальників, що є, безперечно, цікавою новиною і для наших рестораторів. Цікаво й те, що на початку квітня Центральна галузева дегустаційна комісія з оцінки якості пива рекомендувала до виробництва ПП “Рудпол”, яке, як і цей ресторан, входить у структуру ПАТ “Проскурів”, два зразки пива: 11-відсоткове світле “Прага класік” та 12-відсоткове світле “Прага преміум”. Не секрет, що цей проект було реалізовано з особистої ініціативи голови ПАТ “Проскурів” Івана Рудика, в якого ми з цього приводу взяли інтерв’ю.
— Поясніть, Іване Леонтійовичу, чому ви з цим проектом пішли таким “ускладненим” шляхом. Адже з Чехії вам необхідно було везти технологічне обладнання, фахівців, які його налаштовували. Великі затрати, як ми розуміємо, пішли на реконструкцію цілого крила ресторану “Жовтневий”, де розмістився цей міні-пивзавод з оглядовою вітриною за європейськими зразками. Це ж, даруйте, нині суцільні витрати. Чи не краще було діяти перевіреним способом і пригощати відвідувачів ресторану звичним пастеризованим пивом, яке і не псується, і “віддачу” ресторану дає одразу?
— Згоден, що для тих, хто так мислить, це і є єдиний шлях у бізнесі, і не лише в ресторанному. Але ж у нашому випадку ми кажемо не стільки про пиво, скільки про нашу загальну споживацьку культуру. Знову ж таки, хто нині тільки не говорить про вірність курсу євроінтеграції, європейським стандартам, а як виходить на практиці? До речі, чеські фахівці, які працювали над встановленням та запуском нашого міні-пивзаводу, здійснили в нашому місті маркетингові дослідження, висновок яких був дуже невтішним, за винятком лише продукції “Хмельпива”, з яким ми, до речі, співпрацюємо. Чехи жартували з приводу якості українського пастеризованого пива, яке ви бачите на всіх прилавках та розливах, щоправда, віддавши належне якості “Хмельпива”.
До речі, саме в Чехії нині працює єдиний у Європі науково-дослідний інститут пива, який здійснює авторський контроль за всіма марками чеського пива. А ще, скажу відверто, часто буваючи за кордоном, у тій же Чехії, я завжди захоплювався роботою тамтешніх пивоварів, яка передбачає дуже суворе дотримання якісних показників пива, там власне і вивчав технологію пивоваріння, яку ми вирішили запровадити в нашому місті.
— То що, виходить, що пиво суцільно неякісне?
— Це питання не до мене, бо, як кажуть, про смаки не сперечаються. Але ми чітко повинні навчитися розрізняти зразки солодового та пастеризованого пива, а також особливості пивоваріння живого пива. Зверніть увагу, що подібні до нашого міні-пивзаводу є вже в Україні, а от у нашому місті нам випала честь і відповідальність бути першими. Щодо різниці в якості пива, то нині в Євросоюзі готуються до прийняття заборони на будь-яке використання ферментів у пивоварінні, до речі, використання цукру та підсолоджувачів у виготовленні соку, усіляких напоїв там уже заборонено.
— Виходить, що ПАТ “Проскурів” і тут виступив піонером, запустивши лінію з виробництва природного непастеризованого яб-лучного соку, а нині вже й взявся до виробництва солодового пива?
— Виходить, що так. Недарма у народі кажуть, що скупий платить двічі. Так було і з нашим соком, коли ми пішли далі, ніж інші. Невдовзі, не сумніваюся, дійде у нас черга і до європейських стандартів у пивоварінні.
— Наскільки знаємо, у нашому парламенті готується законопроект про обмеження вмісту всіляких ферментів у пиві та інших напоях. Чи не здається вам, що в парламенті завжди знайдеться достатньо лобістів, які протистоятимуть цьому закону попри благородні наміри його авторів.
— Це вже політика та практика тіньового заробітчанства наших парламентаріїв, я ж веду мову про інше — про нашу споживацьку культуру, елементарну турботу про власне здоров’я. Не буду оперувати статистичними даними про кількість фальсифікатів на наших торговельних полицях, коли кажемо про різні напої. Це питання до відповідних контролюючих служб, нам же нині розходиться про те, щоб продукція, яку пропонує ПАТ “Проскурів”, зокрема наші сік та пиво, відповідали найвимогливішим вітчизняним та європейським стандартам. І хто сказав, що Євросоюз не вимагатиме завтра від нас дотримуватися своїх стандартів і тут?
— Що ж, залишається лише побажати вам успіху на цьому тернистому для нашої країни шляху.
— Дякую. Та щоб він був менш тернистим для нас усіх, слід нам усім більше думати про реальну перспективу своєї країни входження в Європу, починаючи з таких “дрібниць”, як якість нашого пива, соків, чи не так?
— Тут нема чим заперечити.
Розмовляв Б.ДЕМКІВ
На фото: так виглядає нині міні-пивзавод у ресторані “Жовтневий”
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО