Вже вчетверте на південнобузькому порозі Червоні ворота (село Мігея, Миколаївська область) відбулися змагання з техніки водного туризму “Пам’яті товариша”.
Вже вчетверте на південнобузькому порозі Червоні ворота (село Мігея, Миколаївська область) відбулися змагання з техніки водного туризму “Пам’яті товариша”.
Поборотися з водною стихією, а заодно відпочити душею та запастися гострими відчуттями, сюди приїхали п’ять команд з Одеси і по одній з Іллічівська, Києва та Хмельницького.
Наше місто представляли хлопці та дівчата, які називають себе аматорським туристичним клубом “Ромашка”. Їх історія починалася з піших походів, а три роки тому друзям закортіло чогось нового, свіжого, адреналінового. Так вони відправились у свій перший сплав. Потім були другий, третій, четвертий… До речі, востаннє свої катамарани та командний дух на міцність вони перевірили на карпатських порогах Чорного та Білого Черемошів.
Потрапити на змагання “ромашківцям” досі нагоди не випадало. Все змінив телефонний дзвінок від одеських колег. Вони, так би мовити, благословили наших спортсменів-аматорів у спортивний вир, запросивши на турнір.
“Цікаво було й себе показати, й на інших подивитися, тому почали збиратися в дорогу, — розповідає капітан хмельничан Ігор Юдін. — Наша поява втішила організаторів. Те, що в Хмельницькому хтось займається водним туризмом, приємно здивувало багатьох. Не менше подиву викликав і той факт, що ми не входимо до жодної офіційної туристичної організації чи клубу, а існуємо самі по собі. Тому для нас ці змагання були корисними не лише в плані досвіду, але й можливістю заявити про себе: вони стали першим виходом “Ромашки” в широкий світ”.
На турнір хмельничани виставили два екіпажі: катамарани четвірку і двійку. Програма для обох була майже ідентичною та складалася з кількох етапів. Перший — довга гонка “Водний біатлон” відбувалася навколо острова, який екіпажі повинні були у вигляді естафети обплисти на час. Суворим моментом випробування стали рятувальні роботи. Тут учасники самотужки мали й аварії змоделювати, тобто перевертати катамарани на течії, переплавляти їх з одного берега на інший, переносити через гору… Словом, робити все, аби ситуація була якомога більше схожою на реальну, і при цьому дістатися фінішу без втрат та з мінімумом штрафних очок. Ну, і на завершення для справжніх гурманів — слалом. На дистанції було розставлено 25 воріт різного маркування. Зрозуміло, що пройти їх усі ідеально не вдалося майже нікому: заважали бурхлива течія і сильний вітер. Тим не менше, учасники викладалися на повну.
“У цій дисципліні наш катамаран-двійка посів третє місце. В четвірки штрафних балів не багато, але довгий час. Ми намагалися пройти дистанцію якомога технічніше, тому на годинник не звертали уваги. Можливо, це не зовсім по-спортивному, але як для першого разу — простимо”, — ділиться враженнями один із членів екіпажу-четвірки Юрій Свідерський.
Додамо, що головним ініціатором та організатором цього турніру виступив відомий в Одесі і не тільки водник-старожил, засновник тамтешнього турклубу “Водний бобслей” Семен Сирф. “Змагання “Пам’яті товариша”, як і решту, проводимо, в першу чергу, для популяризації нашого виду спорту. Приємно, що вони збирають як новачків, так і тих, для кого подорожі бурхливими ріками вже давно стали невід’ємною частиною життя. Хочу подякувати всім, хто допомагав вирішувати організаційно-технічні моменти і надіюся, що наступного року за наш перехідний кубок боротиметься більше команд”, — каже Семен Гергійович.
За результатами трьох змагальних днів головна нагорода турніру дісталась одеському турклубу “Водний бобслей”. Друге місце посіли спортсмени з Іллічівська, а ось третє — за новачками-хмельничанами. Вони, до речі, запевнили, що це був хоч і перший, але стовідсотково не останній їхній спортивний старт.
Ольга Олександрова
Фото Ольги Морозової (м. Одеса)