Про те, що в українців руки золоті, знає весь світ. З давніх-давен народні умільці творили з підручних матеріалів дива, якими і око помилується, і душа потішиться, і оселя збагатиться. Вигадкам предків часом дивуються навіть сучасні митці. Тому й нині живе традиційне старовинне ремесло.
Про те, що в українців руки золоті, знає весь світ. З давніх-давен народні умільці творили з підручних матеріалів дива, якими і око помилується, і душа потішиться, і оселя збагатиться. Вигадкам предків часом дивуються навіть сучасні митці. Тому й нині живе традиційне старовинне ремесло.
Цікавим для тих, у кого руки тягнуться до голки чи пензля, уява б’є потужним ключем, стало відкриття 24 вересня містечка старовинних традицій. Розгорнувся своєрідний парад умільців просто неба у міському парку імені Івана Франка з нагоди святкування 580-ї річниці від дня першої згадки про місто.
З самого ранку тут за робочими місцями сиділи провідні майстри Подільського краю, представники мистецьких шкіл та закладів міста. Кожен чаклував над своїм виробом. Поспостерігати, як у руках професіонала побутовий дріб’язок перетворюється на ікебану, жіночу прикрасу чи статуетку, зібралося чимало люду. Але не тільки зримо вивчати секрети майстрів, а й спробувати свої сили у захопливій справі могли всі охочі безкоштовно. Дорослих приваблювали складніші техніки. Однією з них став гобелен — мистецтво, схоже до ткацтва, котре зародилося десь у XIV столітті. Його особливістю є плетення вовни чи синтетичної нитки різних кольорів у візерунчасте полотно. Цю техніку представляла на ярмарку викладачка дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Надія Петренко. Роботи цієї мисткині відомі не лише в Україні. Її учнем став Андрій Коптар. “Гобеленом цікавлюся давно, навіть закінчив Вінницький коледж декоративно-прикладного мистецтва, де освоїв цю техніку. У моєму доробку є чимало вовняних полотен, більшість з них подаровані друзям. Це творче ремесло мені дуже подобається, часто експериментую з техніками його виготовлення, вплітаю у вовняну нитку дріт, залишки будівельних матеріалів”, — розповідає пан Андрій, не відриваючись від процесу виготовлення гобелену. А пані Надія додає, що мистецтво гобелену популярніше у західних областях країни. Майже кожну оселю Франківщини та Львівщини прикрашають такі полотна.
Ще один мистецький промисел, головним матеріалом у якому є вовна, — валяння теж був представлений у містечку старовинних ремесел. Як розповідає майстриня Олена Дрібниця, валяння зародилося ще вісім тисяч років до нашої ери. Саме тоді люди побачили, що шерсть свійських тварин збивається у тугі клубочки, розрівнюючи які можна виготовляти теплий і приємний на дотик одяг. Нині найчастіше використовують вовну гірських овець. З цього матеріалу, пофарбованого у червоний, рукодільниця Олена виготовляла мак. Намочивши вовну у мильний розчин, накривши клейонкою, розминала її під пресом, надаючи круглої форми квітки. Каже, на цей етап іде до години, потім матеріал висушують, оздоблюють. Нині прикраси валяльниці-подолянки відомі й за кордоном.
Справжнє чоловіче ремесло, яке потребує сили і витримки, представляв на ярмарку рукоділля Іван Нащупський. З-під його вправних рук виходили вирізьблені фігури вепрів, коней…, тварини були, наче живі. Іван Францович розповідає, що до різьблення привчився давно, вивчав техніку самотужки. Секретом краси його різьблених фігур є використання липового дерева. Каже, воно найкраще піддається тесаку. Не лише душевною відрадою, але й гарним способом прибутку служить для майстра його ремесло. Майже 300 гривень коштує його різьблений вепр. Поки різьбяр розповідав про свою улюблену справу, його учень, котрий сів за роботу вперше, поряд виготовив дерев’яного ослика за зразком. Тож, певно, кожен при бажанні зможе освоїти це ремесло.
…Плетіння з соломи, розпис по дереву, кераміка і ще багато різних ремесел, успадковані нами від предків, були відкритими для людей у святкові вихідні. Як зазначила головний спеціаліст управління культури і туризму міської ради Оксана Кирилкова, містечко старовинних ремесел організоване у нашому місті вперше за сприяння управлінь культури і туризму та освіти. Ідею його відкриття радо підтримали викладачі художніх шкіл міста, Хмельницького національного університету, Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, майстри міського Будинку культури. Кожен з них сподівається, що майстер-класи з українських ремесел під відкритим небом стануть традицією у нашому місті, відбуватимуться на різні свята.
Ірина САЛІЙ
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО