Думаю, що переговори нашого прем’єра Миколи Азарова зі своїм російським колегою Володимиром Путіним стали для багатьох у нинішній владній команді холодним душем. На фоні того, як зверхньо себе вів російський прем’єр у газовому питанні зі своїм українським колегою, який є промосковським політиком і з цим ніколи не крився, можна лише зайвий раз переконатися у тому, що нинішній Кремль не піде на жодні поступки Києву не лише в газовому питанні. І коли українські владці усвідомлять просту істину, що Москва не хоче бачити Україну незалежною й триматиме нас, якщо не на газовому чи нафтовому налигачі, то ще на чомусь іншому? Не допоможуть, як бачимо, тут ні Харківські угоди зі здачею росіянам Севастополя, ні інші наші поступки. Сьогодні вони піднімуть ціну на газ, вимагають віддати під свій контроль наші газотранспортні магістралі, нині Кремль вже диктує нам умови у гуманітарній політиці, що завтра? Чи вистачить характеру у нової влади в Україні послідовно захистити наші національні інтереси? Я відповіді на ці запитання поки що не бачу.
А.Білик, м. Хмельницький