Хмельничани досить добре забезпечені пасажирським транспортом, але розвиток міста вимагає час від часу вносити зміни до схеми транспортного сполучення. Про своє бачення невідкладних та перспективних транспортних питань міста ділиться своїми думками депутат, голова постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та підприємництва міської ради, депутат Сергій Мандзій.
Хмельничани досить добре забезпечені пасажирським транспортом, але розвиток міста вимагає час від часу вносити зміни до схеми транспортного сполучення. Про своє бачення невідкладних та перспективних транспортних питань міста ділиться своїми думками депутат, голова постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та підприємництва міської ради, депутат Сергій Мандзій.
— Сергію Володимировичу, якими ви бачите нині зміни у маршрутній мережі міста?
— Ці завдання вкладаються у конкретні цифри: пасажир повинен мати не більше 400 метрів до найближчої зупинки і не більше п’яти хвилин очікування. Час поїздки має становити максимум 45 хвилин з віддаленого мікрорайону до центру, максимум 30 хвилин з ближнього мікрорайону до центру. Поїздка від одного віддаленого мікрорайону до іншого — максимум одна година. Тож у результаті роботи фахівців “Львівської політехніки”, які працюють над оптимізацією нашої транспортної мережі, маємо отримати схему руху, яка забезпечить такі нормативи. Перші пропозиції щодо змін до діючих маршрутів були подані минулого тижня. Зараз їх опубліковано на сайті міської ради, отож просимо хмельничан ознайомитися з цим проектом та внести до нього свої зауваження і пропозиції.
— Чи не варто передбачити і таку “дрібницю”, як встановлення на зупинках розкладу і часу прибуття громадського транспорту?
— Саме це наша комісія з ініціативи депутата Ольги Мярковської доручила зробити управлінню транспорту і зв’язку. Але графіки, вважаю, є тільки початком справи. Головне — це контроль за їх виконанням. Для цього під час проведення наступного конкурсу автоперевізників буде введено нову вимогу: наявність GPS на машинах. Створимо централізовану міську диспетчерську службу, до якої будуть мати доступ і власники машин. Така система вже запроваджується у Харкові, Одесі та деяких інших містах, а за кордоном вона вже давно є обов’язковою.
— Та ще складніше, погодьтеся, вирішувати проблеми поліпшення якості доріг у місті.
— Ці проблеми, на мою думку, слід поділити на реальні, довгострокові та фантастичні. В чому проблема наших доріг? Мережа дорожнього сполучення дуже слабо розвинена і основних доріг у місті (проспект Миру, Кам’янецька, Зарічанська, Інститутська тощо) дуже мало, щоб пропустити весь транспорт. З кожним роком автомашин стає більше, отже, у першу чергу треба збільшити пропускну здатність доріг.
Для цього, зокрема, на засіданні комісії ми дали протокольне доручення розширити існуючі дороги скрізь, де це можна зробити. Зокрема, розширити вул. Кам’янецьку. Нам відповідають, що можливостей для цього мало, її треба розширяти хоча б на три метри, але це надто складно, хоча розширення на один метр уже дасть позитивний результат. І всі дороги, де багато транспорту, треба максимально розширити.
Необхідно також переходити на нові технології ремонту доріг. Як позитивний приклад, варто нагадати про відремонтовану ділянку Кам’янецької між перехрестями вулиць Купріна та Тернопільської новим асфальтобетонним покриттям. Воно досить дороге, але там, де його поклали, роками не буде проблем.
Це — те, що є реальним і що повинно робитися постійно. Далека перспектива — це збільшення мережі доріг. Переконаний, що треба вишукати можливість і прокласти вулицю Мельникова. Вона вже є у Генплані: це дорога, яка буде з’єднувати Зарічанську з Трудовою. Позитив у цих планах у тому, що її можна побудувати не за рахунок бюджету, а за рахунок забудовників, як-от від маршала Рибалка до Західної Окружної, чи від телевежі до Щербакова…
Віддалена перспектива — продублювати рух Кам’янецької. Це можливо, збудувавши розв’язку на вулиці Свободи через вулицю Пушкіна і залізницю. Далі через колишню військову територію транспорт повинен курсувати вулицею Купріна.
На жаль, питання про швидкісну залізницю Міністерство транспорту зняло, і це дуже погано, що місто нічого не отримає від Євро-2012.
Ну, а на фантастичні ідеї, авторів яких у нас вистачає, витрачати час не варто.
— Яким вам бачиться перспектива впровадження в місті нових видів транспорту і чи не краще розвивати традиційні?
— Як відомо, найчистішим екологічно, а також найекономічнішим є електротранспорт. Та у сьогоднішнього пасажирського транспорту в Хмельницькому, як на мене, є свої особливості, дехто каже, що замість 10 маленьких автобусів слід пустити один великий… В ідеалі для нашого міста це повинні бути автобуси місткістю як у малого міського автобуса типу “Богдан”, з низькою підлогою, двома дверима, з електроприводом. Поки що цей вид міського пасажирського транспорту лише набуває поширення і має недоліки. Та й ми плануємо зберегти традиційну маршрутну мережу, щонайменше, на наступне п’ятиріччя. А за цей час буде видно, чи з’являться нові, досконаліші технології електричних автобусів.
І, звичайно ж, маємо розвивати традиційний тролейбусний транспорт. А намагання експлуатувати у містах звичайні автобуси — це шлях у нікуди. Вони не є альтернативою ні тролейбусам, ні маршруткам.
Наш кор.