Соціум

У кожній писанці — душа дитяча

Певно, кожен із нас у дитинстві брався власноруч створювати кольорові візерунки на яйці. Тоді нам навіть і на думку не спадало, що ця, на перший погляд, нехитра справа класифікується як вид мистецтва.

 

Певно, кожен із нас у дитинстві брався власноруч створювати кольорові візерунки на яйці. Тоді нам навіть і на думку не спадало, що ця, на перший погляд, нехитра справа класифікується як вид мистецтва. Дізнатися його тонкощі та секрети напередодні найбільшого християнського свята запропонували вихованцям школи образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва. Взяти участь у майстер-класі, який провели викладачі закладу, зібралося немало охочих. Однак перш ніж ті запалили свічки та взялися за писачки, маленький екскурс у історичне минуле обов’язкового атрибуту пасхального столу зробив доцент кафедри культурології Хмельницького гуманітарно-педагогічної академії Валентин Ільїнський. Він уже багато років вивчає писанкарство, є автором брошури “Українська писанка”, із якої почалося відродження цього священного таїнства на Поділлі. Натхненні його словами дітлахи взялися мудрувати кожен над своїм витвором мистецтва. До справи підходили по-серйозному, дослухалися до порад викладачів, радилися одне з одним. Дехто навіть одягнув вишиванки, перетворюючи майстер-клас на справжнє, суто українське обрядове дійство, якому протягом віків наші предки відводили важливе значення. Що ж вийшло, можна було побачити через півтори-дві години, коли робота вщухла, а юні майстри хизувалися авторськими роботами. В когось вони вдалися кращі, у когось — не дуже, але ж головне, що творені з душею!

Ольга ЦИМБАЛЮК
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *