Сергій Бусленко — не просто фотохудожник із Рівного, а єдиний в Україні заслужений художник Міжнародної федерації фотомистецтва із золотою відзнакою, член Королівського фотографічного товариства Великобританії, член Американської фотографічної асоціації та її офіційний представник в Україні. За 25 років захоплення фотографією він зі своїми виставками вже об’їздив півсвіту: від Китаю, Тайваню до Швейцарії і Франції. Йому залюбки позують і прості люди, і знаменитості, навіть двометрові жительки океану — мурени. Пересвідчитись у цьому можна, завітавши на персональну виставку Сергія Бусленка, що відкрилась у музеї-студії фотомистецтва.
Сергій Бусленко — не просто фотохудожник із Рівного, а єдиний в Україні заслужений художник Міжнародної федерації фотомистецтва із золотою відзнакою, член Королівського фотографічного товариства Великобританії, член Американської фотографічної асоціації та її офіційний представник в Україні. За 25 років захоплення фотографією він зі своїми виставками вже об’їздив півсвіту: від Китаю, Тайваню до Швейцарії і Франції. Йому залюбки позують і прості люди, і знаменитості, навіть двометрові жительки океану — мурени. Пересвідчитись у цьому можна, завітавши на персональну виставку Сергія Бусленка, що відкрилась у музеї-студії фотомистецтва.
“Коли я вперше пірнув під воду, то зрозумів, що це фантастичне сере-довище неодмінно треба фотографувати, — розповів пан Сергій. — Гра світла упереміш з водою, відчуття польоту, як при подоланні гравітації… Але технічно все це зробити дуже непросто: треба бути не лише гарним фотографом, але й добрим аквалангістом. Я можу зосередитись на кадрі й зовсім забути про час… Фотографувати підводний світ цікаво, тут природа стає співавтором знімків. Наприклад, та ж мурена: взяла і сама стала перед об’єктивом”.
Яскраві знімки кольорових рибок, дельфінів, акул і водоростей індонезійських морів якось непомітно змінюються на фотографії, на яких під водою вже плавають люди. Оголені тіла чоловіка й жінки переплітаються у воді, мов водорості. На переважній частині робіт зображені жінки, що у легкому вбранні літають під водою. Цикл “Відображення” складається з фотографій, де жінки вдивляються на себе у водне дзеркало. “Жінка — це вже красиво, — каже фотограф, — а у поєднанні зі стихією води виходить подвійна краса”.
Фотохудожник любить експериментувати. Наприклад, змушує своїх моделей… грати під водою. Цикл “Підводна мелодія” — серія знімків, де жінки під водою, наче грають на гітарі, скрипці. У “Мелодії моря” моделі грають вже на прибережних скелях. Попри те, що багато фотографій у чорно-білих тонах, всі вони живі, об’ємні, аж рельєфні.
“Під воду беру 17 кілограмів обладнання, — каже Сергій Бусленко. — Знімаю на цифровий фотоапарат з австрійським боксом. Аналоговим фотоапаратом працювати у такому середовищі важко”.
Окрім підводних фото, є ще кілька робіт інших циклів. Наприклад, іронічні “Журі”, де перед жінками засоромлено стоїть оголений Жорик Делієв або “Балерини”-товстунки. Знімок трьох чоловіків, що ніби дмухають у бамбукову палицю, вчить наше суспільство згуртованості: грати в одну дудку. А ось кілька робіт контрастують за змістом: пейзажі ранкового лісу створюють дисонанс із чорно-білими знімками “ХХ століття”, “Мертвий ліс”.
На відкритті виставки автора вітали директор музею Констянтин Жданов, керуюча справами міськ-виконкому Людмила Черевченко. Перераховуючи всі відзнаки гостя з Рівного, Констянтин Жданов пожартував, що за кількістю нагород йому позазрив би навіть Леонід Брежнєв.
“Коли дізнався, що у Хмельницькому є музей фотомистецтва, я одразу погодився привезти сюди свою виставку”, — поділився Сергій Іванович. І пожартував, що, можливо, доведеться переїхати з Рівного у Хмельницький. Бо у його місті таких умов для фотографів місцева влада ще не створила. У подарунок Хмельницькому фотомузею Сергій Бусленко передав два альбоми фотографій міжнародних виставок (на фото), що він проводив у своєму місті.
Людмила Черевченко відзначила, що виставки у фотомузеї з кожним разом стають все вищого рівня. “Вони дають гарний приклад початківцям, як треба працювати над фотографією. А то юні фотографи думають, що крутий фотоапарат у руках — це вже шедевр. А насправді до шедевру треба ще докласти багато зусиль і майстерності”, — слушно зауважила вона.
При виході на відвідувачів експозиції чекав десерт у вигляді серії чорно-білих портретів, розміщених у коридорі назовні виставкової зали. Роботи рівнянина хмельничани можуть споглядати до 14 травня.
Анастасія СІМАШОВА
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО