Схоже на те, що у недалекому майбутньому офшори очікує доля динозаврів і мамонтів. Хоча навряд чи вони вимруть, але, мабуть, еволюціонують у що-небудь не таке руйнівне. Європа вже готова боротися з цими “пральними машинами для відмивання грошей”. За оцінками єврочиновників, ЄС щороку втрачає трильйон доларів податкових платежів, які ховають в офшорних зонах. Вітчизняним олігархам у цій боротьбі доведеться несолодко: разом з Європою на війну з офшорами виходить і уряд України.
Схоже на те, що у недалекому майбутньому офшори очікує доля динозаврів і мамонтів. Хоча навряд чи вони вимруть, але, мабуть, еволюціонують у що-небудь не таке руйнівне. Європа вже готова боротися з цими “пральними машинами для відмивання грошей”. За оцінками єврочиновників, ЄС щороку втрачає трильйон доларів податкових платежів, які ховають в офшорних зонах. Вітчизняним олігархам у цій боротьбі доведеться несолодко: разом з Європою на війну з офшорами виходить і уряд України.
Сумне “падіння” Кіпру як однієї із найофшорніших зон триває. Сьогодні на острові прийнято закон про контролювання капіталу, ясна річ, не свого, а іноземного. Щоб вкладники банків та інвестори не розбіглися, їх позбавили права достроково розривати депозитні договори, обмежили суми операцій за картками і зарубіжні перекази. Щоправда, кілька разів ці заходи вже послаблювали: наприклад, були підвищені ліміти на грошові перекази. Але загалом Кіпр зберігає дуже жорсткий контроль за рухом капіталу, зараз мало хто погодиться розглядати цей острів як офшор.
Після Кіпру сумну славу “недоофшора” можуть отримати зони в Німеччині, Франції, Великій Британії, Польщі, Італії та Іспанії. Саме ці шість країн ухвалили рішення спільно боротися з ухиленням від сплати податків. Міністри найбільших економік Євросоюзу дійшли висновку, що кожен рік ЄС втрачає до трильйона доларів лише за рахунок того, що компанії часто виводять свій прибуток в офшорні зони. Найбільш активно боротьбу з відмиванням грошей лобіюють французи: президент Франції Франсуа Олланд навіть сказав, що хоче викорінити офшори в Європі і в усьому світі.
Поки наступ на офшори має суто декларативний характер, але експерти не відмовляються від думки, що бомба сповільненої дії запущена. В першу чергу, вона вибухне саме в офшорних зонах.
Один з провідних економістів України говорить, що кіпрський прецедент (порятунок економіки за рахунок коштів іноземних інвесторів) може стати прикладом для країн, які зараз лихоманить. Інакше кажучи, аналогічні рішення можуть прийняти Італія, Іспанія, Португалія. Цю ланцюгову реакцію передчувають у Росії. Президент РФ Володимир Путін висловився з приводу того, що Кіпр стане гірким досвідом для російських компаній і приводом вкладати гроші у вітчизняну економіку.
Такої ж думки дотримується міністр податків і зборів України Олександр Клименко: “Ситуація з Кіпром демонструє яскравий приклад того, що капітал потрібно вкладати не в закордоння, а у вітчизняну економіку”.
Через лазівки в нашому податковому законодавстві Україна для багатьох сфер бізнесу і так перетворилася на офшор, переконаний екс-міністр економіки Віктор Суслов. Отже потрібно якнайшвидше вдосконалити законодавство. Принаймні в тих сферах, які стосуються ухилення від оподаткування. Один зі способів це зробити — законопроект про трансфертні ціни, розроблений Міністерством доходів і зборів спільно з провідними консалтинговими агентствами.
Головне завдання документа: встановити контроль за формуванням цін під час операцій, які відбуваються між “пов’язаними” особами. Не секрет, що саме в процесі таких “полюбовних угод” ціни на товари та послуги встановлюються так, щоб це було максимально вигідно учасникам операції. Особливо активну участь у ланцюжку фірм і компаній беруть резиденти країн з низьким рівнем оподаткування (в тому числі офшорів). Якщо на законодавчому рівні зобов’язати учасників угоди розкривати документи, операції стануть прозорими.
Законопроект ще не прийнятий, але вже дістав неабияку порцію негативу. Як слід було очікувати, головними критиками стали представники великого бізнесу. Так, на доопрацюванні документа наполягає УСПП (Український союз промисловців і підприємців). За словами фахівця з питань економічної політики, якщо сьогодні задіяти певні норми проекту, виникнуть дуже великі труднощі.
При цьому УСПП та інші критики документа (наприклад, Федерація роботодавців) підкреслюють, що в цілому він країні необхідний. Прийняття документа може принести бюджету додатково майже 20 млрд. грн. за три роки. Крім того, новація поліпшить торговельний баланс України. “Це відбудеться тому, що вітчизняна продукція експортуватиметься без штучного заниження цін”, — пояснює експерт аналітичного департаменту однієї з інвестиційних компаній.
Отже сподіваємося, що незабаром зможемо вживати фрази на кшталт “цивілізоване ведення бізнесу” та “податкова культура“ не як опис наших мрій і побажань, а як реальні атрибути національної економіки.
Іван КОЛОМІЄЦЬ