Визначну дату відзначає цього року слов’янський світ: 1150-ліття створення слов’янської писемності та культури. У місті Хмельницькому свою частку у відзначенні цієї видатної історичної події внесли Руський культурний центр і товариство російської культури “Русь”. Днями в обласній бібліотеці для юнацтва їхні активісти організували літературно-художні читання, розповіли слухачам про життя і подвиг солунських братів Кирила та Мефодія — творців старослов’янської азбуки.
Визначну дату відзначає цього року слов’янський світ: 1150-ліття створення слов’янської писемності та культури. У місті Хмельницькому свою частку у відзначенні цієї видатної історичної події внесли Руський культурний центр і товариство російської культури “Русь”. Днями в обласній бібліотеці для юнацтва їхні активісти організували літературно-художні читання, розповіли слухачам про життя і подвиг солунських братів Кирила та Мефодія — творців старослов’янської азбуки.
Заслуги святих рівноапостольних братів в історії світової культури величезні. Саме їхня невтомна, жертовна праця впорядкувала слов’янську абетку і цим започаткувала розвиток слов’янської літературної мови. Це дозволило не лише привести слов’янські народи до християнства, а й сприяло утворенню державності в їхньому середовищі. Брати довели своїм життєвим подвигом право кожного народу, зокрема слов’ян, своєю мовою проповідувати Боже слово. Завдяки їм слов’янська мова стала четвертою, крім єврейської, грецької та латині, котрій було доступним християнське вчення. Проти цього особливо категорично виступала римська церква, в Європі послідовники Кирила та Мефодія переслідувалися, їх навіть продавали в рабство на невільницьких ринках Венеції. Але достойні учні солунських братів не відрікалися від своєї місії, розповсюджуючи слов’янську писемність на землях центральної, північної та східної Європи.
Знаковою подією у цьому було створення першої Біблії старо-слов’янською мовою — Біблії Острозької в Київській Русі. На Русі з’явилася й перша друкована “Граматика” слов’янської мови Мелетія Смотрицького, яку Михайло Ломоносов назвав “вратами своей учености”. Ця “Граматика” відіграла значну роль у становленні російської літературної мови.
Греки Кирило і Мефодій об’єднали своєю азбукою слов’янський етнос на віки, незважаючи на всі історичні катаклізми, політичні трансформації та ідеологічні протиріччя. Про діяльність братів, позбавлену будь-якого національного егоїзму, особливо наголошувалося на читаннях — як приклад безкорисного служіння людям.
Сім століть слов’янська абетка існувала на Русі, залишаючись незмінною, вона стала видатною пам’яткою слов’янської культури. Але заслуга Кирила та Мефодія стосувалася не лише просвітництва, вони виконували і велику дипломатичну місію, результатом якої стало широке розповсюдження християнства в світі.
Володимир РАЗУВАЄВ