Якось у коловерті Інтернет-новин промайнули результати соціологічного опитування, за якими 64% українців прагнуть бачити нашу країну в європейській співдружності. Мимоволі подумалося, що цифра ця середня, і у Хмельницькому кількість прихильників євроінтеграції, напевно, сягнула б абсолютної позначки.
Якось у коловерті Інтернет-новин промайнули результати соціологічного опитування, за якими 64% українців прагнуть бачити нашу країну в європейській співдружності. Мимоволі подумалося, що цифра ця середня, і у Хмельницькому кількість прихильників євроінтеграції, напевно, сягнула б абсолютної позначки.
Аж раптом: “Нє ходітє, дєті, в Афріку гулять!..” І нескінченний потік страшилок, чому нам, українцям, європейцям по суті своїй, не варто поспішати до Європи. Виявляється, верховенство права, яке є головним принципом демократичної європейської спільноти, — це погано. Бо не потрібно мати совісті, коли є закон. А законодавство пишуть під себе обрані люди, як це їм вигідно. Гендер (соціальна стать, що визначає поведінку людини у суспільстві — ред.) потрібен тільки сексуальним збоченцям, аби виправдати свої нездорові нахили. Європейські стандарти ювенільної юстиції заганяють у глухий кут батьків і дозволяють позбавити батьківства за дріб’язкове порушення прав дитини, як-то відмова у шоколадці перед обідом. І боронь Боже в європейському суспільстві хоча б косо глянути на людей нетрадиційної орієнтації…
Як ви гадаєте, де автору довелося почути такі “аргументи”, висловлені начебто виключно на користь благої мети виховання підростаючого покоління? У міському Будинку культури, де нещодавно проводився перший загальноміський форум “Участь батьків у навчально-виховному процесі”, організований Хмельницькою міською радою батьків “Покров”. У запрошенні на захід зазначалося, що проводиться він спільно з управлінням освіти міської ради. А наведені вище висловлювання належать учаснику заходу Олегу Ігнатьєву, який у плані проведення форуму був представлений як співголова батьківського комітету АР Крим. Незважаючи на регламент заходу, виступаючий тривалий час виключно російською мовою проводив майстерно змонтовану відеопрезентацію для чисельного загалу у залі МБК: аналізував європейське законодавство і моральні засади… І постійно переконував, що “толєГантність” (а саме так свідомо вимовляв це слово пан Ігнатьєв) — це також погано, бо призведе мало не до самознищення.
Напевно, заїжджого доповідача не поінформували перед виступом, що у місті над Бугом, окрім титульної, мирно живуть люди різних національностей. Що, окрім православних, є у нас католики й іудеї, рідновірівці і навіть мусульмани. Отож мораль і совість, які зачасти пов’язані з національною ментальністю і віросповіданням, у кожного свої. Тому для всіх закон один. Що ж тут незрозумілого?
Я також маю свої погляди і переконання, якою має бути сучасна родина, дотичність релігійних інституцій до державних навчальних закладів, з тих таки новин бачу, що і в Європі чимало проблем викликають суспільну дискусію і резонанс. Але я — людина толерантна. І вважаю, що кожна думка має право на існування — мої співвітчизники люди мудрі, помірковані і спроможні відділити зерно від полови. Чомусь не сумніваюсь, що хмельничани, які виявились учасниками цього заходу, також це зробили. Але, наголошую, йдеться саме про думку, ідею, особисту позицію, які кожен має право винести на суспільне обговорення. А не про маніпуляції громадською свідомістю і підштовхування суспільства через начебто “благі наміри” на шлях до пекла правового хаосу і нетерпимості. От тільки з якою метою? Аби ми самі зачинили перед собою двері до європейської спільноти і залишили одне-єдине вікно на схід?
Руслана ПОДОЛЬСЬКА