Чимало літ минуло з того часу, як було повернуто добре ім’я нашого земляка, поета Володимира Булаєнка. Тоді у селі Сорокодуби на Красилівщині відзначали його 70-річчя. На святі тому і музика гарно грала, і приїжджі артисти з сільськими учасниками художньої самодіяльності концерт влаштували, і від палких промов столичних письменників у його односельців сльоза не одна скотилася. На місці хати, в якій минуло дитинство поета, навіть встановили погруддя чолов’яги, схожого на Булаєнка лише тим, що чуба на голові має… Та я не про погруддя.
Чимало літ минуло з того часу, як було повернуто добре ім’я нашого земляка, поета Володимира Булаєнка. Тоді у селі Сорокодуби на Красилівщині відзначали його 70-річчя. На святі тому і музика гарно грала, і приїжджі артисти з сільськими учасниками художньої самодіяльності концерт влаштували, і від палких промов столичних письменників у його односельців сльоза не одна скотилася. На місці хати, в якій минуло дитинство поета, навіть встановили погруддя чолов’яги, схожого на Булаєнка лише тим, що чуба на голові має… Та я не про погруддя.
Добру справу зробила редакція районної газети “Красилівський вісник”, котра заснувала районну літературну премію імені Катерини Куян. Саме її чистий світлий талант уособлює літературу Красилівщини. Булаєнко — то інший рівень і його премія має бути саме обласною. А щоб не залежало її фінансування від вибриків скороминучих теперішніх начальників, то це питання варто вирішити на обласному рівні.
Щороку до Дня Перемоги учасникам бойових дій у Другій світовій війні надають разову фінансову допомогу. Що якби з того фонду раз на два роки і меншу суму виділяти на літературну премію поета Володимира Булаєнка, який загинув на полі бою минулої війни під Ригою?..
Микола КОЛОМІЄЦЬ, лауреат обласної літературної премії імені Володимира Булаєнка, член Національної спілки письменників України