Зоя Діденко, голова міського Товариства української мови ім. Т.Шевченка “Просвіта”:
— Ще як розпочиналася уся ця катавасія у парламенті з мовним законопроектом, ми навіть направили лист підтримки голові Верховної Ради Володимиру Литвину, який публічно виступив проти закону Ківалова-Колесніченка. Виходить, ми…
Зоя Діденко, голова міського Товариства української мови ім. Т.Шевченка “Просвіта”:
— Ще як розпочиналася уся ця катавасія у парламенті з мовним законопроектом, ми навіть направили лист підтримки голові Верховної Ради Володимиру Литвину, який публічно виступив проти закону Ківалова-Колесніченка. Виходить, ми помилилися у своїх сподіваннях на нього. Мені дуже шкода, що мій земляк, Герой України Володимир Литвин виявився таким безхребетним. Очевидно, підписав тому, що має що втрачати та, вочевидь, його “скарби” мають земне походження. Зрозуміти можна все, але виправдати його вчинок — ніколи.
Віталій Діденко, депутат Хмельницької міськради від ВО “Свобода”:
— Для мене немає нічого дивного у тому, що Володимир Литвин підписав цей антиукраїнський закон. Він завжди був фарбованим лисом, завжди служив усім, аби залишатися при владній “годівниці”. Нині ж відверто служить режиму Януковича, щоб зберегти для себе особисто хоч якісь політичні перспективи та недоторканність. Переконаний, настане час відповідальності перед нашим народом і для таких “діячів”.
Микола Букацький, голова суспільно-культурного об’єднання “Переселенці”:
— Нагадаю, що українці, яких насильницьки депортували з етнічних земель на території сучасної Польщі у 1944-1947 роках, були, насамперед, носіями української мови та культури. Нині закон Ківалова-Колесніченка, який підписав Володимир Литвин, якраз націлений проти нашої національної приналежності, з якою боролися усі окупаційні режими на нашій землі. Що ж, тепер слово за Президентом…
Геннадій Савосін, перший секретар обкому Соціалістичної партії України:
— Це спроба політичного піару людини, яка остаточно втратила повагу та інтерес у суспільстві, як і очолювана ним партія. Спроба насправді не вдалася: Литвин, очевидно, зрозумів, що різких рухів нині в Україні робити не варто, а інших шляхів для піднесення свого авторитету він не мав. Відтак зробив усе, щоб ще побути в ролі голови Верховної Ради. Партії ж влади і опозиція, на відміну від спікера, використали новий мовний закон сповна — у власних інтересах, розіграли ситуацію, як по нотах. Щоправда, вони не врахували головного: для людей важливіші зовсім інші проблеми — пенсії, заробітна плата, робота…
Ігор Клюс, голова облорганізації Народного руху України:
— Те, що зробив Володимир Литвин — це, якщо хочете, верх цинізму, адже він публічно неодноразово клявся, що не підпише цей закон. Але чого можна було чекати від політика, який замішаний у справі вбивства журналіста Гонгадзе, який постійно мімікрує задля влади? Цей підпис його, як голови Народної партії, є заразом і свідченням повного краху цього політпроекту, який іде в небуття слідом за НДП, СДПУ(о) та іншими партіями, які виникали у владних кабінетах.