Визначення Хмельницького як одного з кращих обласних центрів України було б неможливим без вагомого внеску у це заслужене визнання галузі культури. Доречно зауважити, що, за рейтинговими показниками, ця галузь вперше визнана переможцем серед міст Хмельниччини. Про те, чим живе сьогодні ця галузь, її перспективи та особливості наша розмова з начальником управління культури і туризму, депутатом міської ради Альбіном Тарчевським. Принагідно нагадаємо, що, за підсумками регіонального рейтингу-конкурсу газети “Проскурів” “Людина року-2011”, він став переможцем у номінації “Службовець”.
Визначення Хмельницького як одного з кращих обласних центрів України було б неможливим без вагомого внеску у це заслужене визнання галузі культури. Доречно зауважити, що, за рейтинговими показниками, ця галузь вперше визнана переможцем серед міст Хмельниччини. Про те, чим живе сьогодні ця галузь, її перспективи та особливості наша розмова з начальником управління культури і туризму, депутатом міської ради Альбіном Тарчевським. Принагідно нагадаємо, що, за підсумками регіонального рейтингу-конкурсу газети “Проскурів” “Людина року-2011”, він став переможцем у номінації “Службовець”.
— Альбіне Станіславовичу, спостереження за ситуацією у сфері культури в нашому місті доводять, що впродовж останніх років досить виразними стали тенденції відчутних змін у тих об’єктах культурно-мистецького життя, котрі визначають якраз культурне обличчя міста. Деякі з них змінюють свої традиційні функції, деякі з них втрачають, а деякі, навпаки, створюються. Це природні тенденції чи викликані якимись іншими факторами?
— Зміни дійсно є, але це насамперед відображення тих процесів, що відбуваються у культурно-мистецькому просторі України. З одного боку, на них впливають негативи, пов’язані з економічними кризами, а з іншого — вимоги часу, коли є потреба у дбайливому збереженні історичної спадщини і водночас врахуванні сучасних тенденцій. Відтак у місті, незважаючи на всі кризові негативи, вдалося зберегти мережу закладів культури, але з певною переорієнтацією деяких з них. Так, ми ліквідували колишню вже дитячу художню школу, однак замість неї відкрили принципово новий заклад — школу образотворчого і прикладного мистецтва. Завдячуючи міській владі, новоствореному закладу передано 800 квадратних метрів додаткової площі на вул. Проскурівській, 60/1. Це дозволило розвивати традиційні для нашого народу види мистецтва. Плануємо відкрити там новий сучасний виставковий зал. Щодо інших шкіл естетичного виховання, продовжуємо практику відкриття їхніх філій у мікрорайонах, зокрема така філія має з’явитись у мікрорайоні Озерна — аналогічна тій, що вже діє на вулиці Молодіжній.
У місті залишатиметься музична школа №1, котра існує вже понад 75 років і працюватиме надалі як заклад класичного музичного мистецтва. А ось усі інші школи естетичного виховання мають поєднувати різні напрямки: музичний, художній, театральний, образотворчий… Сьогодні 13% учнів загальноосвітніх шкіл навчаються в школах естетичного виховання, а це майже чотири тисячі дітей. Тому діяльність цих закладів є пріоритетною.
Суттєво вдалось оновити експозицію музею Проскурівського підпілля, відкрито музей-студію фотомистецтва — такий заклад, до речі, є далеко не в усіх містах України. Новинкою є і музей Героя Радянського Союзу Володимира Вайсера, відкритий з нашою допомогою. Оновлюється робота музею історії м. Хмельницького, незабаром відкриваємо галерею почесних громадян міста.
Окремо хочу сказати про головні заклади культури в нашому обласному центрі: Будинок культури і кінотеатр імені Т.Шевченка. Найбільші зміни відбуватимуться саме з ними.
— Мабуть, через це у місті виникли чутки про їх перетворення на щось інше або взагалі закриття?
— Насправді йдеться про значне розширення їхніх площ і функцій. На жаль, міський Будинок культури за всю свою понад столітню історію ніколи капітально не ремонтувався, негативу додала йому і сусідня новобудова. Нинішній його стан нас не влаштовує. Крім внутрішнього сучасного оновлення, МБК потребує додаткових репетиційних площ для колективів, гурткової роботи. Передусім, маємо зробити його розширення за рахунок добудови і ці роботи вже розпочалися. Завдяки міській владі, розумінню проблем моїми колегами-депутатами з бюджету міста виділені кошти на ремонт Будинку культури, наступного року ці ремонтно-реставраційні роботи продовжуватимуться. Але вони надзвичайно складні, адже будівля є архітектурною пам’яткою місцевого значення і вимагає спеціальних як експертних, так і технічних висновків.
Що стосується кінотеатру, то міська рада має прийняти рішення про проведення інвестиційного конкурсу з реконструкції будівлі в Палац культури і кіно. Це дозволить зберегти його традиційні функції кінопоказу і водночас суттєво розширити можливості для роботи художніх колективів та їхніх публічних виступів. Виготовлений ескізний проект реконструкції кінотеатру, в якому будуть концертний зал, кінозали, репетиційні приміщення, дитячі розважальні заклади. Орієнтовна вартість цього проекту складає 40 мільйонів гривень. Триває пошук інвестора на конкурсній основі з вигідними для нього умовами. Поки що міська влада робить усе, щоб кінотеатр функціонував і зберіг свої кадри. Для цього з бюджету міста вперше за всі попередні роки виділені кошти — 295 тисяч гривень дотацій. Ініціюємо збільшення дотацій, щоб кінотеатр не залежав від орендарів, які не мають жодного відношення до його культурно-мистецького призначення. Сподіваюсь, що мої колеги-депутати цю ініціативу також підтримають.
— Ці плани не можуть не радувати, але вони розраховані на майбутнє. Чим житиме галузь культури найближчим часом, зокрема, як ви готуєтеся до відзначення Дня Незалежності України та Дня міста? Чим приємно здивуєте хмельничан і наших гостей?
— Складений відповідний план культурно-мистецьких заходів, як і у попередні роки, але з певними новаціями. Над цим ми активно працюємо. Наприклад, у святкуванні Дня Незалежності в Києві братиме участь наша делегація з диво-писанкою, яка є витвором декоративного мистецтва. Вона має у столиці й залишитись — у музеї ім. І.Гончара. Хмельничани з нею вже знайомі, належним чином оцінили, отож є ідея зробити її копію та залишити в місті.
За традицією, яскравими видовищами супроводжуватимуться численні культурно-мистецькі заходи на честь Дня міста. Вперше ми організуємо міжнародний фестиваль мажореток, концертні програми будуть цікавими як для молоді, так і для любителів класичного мистецтва. Традиційними будуть театральний фестиваль “Відлуння” у монотеатрі “Кут”, численні виставки, ярмарок “Мистецькі барви України”, урочисті заходи, концертні виступи на стадіоні за участю популярних виконавців та фестиваль у мікрорайонах міста. Як завжди, головною мистецькою магістраллю буде вулиця Проскурівська. Плекаємо мрію перетворити її на свій Андріївський узвіз. Загалом, святкові програми дуже цікаві, масштабні й, упевнений, принесуть справжнє святкове задоволення хмельничанам і гостям міста.
— Чи розповсюджуватимуться ці програми на головне місце відпочинку нашого міста — парк ім. М.Чекмана?
— Звичайно, парк також буде задіяний у святкові дні, хоча він не підпорядкований нашому управлінню. У ньому відсутні працівники з організації культурного відпочинку. На жаль, культурно-мистецька складова в роботі парку є недостатньою, бажає кращого стан більшості його атракціонів. Не випадково, що постійні комісії міської ради предметно зайнялися ситуацією в парку та його перспективами як зони повноцінного культурного відпочинку.
— Як впливають зміни у культурному просторі міста на практичні результати наших художніх колективів та митців? Чи витримується баланс між національними традиціями і сучасними тенденціями у культурі та мистецтві?
— Щодо першого, може дати відповідь навіть побіжний погляд на статистику виступів хмельничан у всеукраїнських та міжнародних конкурсах та фестивалях. Наприклад, цього року в них взяли участь понад 1770 учасників колективів та окремих виконавців, переможцями у різних жанрах стали 426 з них. Зокрема на всеукраїнському фестивалі-конкурсі виконавців на народних інструментах “Провесінь”, на регіональному конкурсі виконавців на духових та ударних інструментах, на Міжнародному інструментальному конкурсі ім. Є.Станковича… Наші вихованці успішно виступили на всеукраїнському фестивалі-конкурсі пісні та музики “Золотий Орфей”, а такий відомий колектив, як гурт “Чумацький шлях”, здобув заслужене визнання виступами у Польщі. Традиційно успішними є виступи на престижних театральних фестивалях народного театру “Дзеркало Всесвіту”. З величезним успіхом представляють Хмельниччину і Україну наші хореографічні та фольклорні ансамблі: у Туреччині, Болгарії, Угорщині та інших країнах. У цьому є, вважаю, розумний паритет: між сучасними видами мистецтва і традиційними народними. Але пріоритетом для нас були і залишатимуться наш фольклор, бандура, цимбали, сопілка, народні танці — основи національної культури. Глибоко вдячний керівництву міста, міській раді за підтримку такої політики і заохочення кращих вихованців шкіл естетичного виховання, їхніх педагогів та окремих митців.
— Отож, якщо успіхів на всіх рівнях лише додається, є нагода говорити про кадровий потенціал галузі культури…
— Як і всюди, кадри й у нас вирішують усе. Але і тут намагаємося дотримуватись розумного паритету: між досвідом та молоддю. Зрозуміло, не всім колись заслуженим ветеранам це подобається, але час диктує своє. Торік прийняли на роботу 56 молодих спеціалістів, на них покладаємо великі надії, не забуваючи, звичайно, досвідчених майстрів своєї справи.
— Щасти вам у цьому.
Підготував Володимир Разуваєв