Не думаю, що знайдеться багато людей, які люблять відвідувати медичні заклади навіть не хворіючи, а з суто профілактичною метою. По-перше, в поліклініку ми звертаємось уже тоді, коли припекло. По-друге, в нас завжди обмаль часу на себе. Я нічим не відрізняюсь від більшості українців, але коли вже дуже погано, змушую себе звернутися до лікаря. “Власними” лікарями наша родина похизуватися не може, розповім про поліклініку — №3, що в мікрорайоні Ракове, де мешкаю.
Не думаю, що знайдеться багато людей, які люблять відвідувати медичні заклади навіть не хворіючи, а з суто профілактичною метою. По-перше, в поліклініку ми звертаємось уже тоді, коли припекло. По-друге, в нас завжди обмаль часу на себе. Я нічим не відрізняюсь від більшості українців, але коли вже дуже погано, змушую себе звернутися до лікаря. “Власними” лікарями наша родина похизуватися не може, розповім про поліклініку — №3, що в мікрорайоні Ракове, де мешкаю.
У реєстратурі декілька стандартних запитань рівним тоном: поцікавилися, що турбує, потім запропонували альтернативні варіанти: дільничний терапевт або лікар-отоларинголог. Біля кабінету отоларинголога невеличка черга, в кабінеті мене не тільки оглядають, але й пропонують звернутися до іншого фахівця, щоб з’ясувати причину мого стану. Причому не відряджають назад, до реєстратури, а називають кабінет та часи прийому.
Медперсонал не нервує — відповідно заспокоюється й пацієнт. Ще декілька кабінетів “пройшла” того ж дня (УЗД та лабораторні обстеження, в маніпуляційному кабінеті — легка рука медсестри), і всюди дуже чемно зі мною розмовляли.
І тепер, коли я вже гарно себе почуваю, переборовши з допомогою лікарів хворобу, хочу від усіх вдячних пацієнтів привітати медперсонал поліклініки №3 з професійним святом. Здоров’я вам, лікарі, медсестри та санітарки, уваги з боку держави, слухняних пацієнтів, тепла і затишку.
Користуючись нагодою, хочу задати декілька запитань головному лікарю міської поліклініки №3 Василю Триняку:
— Василю Івановичу, чого, на ваш погляд, найбільше бракує нашій медичній галузі?
— На всіх галузях, і на медичній зокрема, відбивається загальний стан держави. Не вистачає коштів у держави — медзаклади не в змозі закупити необхідне нове обладнання, провести якісні ремонти, забезпечити гідною заробітною платнею медичний персонал. Дуже сподіваюся, що це не назавжди.
— Яких фахівців не вистачає у поліклініці №3?
— Медзаклад укомплектований фахівцями. У нас досить високий відсоток спеціалістів, атестованих на вищу і першу категорії, лікарі досвідчені. Та оскільки мікрорайон, який обслуговує наша поліклініка, великий, хотілося б, щоб з’явилися власні гастроентеролог, судинний хірург, проктолог, онколог. Та все це сьогодні лише мрії, адже тенденція така, що спеціалізація лікаря взагалі відійде в минуле — на все буде сімейний лікар. Та перш, ніж переходити до такої медицини, треба все ретельно зважити. Сімейний лікар — це не погано, але ж він не може бути гарним фахівцем у всіх галузях медицини. Що ж мають робити хворі, яким вкрай потрібні вузькі спеціалісти? Питань значно більше, ніж відповідей на них. Отож треба все врахувати. Мені здається, що вихід є — це страхова медицина.
— Чим пропонуєте керуватися, відбираючи студентів до медичних вузів?
— Впевнений, що в медичні вузи мають іти люди тільки за покликанням. Бути лікарем — це, перш за все, любити людей, вміти їх вислухати, зрозуміти і надати кваліфіковану медичну допомогу, в певних ситуаціях навіть врятувати. В медичних закладах мають трудитись альтруїсти, це робота для тих, хто може працювати протягом декількох діб, забувши про сон і їжу, рятуючи людські життя. Причому навчається лікар протягом усього життя, а не тільки в університеті. Вважаю, що навчання в медичних вузах має бути безкоштовним, а зарплатня лікарів — гідною. Тоді, може, випускники медичних вузів не розбігатимуться у пошуках роботи медичними представниками фармакологічних фірм, у приватні клініки, аби заробити більше, ніж дільничним лікарем. На жаль, престиж роботи лікаря в поліклінічних закладах знижений.
— Нещодавно Україною пройшла акція Всеукраїнського благодійного фонду “Серце до серця”, під час якої волонтери збирали кошти на придбання інсулінових помп для діток, хворих на цукровий діабет. А яке медичне обладнання вкрай необхідне поліклініці №3?
— Як лікар з 37-річним і керівник з 25-річним стажем роботи скажу, що медицині вкрай необхідні сучасні технології. Технічно оснащені сучасним медичним обладнанням та інструментарієм поліклініки, матеріально забезпечений медперсонал — ось чого бракує сьогодні. Хотілося б, щоб у закладі були сучасні автомати-аналізатори для лабораторних досліджень, ендоскопічне обладнання для своєчасної діагностики онкопатології та інших захворювань. Потребують оновлення кардіографи, фізіотерапевтичне обладнання.
Деякі пацієнти вважають, що медики винні в усіх бідах: дорогі ліки — винні лікарі, немає обладнання — теж медики не подбали. Повірте, лікарі роблять усе, що можуть, принаймні, лікарі нашої поліклініки №3. Користуючись нагодою, хочу привітати своїх колег зі святом і подякувати їм за роботу.
— Дякую і вам за щиру розмову. Ще раз зі святом!
Отож, панове депутати й меценати, зробіть добру справу: подаруйте мешканцям мікрорайону Ракове, серед яких багато ветеранів Великої Вітчизняної війни, Збройних Сил, воїнів-інтернаціоналістів, вкрай необхідне медичне обладнання для поліклініки №3.
Галина Сокологорська