Анатолій Гейла, 30 років:
— Я свого часу виконав обов’язок перед державою і це пішло мені лише на користь. Тоді я якраз закінчив перший курс коледжу і, коли мене поставили перед вибором: студентство чи строкова служба, я обрав останнє. Навчання завершив, коли повернувся до цивільного життя. Думаю, що всі молоді люди, окрім тих, котрим справді не дозволяє стан здоров’я, мають відслужити в армії: вона дисциплінує, загартовує, робить із хлопців справжніх чоловіків. Принаймні, так було раніше.
Аліна Петриченко, 22 роки:
— Не розумію тих молодиків, які намагаються “відкосити” від строкової служби. Тим більше, що зараз служать усього один рік. Не думаю, що за цей час можна виховати справжніх бійців, але в мінусі цей досвід точно не буде. Особливо тим, хто, окрім розпивання пива і гулянок у нічних клубах, більше нічим не цікавиться.
Антон Загурський, 20 років:
— Я студент і до п’ятого курсу армія мені точно не загрожує. А потім як вийде. Здоров’я дозволяє служити, але якщо підвернеться хороша робота, то навряд чи я проміняю її на рік безрезультатного протирання штанів у військах. Кожен повинен розставляти пріоритети для себе сам.
Віктор Роговський, менеджер:
— Мене до армії не беруть за станом здоров’я, проте, як тільки настає призовний сезон, викликають до військкомату, тягають по лікарнях, вкотре перевіряючи попередній діагноз. Це додає незручностей, бо ж я працюю, отож треба постійно відпрошуватись з роботи і тратити свій час.
Вважаю, що військова служба має бути добровільною, солдати повинні працювати за контрактом та отримувати за це належну плату.
Микола Загорний, вантажник:
— Кожний хлопець має відслужити в армії, адже це добра школа мужності, саме там з простих хлопчаків роблять справжніх чоловіків. Проте, якщо вже не беруть до війська через проблеми зі здоров’ям, то нехай би віддавали військовий квиток та не тягали постійно по лікарнях, витягуючи гроші.
Я служив в армії ще в радянські часи. Тоді про те, щоб не служити, мови не могло бути, усі йшли до війська і це було нормою. Мені довелося служити у далекому Новосибірську, відчути, що таке справжні морози та армійські будні. Нині з приємністю згадую ті роки, друзів та наші витівки.
Віталіна Георгіївна, продавець:
— Синові кожного призовного сезону з військкомату приходять повістки, але оскільки він навчається у вищому навчальному закладі, службу відтерміновують. Я проти того, щоб він ішов до армії, бо вона тепер не така, якою була колись. Зараз можуть і покалічити, і навіть убити. Краще б зробили службу в армії повністю контрактною. Армія стала б справді професійною.