В обласній універсальній науковій бібліотеці імені Миколи Островського відбулася презентація нової книги журналіста, члена Асоціації українських письменників, лауреата премії “За подвижництво у державотворенні” імені Якова Гальчевського, міської літературної премії імені Богдана Хмельницького та регіональної “Скарби землі болохівської” Петра Маліша (на фото) “Розгул диявола триває”.
В обласній універсальній науковій бібліотеці імені Миколи Островського відбулася презентація нової книги журналіста, члена Асоціації українських письменників, лауреата премії “За подвижництво у державотворенні” імені Якова Гальчевського, міської літературної премії імені Богдана Хмельницького та регіональної “Скарби землі болохівської” Петра Маліша (на фото) “Розгул диявола триває”.
У своїй книзі автор розповідає про Великий терор у нашому краї на основі архівних матеріалів, хронологічно подає списки убієнних у січні-лютому 1938 року. Книга є продовженням першої “Розгул червоного диявола”.
В історико-публіцистичному виданні автор показує початковий період репресій, а саме: жовтень-грудень 1937 року. На основі розсекречених документів Політбюро ЦК ВКП(б), наказів наркома внутрішніх справ СРСР, матеріалів політичних справ місцевих відділень НКВС, розповідей репресованих свідків подій змальована страшна картина розкручування маховика репресій в одному з прикордонних багатонаціональних регіонів України. Кожен з документальних нарисів книги доповнений списками розстріляних того чи іншого дня у Проскурові (тепер Хмельницький), Шепетівці та Кам’янці-Подільському. Згідно зі статистичними даними НКВС, з трьох досліджених місяців розстріли здійснювалися 42 дні. Внаслідок 63 розстрілів було вбито, як довели пізніше прокурори, 3100 безневинних людей.
На презентації книги розповіли й про самого автора. Петро Іванович народився у селі Мединичі Львівської області, закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював у газеті “Корчагінець”, згодом у виданнях “Позиція”, “Колесо”, друкувався у регіональних та міжукраїнських газетах, у його доробку чимало книг.
У цьому році Петро Маліш отримав міську премію імені Юхима Павловського — відомого подільського краєзнавця у галузі краєзнавчих досліджень якраз за видання “Розгул диявола триває”.
“Років п’ять тому я й не думав, що мені доведеться працювати з архівними матеріалами і писати матеріали про Великий терор на Хмельниччині. У 2005-2006 роках подібних книг не було, тому я взявся за цю нелегку справу. Чому нелегку? Тому, що легше писати прозу, документальні твори, важче психологічно писати на теми Голодомору і репресій. Я не раз писав у газетах нариси про людей, які пережили політичні репресії, але я не відчував такого стресу, як за два роки вивчаючи архіви про те, що діялось у нас на Хмельниччині. У першій книзі “Розгул червоного диявола” охоплено період серпня-грудня 1937 року. Старт терору було дано офіційно на лютнево-березневому пленумі 1937 року у Москві. Як готувалися до терору — видно з доповідей, де Сталін натякає на те, що попереду нас чекають великі чистки, які допоможуть позбутися ненадійних партійних працівників. На офіційному рівні був розроблений чіткий план, доведені ліміти до кожної республіки, зокрема їх було пущено на Київ, а звідти на кожну область. Під чистки потрапляли люди, які мали бути страчені або виселені на десять років до Сибіру. На нашу область був план 1000 ворогів народу, яких треба розстріляти, і 3000 — відправити до Сибіру. Страчено ж було набагато більше людей”, — розповідає Петро Маліш.
Автор повідомив і той факт, що у нашій області на першому етапі репресій 1937 року (три місяці) було страчено 102 жінки. Розстріляли жінку, яка мала дев’ятеро дітей. Готуючи до видання другу книгу, автор дослідив, що за січень-лютий 1938 року було страчено 46 жінок, що свідчить про те, що нічого святого в системі сталінізму не було ні до чоловіків, ні до жінок!
Свою думку про “Розгул диявола триває” висловили й присутні на заході вчителі історії міських шкіл, краєзнавці. Вони підкреслили, що у книзі автора матеріал про страшні роки написаний правдиво, цікаво й по-філософськи.
Ірина САЛІЙ
Фото з архіву редакції