Мене звістка про запуск небесних ліхтариків у суботу ввечері на міському пляжі неабияк потішила. Я неодноразово натрапляла в Інтернеті на відгуки, оздоблені фото і відео, з подібних дійств у інших містах. Нарешті ця красива мода дійшла і до Хмельницького.
Мене звістка про запуск небесних ліхтариків у суботу ввечері на міському пляжі неабияк потішила. Я неодноразово натрапляла в Інтернеті на відгуки, оздоблені фото і відео, з подібних дійств у інших містах. Нарешті ця красива мода дійшла і до Хмельницького.
Звідки ж походить традиція колективного запускання небесних ліхтариків? Ще 2,5 тисячі років тому в Китаї насолоджувалися видовищними польотами “Чарівних куль позитивних емоцій”. Для мешканців Піднебесної чарівна куля символізує суть споглядального ставлення до життя. Свято ліхтарів або Юаньсяо — одне з найурочистіших традиційних у Китаї. Буддійські монахи на 15-й день першого місяця за місячним календарем медитували на мощі Будди і запалювали ліхтарі. Але в нашому місті запуск паперових куполів не був приурочений до якоїсь дати.
Ліхтар складається з рисового паперу — купола та каркасу з тонкого алюмінієвого дроту. Піднімається він вгору завдяки шматочку горючого полімеру, що насаджується на каркас посередині. Для того, щоб полімер розгорівся, може знадобитися кілька хвилин.
Як зазначає представник компанії Sky Light, що займалась організацією дійства, Андрій Зембицький: “Головне — це краса. Коли багато людей збираються разом, у визначений час запалюють та відпускають ліхтарики, всі споглядають унікальне, надзвичайно красиве видовище”. Важко не погодитись з цією думкою.
Здавалося, що в той вечір на міському пляжі зібралося майже все місто. До того ж натовп був настільки різноманітний, що просто дивуєшся, яким чином організатори розповсюджували інформацію? Серед охочих долучитися до “Юаньсяо по-хмельницьки” я помітила і літніх бабусь, які привели на дійство своїх онуків, і юних дівчат на шпильках, котрі ледве ходили по піску. Варто зазначити, що молоді, звичайно ж, було найбільше.
Зустріч у соціальній мережі “ВКонтакте” запускачів ліхтариків була призначена у суботу на 21.00. Саме о цій порі мені вдалось дістатися до Південного Бугу: люди розбрелися пляжем, зайняли лавочки чи вмостилися просто на піску, а організатори заметушилися, розмахуючи ліхтариками “на продаж”. До слова: летючу паперову радість можна було придбати прямо на місці зустрічі — звичайний коштував 35 грн., у формі серця — 45.
Ближче до десятої години вечора, коли сонце вже надійно сховалось за обрієм, на пляжі не було де яблуку впасти. Поспостерігати за небесними ліхтариками прийшли до п’ятиста хмельничан. Головним критерієм видовищності цього дійства мала стати одночасність запуску. Однак перші ластівки-куполи полетіли в небо з кількахвилинною різницею в часі з переважною більшістю.
Написавши на ліхтариках свої заповітні мрії та побажання, учасники акції стали відпускати їх у небо. Мені дістався непоганий оглядовий майданчик: вдалося побачити цю феєрію збоку: повільно піднімаючись, десятки “світляків-переростків”, як висловився один зі спостерігачів, заполонили небо над річкою. Складаючись на мить у сузір’я та химерні фігури, ліхтарики хаотично піднімалися в небо і летіли в бік “Оазису”. Непереборне бажання — дістати мобільний телефон та зафільмувати все це на пам’ять долали сотні хмельничан… Чудовим завершенням вогняного видовища стало фаєршоу.
За словами організаторів, 9 липня в небо було відпущено майже дві сотні вогняних куполів. Дата наступного запуску поки невідома.
А ось враження спостерігачів та учасників акції.
Марічка Неборак, школярка:
— Я прийшла сюди з мамою, нам дуже сподобалось! Майже як у мультику про Рапунцель. Наступної акції чекаю з нетерпінням, мама мені пообіцяла, що ми також запустимо вогняного ліхтарика!
Віктор, альпініст:
— Вважаю, що все це корисно тільки для продавців. Для міста — це бруд на вулицях на наступний ранок. Запускати сам я б не став, а от поспостерігати можна.
Світлана, студентка:
— На жаль, я не знала, що планується таке дійство. В цей час була на майдані Незалежності. Однак навіть звідти це виглядало дуже гарно і казково! На наступну подібну подію обов’язково прийду — не хочу проґавити таку красу!
Андрій Слизьковухий, студент:
— Прикольне дійство! Я б ще раз прийшов і навіть когось би запросив. Це було дуже ефектно! Масовість вражає. Ніколи не подумав би, що в нашому місті так багато людей зацікавиться такою справою. Але скільки грошей згоріло!..
Афіна Касспа
Фото Дмитра Ковбасюка