Те, що вітчизняна медицина потребує змін, сьогодні ні в кого не викликає сумніву, як і те, що всі зміни мають бути системними та проводитися в інтересах громадян. Своїми думками з цього приводу ділиться заступник начальника міського управління праці, соціального захисту населення та охорони здоров’я — начальник відділу Хмельницького міськвиконкому Михайло ВАСИЛИШИН.
Те, що вітчизняна медицина потребує змін, сьогодні ні в кого не викликає сумніву, як і те, що всі зміни мають бути системними та проводитися в інтересах громадян. Своїми думками з цього приводу ділиться заступник начальника міського управління праці, соціального захисту населення та охорони здоров’я — начальник відділу Хмельницького міськвиконкому Михайло ВАСИЛИШИН.
— Українська медицина потерпає, насамперед, від хронічного недофінансування, — каже він. — Що ж до кваліфікації українських фахівців, то вона не гірша, ніж у закордонних. Але наші медпрацівники працюють у жахливих умовах, на старому діагностичному обладнанні та за мізерну зарплатню. Принизливо, гірко й образливо, що держава не цінує свій трудовий потенціал, що система охорони здоров’я не є національним пріоритетом. А тому нам справді потрібні негайні зміни.
— Михайле Йосиповичу, що ж передбачає майбутня реформа?
— Існують три напрямки: перший — зміна мережі закладів охорони здоров’я, другий — зміна системи фінансування, третій — вдосконалення системи контролю якості. Зазначені вектори будуть апробовані впродовж двох років у трьох пілотних регіонах — Донецькій, Дніпропетровській та Вінницькій областях.
— Будь ласка, так би мовити, кілька штрихів до перебудови медичних закладів у нашому місті.
— Пропонується три рівні надання медичної допомоги — первинний, спеціалізований та високоспеціалізований. Акцент буде зроблено на первинному рівні — сімейній медицині. Мережа медичних закладів буде орієнтована на створення спеціалізованих діагностичних центрів. При цьому будуть скорочені стаціонари. Адже не секрет, що згідно зі статистикою в Україні найбільша кількість стаціонарів порівняно з країнами ЄС. В Європі основне лікування — амбулаторне, перебування у стаціонарі — мінімальне навіть після складних операцій. Там, на відміну від нас, уміють рахувати гроші.
— Будь-які зміни в організації роботи неминуче призводять до кадрових змін.
— В охороні здоров’я Хмельницького 4734 працівники: 1065 лікарів, 1892 осіб середнього медичного персоналу, 910 — молодшого та 867 — інших кваліфікацій, які обслуговують галузь. Думаю, в галузі охорони здоров’я міста особливих змін не відбудеться.
— А що ви думаєте про запровадження страхової медицини?
— Це відбудеться нескоро. Є на те ряд серйозних причин. Одна з основних, що гальмує запровадження медичного страхування, — відсутність грошей.
Тепер стосовно фінансування мед-закладів. Воно постатейне, лікарні фінансуються залежно від кількості ліжок. Змінити щось або перекинути кошти на іншу статтю видатків не можна. Лікарні зобов’язані виконувати план ліжко-днів. У такій ситуації головним пацієнтом є ліжко-день. Щонайменше половина хворих не потребує стаціонарного лікування, але їх там лікують, бо потрібно “закласти” стаціонар. На мою думку, кошти мають іти за пацієнтом й оплачуватися повинна надана йому медична послуга.
— В останні роки вдалося зміцнити матеріальну базу медицини міста.
— На охорону здоров’я Хмельницького за останні п’ять років було витрачено понад 500 мільйонів гривень. За них вдалося закупити нове діагностичне обладнання для поліклінік та лікарень. І цього року, незважаючи на фінансову скруту, з бюджету міста для медицини виділено додатково 22 мільйони гривень. Їх призначення — встановлення нових вікон у міській дитячій лікарні, зовнішнє утеплення приміщення перинатального центру, переобладнання травмпункту міської лікарні, що виконує роль обласного, а також придбання нового УЗД-апарата експертного класу.
— На вашу думку, які напрямки медицини у нашому місті розвинуті найкраще?
— Це, насамперед, ендопротезування, малоінвазивна хірургія та мікрохірургія. Наші спеціалісти можуть похвалитися не тільки кількістю вдалих операцій, а й поширенням свого досвіду в інших містах країни.
— Існує думка, що здолати недугу можна лише завдяки спільним зусиллям лікаря та пацієнта.
— Так воно і є насправді. Вчені ж взагалі стверджують, що відповідальність за здоров’я пацієнта великою мірою залежить не від лікаря, а саме від пацієнта. І якби люди переймалися своїм здоров’ям завчасно, то могли б уникнути багатьох серйозних недугів. Для цього треба зовсім небагато: не нехтувати регулярними медичними профоглядами, вести здоровий спосіб життя, займатися фізичною культурою і спортом, а також уникати шкідливих звичок. Тобто реформування медицини має розпочатися зі стадії перебудови ідеології людини, яка на перше місце буде ставити власне здоров’я.
Вікторія Стандрійчук
Фото з архіву редакції