Стіжечок за стіжечком — і на полотні оживає краса природи, людські обличчя, кольористі візерунки — все, що вразило автора. Вишиті картини особливо теплі, у них — не тільки мистецька краса, а й затишок. Милуючись ними, відчуваєш себе не в помпезному музеї, а у привітній оселі. Прадавнє ремесло українок і нині популярне, різноманітність технік, стилів вишивки вражає, осучаснюється новими мотивами. Так, вишивку, актуальну для естетів наших днів, представила минулого тижня у музеї історії міста Хмельницького майстриня Лариса Букевич.
Стіжечок за стіжечком — і на полотні оживає краса природи, людські обличчя, кольористі візерунки — все, що вразило автора. Вишиті картини особливо теплі, у них — не тільки мистецька краса, а й затишок. Милуючись ними, відчуваєш себе не в помпезному музеї, а у привітній оселі. Прадавнє ремесло українок і нині популярне, різноманітність технік, стилів вишивки вражає, осучаснюється новими мотивами. Так, вишивку, актуальну для естетів наших днів, представила минулого тижня у музеї історії міста Хмельницького майстриня Лариса Букевич.
Перші вишиті роботи пані Лариса створила зо два десятки років тому. Каже, що до цього мистецтва прилучила її подруга, воно стало гарною розрадою у нелегкий життєвий період авторки. Починала вишивальниця з простих невеличких картинок, нині ж її твори — складні композиції. Для їх виконання авторка ретельно добирає матеріали. Каже, що звичайні нитки, які можна придбати на ринку, більше підходять для вишивання рушників. А от для картин потрібні дорогі нитки. За вишивку національних атрибутів — рушника і сорочки пані Лариса береться рідше. Більший потяг відчуває до картин, класичних мотивів. Нині у творчому доробку авторки до сотні робіт, на їх створення йде чимало часу. Менші майстриня вишиває приблизно за місяць, є й такі, котрі творилися два роки.
Серед пейзажних творінь авторки особливою є картина, де зображено чотири пори року. Кожна пора вишита діаметрально до іншої на квадратному полотні. Таку картину на стіну потрібно вішати ромбом, що створює родзинку у декорі приміщення.
Найбільш вражаючим портретом стала чорно-біла вишивка батьків, скопійована зі старої світлини, котра теж була представлена на виставці для розуміння ступеня ідентичності робіт. Як розповідає Лариса Букевич, створюючи чорно-білий портрет, використала 37 відтінків ниток. Цей твір присвячений прийдешньому ювілею матері авторки. Попередню копію світлини мисткиня присвятила сестрі.
За довгий час творчої праці на мистецькій ниві пані Лариса створила чимало робіт, котрими прикрашає власну оселю, дарує друзям. Нинішня виставка у музеї — її третя авторська.
Ірина САЛІЙ
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО