За неповний місяць у міському навчальному центрі поводження з відходами “Гуфі-центр”, який відкрився 29 вересня, побувала на пізнавальних екскурсіях рекордна кількість відвідувачів: понад тисячу хмельницьких школярів. Тут цікаво не лише дітям, а й дорослим, навіть гостям з-за кордону. За ним уже закріпилась й інша назва — музей сміття.
Адже на стелажах та інших конструкціях, на інтерактивному обладнанні в п’яти залах — сотні експонатів, які викликають захоплення, ніби це щось незвичайне і фантастичне. Хоча всіх їх об’єднує головне: це наслідки нашої життєдіяльності: від харчових відходів до побутового токсичного сміття. “Гуфі-центр” створили за кошти з міського та обласного бюджетів і комунального підприємства “Спецкомунтранс”. Його вартість понад 3 мільйони гривень. Це один з проєктів офісу “Розумне Довкілля. Хмельницький”, і є складовою цілої системи заходів, які впроваджує офіс спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Про єдиний в Україні незвичайний центр, який вчить правильно поводитись з відходами, наша газета вже повідомляла. Чому ж ми знову завітали до “Гуфі”? Насамперед, аби переконатися, що цей інтерактивний проєкт, справді, працює, і щоденно, окрім неділі, в центрі відбувається по кілька екскурсій. До речі, коли я завітала до “Гуфі”, тут саме завершувала мандрівку по залах чергова група школярів, яка оточила координаторку центру Світлану Каритун з розпитуваннями про побачене. А я спіймала себе на думці, що, якби подібна просвітницька робота з поводження з відходами так активно, насичено, пізнавально здійснювалась, як нині, років 20-30 тому, ми, точно, не опинилися б сьогодні на порозі екологічної катастрофи.
“Ідею створення навчального центру в офісі “Розумне довкілля. Хмельницький” перейняли за кордоном. У європейських містах подібні центри діють при сміттєпереробних комплексах, куди приводять дітей та дорослих на екскурсії. Аналогів такому центру в Україні немає, тому усю концепцію довелося вигадувати самим. Майже усі інтерактивні експонати створено спеціально для “Гуфі-центру”, — розповіла координаторка офісу “Розумне довкілля. Хмельницький” Ксенія Косюк.
“Нам хотілося чогось незвичайного, креативного, адже банально розповідати про смертельну загрозу, про те, як можна змусити сміття працювати на користь для людини, не цікаво. А ось використати нові технології, інтерактивні методики — це інша справа.Ми стали першими в Україні, і до нас тепер їздять переймати досвід з інших регіонів і громад”, — пояснила Світлана і одночасно провела екскурсію й для мене.
Звісно, дуже хочеться знову переповісти про побачене і почуте від мого доброзичливого гіда, але краще домовтесь про екскурсію і прийдіть у центр з дітьми або з друзями. Це справжнісінький музей з незвичайними експонатами!
Тут є все, що нас оточує в житті. Навіть сміттєпровід — незмінна ознака багатоповерхівок минулих років. Нині важко й уявити, скільки різноманітних відходів зсипалося роками у ці захаращені люки, і скільки смороду розносилось довкруж від них! У “музейному” люкові є особливість: відеовічко, крізь яке видно, як у глибині, в череві сміттєпроводу безупинно розлітається сміття. Тепер, коли про це думаєш, справді, проймає жах. А ми ж так жили десятиліттями: по сусідству з токсичним звалищем за крок від квартири на поверсі…
Однодумців у команди “Розумного довкілля” виявилося немало й серед відомих хмельничан. Серед таких —талановита художниця і дизайнерка Оксана Мазур, яка створила панно-інсталяцію на центральній стіні на вході, виготовлену… із сміття: пластику, тканин, целофану і т.д. Ця робота дуже нагадує іншу: металеву скульптуру “Гармонія” народного художника України Миколи Мазура, Оксаниного батька. Микола Іванович заготовки до своїх скульптур, які стали мистецьким надбанням міста, шукав на …звалищах брухту. І вже тоді, у 1980-х роках минулого століття, вчив, як можна повертати металу друге життя. Справді, гармонія полягає в тому, щоб не руйнувати, а творити. І саме особистий приклад у цьому важливий.
І ще один факт про живий символ “Гуфі-центру”. Більше п’яти років тому Микола Ваврищук, заступник міського голови і колишній керівник офісу “Розумне довкілля. Хмельницький”, забрав з міського полігону пса, який вже більше року є амбасадором просвітницької кампанії офісу “Розумне довкілля. Хмельницький”. У школах та дитячих садках з інформаційних плакатів Гуфі вчить сортувати, активно веде соцмережі та з’являється на телебаченні й інших медіа. Саме тому було вирішено навчальний центр подати в концепції розповіді від імені пса Гуфі. Разом з гідами життєрадісний песик проводить екскурсію відвідувачам.
…Як змінювати споживацьке мислення, мовляв, сміттям має перейматися лише влада, а не кожен з нас, завдання не з легких. І тут спрацював комплексний підхід: у 2017 році місто дізналося, що в нас з’явиться сучасний сміттєпереробний комплекс, і з полегшенням зітхнуло: нарешті позбудемося звалища. Але можна спорудити найсучасніший завод з утилізації і переробки відходів, та якщо кожен буде жити, як жив, чистішим місто не стане. І тому просвітництво — головна умова всіх екологічних перетворень. “Гуфі” щодня вчить юних хмельничан, як не жити бездумно.
Серед цих кроків — поява в громаді “Екобуса”, який став звичним у місті і селах громади, роздільні вуличні ємності для сортування сміття, підземні сміттєві баки, і тепер лише недбайливець, за звичкою, жбурляє сміття, як кажуть, в одну купу.
Одна із зал навчального центру розповідає про створення сміттєпереробного комплексу. Там можна на власні очі побачити, як виглядатиме через кілька років міський полігон відходів. Фактично він перетвориться на вкриту травою зелену гору, на якій ростимуть кущі та дерева. І цей проєкт Хмельницький втілює в життя за кредитні та грантові кошти ЄБРР. За словами Олександра Симчишина, для будівництва комплексу та рекультивації полігону Хмельницький вже має необхідні земельні ділянки та фінансування. Нині тривають тендери для реалізації проєкту. Перший з них стосується придбання нової техніки.
“До кінця року очікуємо на результати ще двох тендерних закупівель: з будівництва фільтратної станції за європейськими стандартами та безпосередньо сміттєпереробного комплексу. Якщо все йтиме згідно з цими графіками, то у 2022-му зможемо розпочати роботи”, — запевнив міський голова.
Отже, Хмельницький усе зриміше набуває ознак міста з європейським рівнем культурного середовища. І цим допомагає не лише собі, а й Україні. Адже, за дослідженнями експертів, Україна потрапила в десятку країн з найбільшим обсягом “виробленого” сміття на одного жителя. У цьому неприємному рейтингу Україну обійшли розвинені держави. Канада на першому місці за кількістю відходів на людину, США — на третьому, Фінляндія — на п’ятому. Але річ у тім, що майже 95% українського сміття — саме небезпечні відходи. Україна продукує понад 474 млн тонн відходів на рік, із яких 448 млн є небезпечними. Жодна зі 105 країн, які надають доступ до даних про небезпечні відходи, не виробляє їх так багато. Це — дані Світового банку.
…Одна з кімнат навчального “Гуфі-центру” називається найбільш інтригуюче: “Як потрапити у світ, позбавлений сміттєвого жаху?”. Відповідь проста: навчитись наш світ захищати і берегти.
Тетяна Слободянюк