Цей рядок з поезії Ліни Костенко давно і стійко закріпився в нашій школі. Адже закінчення навчального року для педагогів — це і аналіз зробленого і стратегія наступного освітнього марафону. Для учнів — традиційний останній дзвоник з прологом у новий етап навчання і дорослішання. Вперше за всі роки існування наша освіта більш ніж третину часу працювала цьогоріч в складних умовах віддаленого навчання, на ходу здобуваючи новий досвід. Яким був цей навчальний рік для хмельницької освітньої громади? Коли у школах пролунає останній дзвоник? Як працювала галузь в умовах пандемії і відповідних санітарних обмежень? Про це у розмові з директоркою департаменту освіти і науки міської ради Надією БАЛАБУСТ.
— Надіє Юріївно, чи для всіх навчальних закладів територіальної громади останні дзвоники лунатимуть одночасно? Скільки триватиме ще навчання?
— У школах Хмельницької громади цього року навчальний рік закінчиться на початку літа. Щоб виконати законодавчу норму в 175 навчальних днів, освітній процес для школярів вирішили продовжити до 11 червня. Рішення приймається педагогічною радою в кожному закладі окремо. Точну дату завершення року також коригує заклад освіти, залежно від об’єму вичитаного матеріалу. До 11 червня у випускників будуть групові та індивідуальні консультації для підготовки до ЗНО. Останній дзвоник у школах організовуємо у тому форматі, який дозволяє епідситуація. Коли буде останній дзвоник в 11 класах, прийматиме рішення заклад освіти. Для 1-4 класів цей період — з 31 травня до 11 червня, навчальний процес буде організований за допомогою екскурсій, навчально-пізнавальної практики та інших форм роботи. Для учнів 5-10 класів, які весь квітень навчалися дистанційно, цей час визначено для того, щоб у класно-урочній системі навчання закріпити знання, які були дані під час дистанційного навчання. Якщо Хмельницька область перебуватиме в жовтій або помаранчевій карантинних зонах, міський департамент освіти і науки буде рекомендувати школам проводити останні дзвоники на свіжому повітрі і лише для випускних класів. У разі більш жорстких карантинних обмежень департамент порекомендує провести останній дзвоник онлайн, як і минулого року.
— Чи “вдарив” карантин по матеріально-технічній базі закладів освіти? Чи вдалося виконувати міську програму розвитку освіти?
— Цьогоріч заклади освіти міста суттєво та якісно оновили матеріально-технічну базу: закуплено смартборди в усі школи, оновлено обладнання профільних кабінетів з хімії, фізики, математики, географії, біології, побудовано нові спортивні майданчики, здійснено поточний ремонт сантехнічних мереж, встановлено пожежні сигналізації, передбачено співфінансування для закупівлі сучасних меблів, комп’ютерної техніки та дидактичних матеріалів для першокласників та ще багато іншого. Протягом року, незважаючи на те, що величезні бюджетні кошти були спрямовані на боротьбу з пандемією, у місті активно тривало і триває шкільне будівництво: школа і дитсадок на Озерній, добудова 17 ліцею, інші важливі об’єкти.
— Після місцевих виборів у жовтні минулого року до міста приєднані 24 села з відповідною інфраструктурою, зокрема освітньою. Яким був цей процес для мережі освіти? Чи відчули якісні зміни сільські заклади?
— У січні міська мережа поповнилась 11 школами, 3 філіями та 11 дитсадками з наявною матеріальною базою. А освітня громада збільшилась майже на пів тисячу колег із сільських закладів, додалось понад півтори тисячі учнів. Звісно, зміни завжди хвилюють, і ми прагнули зробити все від нас залежне, аби процес входження у нові стосунки не був болісним, а, навпаки, щоб сільські заклади відчули підтримку і зацікавленість міської влади, міського освітнього простору. Ми готувались до поповнення заздалегідь, розробили відповідний алгоритм, де найголовніше: допомогти сільській школі максимально відчути позитив цих змін. Микомісійно об’їхали всі заклади, працювали з колективами, батьківською громадою, постійно долучали представників закладів до наших педагогічних рад. За кошти міського бюджету для восьми сільських закладів придбані смартборди, на кожного сільського учня виділено по 350 гривень, тоді, зауважте, для міського — по 250. На що витрачати ці кошти — всі колективи закладів вирішували самостійно, згідно з діючим освітнім законодавством. До речі, розпочали оновлення матеріальної бази: Пироговецькому ліцею, Копистинському НВК з міського бюджету виділено по 200 тисяч гривень на придбання обладнання для профільних кабінетів. Зауважу, що колективи самостійно вирішують, на що спрямовувати кошти: для одних — це кабінет фізики, для інших — хімії, біології тощо.
— У програмі Нової української школи важлива роль належить охороні здоров’я і фізичному розвитку дітей. Та й пандемія довела, наскільки важливо бути здоровим з дитинства… Як програма виховання здорового способу життя працює в Хмельницькому? Що зроблено?
— Так, розвиток спорту — це не просто потреба, це виклик нашого часу. Протягом кількох останніх років пришкільні території оновились більш ніж 30 сучасними спортивними майданчиками. Вони з’являються як у міських, так і сільських наших закладах. До прикладу, такий сучасний майданчик будується у Пироговецькому ліцеї, оновлюється, осучаснюється спортивна база і в інших закладах освіти. І зауважу, незважаючи на виклики нинішнього року, шкільне будівництво у нас не зупинялося. А з 1 вересня на базі Хмельницької санаторної школи-інтернату №2 в мікрорайоні Ракове запрацює спортивний ліцей — перший не лише в місті, а в області.
— Пандемія, як це іронічно не звучало б, наблизила дистанційні освітні технології, і вже всі зрозуміли, що це реальність нашого часу. Як працювалося онлайн?
— Звісно, попервах було важко. Потрібно було знаходити оптимальний спосіб комунікації, враховуючи, що не всі учні мали рівнозначний доступ до домашніх медіа ресурсів. Але освіта перебудовувалась. І діти, які не могли працювати онлайн дома з різних причин, робили це в школі, в комп’ютерних класах. До речі, навіть важче, ніж дітям, було учителям. Вони зізнавалися, що незвично проводити урок у порожньому класі, де на тебе дивляться понад два десятки “чорних квадратів”, тобто не увімкнених екранів смартфонів. Але за будь-яких умов головним завданням залишається якість здобутих знань. А наскільки якісним був цей процес, покажуть атестація і ЗНО.
— Але, якщо восени знову очікується четверта хвиля пандемії, онлайн навчання знову буде актуальним. І в такій ситуації якість знань знову напряму залежатиме від якості матеріально-технічної бази, технічного забезпечення процесу…
— Так, тут є проблеми. І тут важлива державна підтримка, ми на неї розраховуємо. Очікуємо на державну субвенцію на придбання ноутбуків для педагогів, на нові, якісні освітні онлайн платформи. Ключовим завданням у 2021 році є продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до концепції Нової української школи, початок переходу до 12-річного терміну навчання на рівні базової середньої освіти водночас із створенням старшої профільної школи, розробленням змісту профільної освіти, а також підвищенням кваліфікації вчителів. У підсумку хочу подякувати за відповідальність і стійкість всім нашим освітянам, які в такий складний час пандемії, як і наші медики, сьогодні перебувають на передовій. І, звісно, головне: нехай якісними і у спішними будуть шкільні фініші, міцного здоров’я усім українцям.
Розмовляла
Тетяна Слободянюк