На п’ятій сесії міської ради, яка відбулася у кінці квітня, ухвалено Програму охорони довкілля Хмельницької міської територіальної громади на 2021-2025 роки.
Основні напрямки програми: охорона атмосферного повітря, охорона та раціональне використання водних ресурсів, розвиток природно-заповідного фонду, збереження біорозмаїття, поводження з твердими побутовими відходами, формування екологічної свідомості.
Як зазначила заступник начальника-керівник відділу екології управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інна Куцка, для реалізації програми необхідно понад 500 мільйонів гривень. Значна частина цих коштів призначена для придбання тролейбусів для нашого міста. Це хороша альтернатива такому виду громадського транспорту, як “маршрутки”.
Адже саме автотранспорт найбільше забруднює повітря — понад 80 відсотків шкідливих викидів.
Значної шкоди завдають і деякі промислові підприємства, й окремі теплогенеруючі компанії. Програма передбачає низку заходів, які повинні впровадити ці компанії, аби зменшити кількість шкідливих викидів.
Це — заміна фільтрів, зношених мереж, встановлення додаткових джерел енергії тощо.
У нашому місті є два пости спостереження за якістю атмосферного повітря, і вони потребують модернізації. На це в програмі закладено кошти (і з міського бюджету, і з природоохоронного фонду).
Минулого року встановлено додатково вісім датчиків якості повітря. Інна Василівна каже, що в перспективі повинна бути ще одна стаціонарна станція або ж пересувна лабораторія для контролю за шкідливими викидами.
Ми звикли називати Хмельницький зеленим, але у центральній частині кількість насаджень недостатня. Загалом нині на кожного мешканця міста припадає 9,6 кв. м. насаджень загального користування. А, згідно з Державними будівельними нормами, для нашого міста мінімальна допустима кількість повинна бути не менше 13 кв.м.
Цієї весни, під час місячника благоустрою, було висаджено 1000 дерев та кущів. Зокрема, на території міської дитячої лікарні, в ботанічному саду ХНУ тощо. Працівники міської ради висадили на вулицях липи. А на вулиці Староміській ще цієї весни буде висаджено 40 платанів.
За словами Інни Куцки, спеціалісти управління у 2018-2019 роках моніторили приживання дерев, посаджених у 2017 році, на територіях шкіл.
Як виявилося, з 1000 прижилося 700. Такий же відсоток приживання дерев у парках та скверах. А ось дерева, посаджені вздовж вулиць, доріг, приживаються набагато важче, бо там не вистачає вологи, засолені ґрунти. Та й, взагалі, як стверджують озеленювачі-дендрологи, в таких умовах навіть уже п’ятирічному дереву важко вижити.
Програма передбачає охорону та раціональне використання водних ресурсів, і це для нас дуже актуально. Бо маємо що берегти — аж три річки. Дві малих — Плоска і Кудрянка, та одна велика — Південний Буг. Малі річки останнім часом пересихають. Це завжди відбувається, коли забудовуються заболочені місця, звідки річки підживлювалися. В цьому році передбачено кошти на моніторинг стану річок. Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України систематично відбиратиме проби для аналізів, що дасть можливість оцінювати стан річки й вживати відповідні заходи.
Якщо вода у водосховищі на Південному Бузі після заселення хлорели дійсно стала кращою, то нижче водосховища у річку випускаються зливові води. Це поверхневі води, які напряму йдуть з території міста. Однак, каже Інна Куцка, вже існують проєкти спорудження очисних споруд — у мікрорайоні Озерна, на вулицях Трудовій і Свободи. Тож після їх спорудження покращиться стан поверхневих водних ресурсів у місті.
До Хмельницької територіальноі громади приєдналося 24 села, на території яких є понад 1000 гектарів водного плеса. Гідроспоруди на цих об’єктах не мають власника, тому дуже важливо провести їхню інвентаризацію та паспортизацію. Важливо, щоб вони перебували у хорошому технічному стані, адже від цього теж залежить стан малих річок. І Плоска, і Кудрянка у нас зарегульовані ставками для риборозведення. Тому вода зі ставків повинна скидатися у належний час і в потрібній кількості, аби не шкодити річкам. Саме це, крім зміни клімату, є причиною зневоднення річок, пересихання струмків.
У програмі охорони довкілля визначено ще один важливий напрям — виховання екологічної свідомості у кожного з нас. Це велика й наполеглива праця, основа нашої боротьби за чистоту навколишнього середовища. Екосвідомість формується змалку, тому виховання починається у дитячих садках та школах, а в сім’ї, вважай, з пелюшок. Тож, якщо негайно не усвідомимо власну відповідальність за збереження довкілля, ніякі програми згодом уже не допоможуть. Берімося нарешті за виховання — своїх дітей і себе.
Тетяна Сікорська