Хмельницька обласна рада восьмого скликання перетнула стоденний рубіж. Підсумки непростого 2020-го, як і діяльності всієї попередньої каденції, у грудні довелося підбивати вже новому депутатському корпусу, який став до області у складний час пандемії коронавірусу, докорінних адміністративних змін у державі та гострого браку коштів на найнеобхідніше. Але, за традицією, цей відрізок часу є приводом підбивати перші підсумки. Разом з тим сто днів роботи — це символічна цифра. З одного боку — це достатній строк, щоб визначити головні проблеми, інструменти взаємодії між вищим представницьким органом місцевого самоврядування та громадою, проаналізувати розпочату діяльність, а з іншого — невеликий проміжок часу, щоб говорити про значні здобутки чи досягнення. Але в будь-якому випадку вже можна вести мову про вектор руху та певні особливості. Про це наша розмова з першим заступником голови Хмельницької обласної ради Володимиром Гончаруком
— Пане Володимире, яким був цей стоденний строк для Хмельницької обласної ради?
— Не скажу, що перші сто днів роботи були надскладними, але й легкими не були. Довелося зіштовхнутися з цілим рядом серйозних викликів і завдань: завершення реформи децентралізації і пов’язані з цим укрупнення районів, ліквідація більшості РДА і передача частини їхніх функцій і повноважень на плечі новостворених ОТГ, а також пандемія коронавірусу і фінансово-економічні проблеми, з цим пов’язані.
А ще початок нашої каденції збігся із закінченням бюджетного року і формуванням вкрай стислі терміни бюджету на 2021 рік. При тому, що, згідно з тим же законом про децентралізацію, бюджетна сфера на місцевому рівні зазнала суттєвих змін, а саме: новоствореним громадам були передані у пряме підпорядкування комунальні заклади освіти, культури, медицини та спорту, причому, практично без джерела фінансування. Разом з тим ста днів цілком достатньо, щоб вникнути в ситуацію, сформувати свої стратегічні і тактичні цілі та реалізувати ряд кроків, які не потребують багато часу, але є досить ефективними. Якщо говорити особисто про мене, то я безпосередньо знайомився з усією ситуацією, яка, відповідно до розподілу обов’язків, закріплена за мною. Це оренда комунального майна, координація роботи підприємств обласного підпорядкування та ряд напрямків, що стосуються роботи з програмами переважно з економічного блоку, охорони здоров’я і, власне, бюджетні питання.
— Традиційно зміна політичних сил в обласній раді тягне за собою зміну керівників комунальних підприємств і установ, які цій раді підпорядковуються. Когось вже звільнили?
— До Хмельницької обласної ради восьмого скликання обрано 64 депутати. Депутатський мандат отримали кандидати від семи політичних партій. На основі представників цих партій сформовано 7 відповідних однойменних депутатських фракцій. Одна з найбільших — “Команда Симчишина”, і, ми йдучи на вибори, чітко заявляли, що прозорість є одним з пріоритетів, визначених нашою політичною силою. Тобто, якщо керівник КП працює неефективно, непрозоро і порушує закон, це буде головною причиною його звільнення.
— Порушень багато виявили вже?
— Протягом трьох місяців ми ознайомились з роботою майже 60-ти закладів комунальної власності області — це більше половини. На власні очі побачити, що робиться, бо сидіти в кабінеті і щось там чути — це одне, а приїхати подивитися — інше. Часто протилежні враження. Про одних кажуть, що вони там безгосподарники, а насправді люди добросовісно виконують свою роботу. І навпаки. Коли ми перевірили фактичне використання орендованих приміщень відповідно до договорів, то побачили багато розбіжностей, в тому числі й заниження орендної плати, заміну орендних відносин відносинами з надання послуг. Приміром, автотранспортне підприємство Хмельницької обласної ради користується 250 кв. метрами території обласного парку, а сплачує лише за послуги використання підйомника на 14 кв. метрах, решта ж території — без документів. Ряд порушень було виявлено на обласному підприємстві “Шкіровенерологічний диспансер”, який знаходиться в районі вулиці Франка і перетину Толстого. Там неправомірно нараховували премії. Вже більше 60 тисяч гривень посадові особи повернули в рахунок комунального підприємства. Є й інші і павопорушення, і зловживання. Наприклад, дуже резонансна справа по фірмі “Фармація”, де фактично залишалася лише юридична особа цієї фірми, а вся бухгалтерія, велика кількість працівників працювали на іншу юридичну особу, яка афілювала туди свого директора, надаючи ліки за договором конси гнації. Тобто, підприємство не мало на складах жодної одиниці ліків, брало їх з іншої фірми, продавало і отримувало 15 відсотків, згідно з цим договором. Це комунальне підприємство підлягає ліквідації. Так само підлягає ліквідації й автотранспортне підприємство. Усі ці факти ми передали правоохорони органам і вже відкриті кримінальні провадження.
— Безпрецедентний випадок стався в обласному центрі культури й мистецтва, де після аудиту директор подався в біги. Знайшовся він?
— За результатами перевірки в обласному центрі культури й мистецтва була виявлена нестача матеріальних цінностей майже на мільйон гривень. Найдорожча річ — ЛЕД-екран, придбаний для організації заходів, в тому числі і на території Хмельницького. Його вартість 420 тисяч гривень. Зафіксували це відповідними актами, правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а директора вже майже два місяці не можуть знайти. Відомо, що на території України його немає. З ним ми розірвемо контракт, а далі вже справа правоохоронних органів. Для нас головне, щоб комунальне майно, придбане за рахунок обласного бюджету, було повернене і ефективно використовувалося громадою.
— В обласній раді була така традиція: депутати приймали купу програм, а потім ті програми “успішно” лежали в папках, і їх, чи то через брак коштів, чи з інших причин, ніхто не виконував. Яка Ваша позиція? Чи будуть вноситись зміни до регіональних програм?
— Частина програм, дійсно, мертві. Тобто, вони були прийняті, але жодної копійки фінансування не було. Для чого тоді приймати? Програма — це механізм, індикатор того, чого ми хочемо досягти фінансуванням тих чи інших напрямів, це дієвий механізм, з допомогою якого можна вирішувати, як рухатися і яким чином обласна рада, яка об’єднує всі громади області, буде впливати на те чи інше питання. В принципі, над більшістю подібних напрямів я працював, коли був заступником Хмельницького міського голови. До прикладу, перший аналіз, який я провів, це програма з утилізації твердих побутових відходів (ТПВ). Фактично, з ТПВ у нас дуже поганий стан, і всі розуміють, що потрібно ситуацію змінювати. І маємо програму, яка не фінансується протягом попередніх кількох років. Тобто, вона не дієва, і будемо вносити пропозиції, щоб її кардинально оновити. На жаль, протягом останніх років так і не з’явився діючий закон, який визначав би, що потрібно робити з ТПВ, і тому громади діють на власний розсуд. Одні стиртують сміття, інші вивозять, ще інші нічого не роблять… У Хмельницькому розпочалась реальна співпраця з міжнародними експертами, з ЄБРР і т.д. Тому, власне, цей досвід є, і саме за цю ділянку я відповідав на попередній посаді. Єдиний момент: обласна програма, яка буде прийнята, повинна відповідати новому проєкту Закону України “Про поводження з відходами”, який прийнятий парламентом у першому читанні, де чітко розділені функції місцевого самоврядування щодо вивезення, переробки і захоронення ТПВ, і є функції, які не підпадають під тариф і не будуть оплачуватися мешканцями у вигляді тарифу, і які потрібно покривати. І це спільна відповідальність всіх. До цього входить інформаційна робота, поводження з зеленими, з небезпечними, з будівельними та іншими відходами. Тому треба працювати над інформаційною частиною, включати її до програми захисту навколишнього середовища. Ця програма, скажемо так, більше не із сфери ЖКГ, а переважно з екології. Плануємо створити в місті Хмельницькому обласний освітній центр для дітей і підлітків з поводження з твердими відходами. До речі,європейська система поводження ТПВ вибудовувалась протягом 20-30 років, а починалася – з освіти. І поки ми не переконаємо молодше покоління, що необхідно працювати над збереженням навколишнього середовища, зменшити викиди, сортувати сміття, тобто виховувати екологічну свідомість, — справа не зрушиться з місця. Такий напрям екологічної діяльності будемо запроваджувати й ми. І це буде відображено у відповідній програмі. Не доцільно на території кожної громади будувати сміттєпереробний комплекс. Десь повинний бути сміттєпереробний комплекс, десь просто станція перевантаження, десь — місця для захоронення тощо. І це повинно працювати, як єдиний комплекс і єдина інфраструктура поводження з відходами на території області. Ми єдина область в Україні, де залучені міжнародні експерти.
— А чи є стратегія розвитку туристичної галузі?
— На жаль, на порядок денний сесії зараз не виноситься програма розвитку туризму. Ситуація тут не рівнозначна. Скажімо, певні регіони, громади ( до прикладу, Сатанів, Хмельницький) створили відділи у складі управління культури та туризму, серйозно займалися рекреаційною тематикою. Інші громади не займалися цим питанням. І немає певної надбудови, яка координувала б цю систему не лише на території певної громади, а й області. Тому є необхідність створення концепції розвитку туризму. Ми повинні вже цього року акцентувати увагу саме на концепції, на загальному баченні: які переваги кожного регіону, які напрями потрібно розвивати, які індикатори застосовувати, які повноваження влади, громади, бізнесу і т. д. Ця концепція має стати основою програми розвитку туристичної галузі. І це повинно працювати.
Одна з програм, над якою ми працюємо, це підтримка малого і середнього бізнесу. У поданій програмі є певні зміни у порівнянні з попередньою. Це акценти на державній кредитній програмі “5,7,9”, яка, до речі, вже працює, тому що обсяги кредитів станом на сьогодні вже перевищують 200 млн гривень, і це великий обсяг. Це, в принципі, було започатковано в Хмельницькому, а саме — відшкодування виставок, допомога в їх організації, робота за кластерною системою і т. д. Єдине питання, яке виникає, це фінансування. Тобто програма розробляється хороша, а коли доходить до фінансування, то його дають на ті напрямки, які не є пріоритетними,визначальними або революційними у цій програмі. Тому над цим ще треба працювати, це — питання бюджетної сесії, яка буде найближчим часом.
— А яка Ваша позиція щодо підтримки програми аеропорту “Хмельницький”?
— На бюджетній сесії будемо вносимо зміни до цієї програми також. Цю програму я озвучував публічно і переконаний, що аеропорт у нас має бути. Зараз вже він працює для малої авіації, а ми ставимо перед собою завдання — до кінця року зробити всі заходи, щоб почала працювати і мала вантажна авіація. Вже є пропозиції від “Нової пошти” щодо транспортування вантажів обсягом не більше 1,5 тони невеликими літаками. І кошти ми вже будемо виділяти цього року: з обласного бюджету — понад 6 мільйонів гривень, і з міського — для здійснення всієї сертифікації щодо прийому цих літаків. Почнемо з “Нової пошти”. Якщо аеропорт запрацює в цьому напрямі, далі буде набагато простіше вдосконалювати його діяльність. Щоб відкрити міжнародний пасажирський аеропорт, потрібно понад 2 мільярди гривень. Ми завершуємо розробку всієї проєктно-кошторисної документації, але без державної підтримки відкрити міжнародні авіалінії важко. Перший етап ми завершимо, а надалі необхідна спільна співпраця всіх сторін.
— Окрім аеропорту, які актуальні, але більш приземлені питання будуть виноситись на сесію?
— Є декілька напрямів, які ми будемо відстоювати на найближчій бюджетній сесії. Це завершення будівництва початкової школи у мікрорайоні Озерна. У сфері освіти на території всієї області на суму понад 20 млн грн плануємо стемкласи, тобто навчальні кабінети з новими інтерактивними технологіями. Буде придбано більше 40 таких предметних класів. У галузі медицині розглядатимемо на бюджетній сесії депутатський запит про придбання лінійного прискорювача для Хмельницького обласного протипухлинного центру.
Таких лінійних прискорювачів одиниці в Україні. Вони під час проведення хіміотерапії вбивають лише пошкоджені клітини.
Також у програмі завершення будівництва обласної дитячої лікарні. В культурній сфері виділено так само поки що в базовому бюджеті кошти для обласного художнього музею, на реставрацію ряду будівель на території фортеці-заповідника “Межибіж” тощо. Але це не кінцевий варіант, і ми будемо розвивати рекреаційні зони, особливо в історичних пам’ятках, як, до прикладу, в Маліївцях, в колишньому маєтку графа Орловського з унікальним природним парком. І таких об’єктів в області багато. Наше завдання — визначити стратегію на наступні 5 років. Для цього доведеться приймати й важкі рішення, але це потрібно вже робити, щоб мережа, галузь працювали стабільно й ефективно.
— Втілювати будь-який задум набагато легше, коли біля керма один керівник і одна потужна команда однодумців, політична воля усього депутатського корпусу, приміром, як у Хмельницькій міськраді. У вас інакше. Обласна рада приймає бюджет і затверджує стратегію розвитку регіону, але є ще й обласна державна адміністрація, яка може мати інше бачення того чи іншого питання, програми. Які стосунки зараз між вами?
— Звичайно, напружена ситуація, але наша політична сила — “Команда Cимчишина” намагається зайняти прагматичну позицію. Тобто, ми проти “войнушок”, “стінки на стінку”, коли опозиція, коаліція і т. д. В органах місцевого самоврядування, а ми орган місцевого самоврядування, не передбачено створення коаліції, опозиції. Вважаємо, що кожна політична сила спрямована на подання своїх пропозицій, відстояння інтересів своїх виборців. Тому намагаємося все зробити, щоб була злагоджена праця, і було чути всі сторони і всі фракції, представлені тут. Це наша позиція.
Лариса Світловська