За попередніми планами, новий навчальний рік повинен початися з 1 вересня у звичайному режимі. Щоправда, звичайним назвати це досить складно, адже під час організації освітнього процесу в умовах карантину необхідно суворо дотримуватися “Тимчасових рекомендацій Міністерства охорони здоров’я для закладів позашкілля, загальної середньої, фахової передвищої освіти, профтехосвіти ти вишів”. Згідно з ними повинна забезпечуватися безпека у закладі, як от, зокрема наявність місця для обробки рук антисептиками на вході до всіх приміщень, їх провітрювання не менше 10 хвилин після кожного заняття тощо. Носити маски обов’язково на вході до закладу освіти, під час пересування коридорами (можна не використовувати в аудиторії під час занять). До закладу не будуть допускатися батьки, крім тих, хто супроводжують осіб з інвалідністю. За можливості проводити заняття на відкритому повітрі тощо.
Про те, чи легко буде організувати освітній процес, про певні підсумки дистанційного навчання в умовах жорсткого карантину під час трьох місяців минулого навчального року ведемо нині мову з виконуючою обов’язки директора департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради Надією БАЛАБУСТ.
— Розпочнемо, Надіє Юріївно, мабуть з нового навчального року, до якого уже рукою подати. Як будемо вчитися?
— Ми плануємо розпочати новий навчальний рік у звичайному режимі. Але, відповідно до рекомендацій, які надало нам Міністерство освіти і науки України, і відповідно до постанови головного санітарного лікаря Віктора Ляшка щодо протиепідемічних заходів, організовувати освітній процес будемо, враховуючи усі моменти запобігання коронавірусній хворобі. Це і температурний скринінг перед початком робочого дня, і обов’язкове забезпечення індивідуальними засобами захисту працівників, дезинфекція приміщень і поверхонь, регулярне провітрювання аудиторій. Кожна школа нині вже розробляє такий графік занять, який зменшував би навантаження на приміщення, в яких перебуває багато людей — коридори, їдальні тощо.
— Надіє Юріївно, наскільки реально виконати вимогу розмежування початку занять для старших і початкових класів?
— Згідно з рекомендаціями ми повинні розмежовувати початок занять різних вікових категорій. І школи якраз напрацьовують варіанти, які ми згодом розглядатимемо. І всі разом дійдемо до спільного, найбільш оптимального варіанту.
— Чи розглядаєте ви варіанти проведення уроків на свіжому повітрі? Напевно, школярам це сподобалося б особливо.
— Це можливо й рекомендовано. Можна організовувати “зелені” класи. Частину уроків, таких, як фізкультура, проводити на свіжому повітрі. Та й інші можна, особливо у початковій школі.
— Наскільки ускладнить навчальний процес дотримання усіх цих вимог?
— Сам навчальний процес, можливо, й незначно. А от організувати це виконання для адміністрації школи буде складніше, ніж зазвичай. До того ж, збільшується навантаження на технічних працівників.
— Учні у класах можуть бути без масок. А ось уже в коридорі чи ще деінде їх носити вже обов’язково. Надіє Юріївно, чи зможуть діти, особливо, молодші, ретельно виконувати ці вимоги?
— В аудиторії без масок можуть бути й учні, й педагог. А йдеш з класу — маска обов‘язкова. І діти з цим, я думаю, впораються. Адже у такому режимі ми живемо тривалий час. І всі, і старшокласники, і першачки, і дошкільнята вже звикли до маскового режиму. Це для них уже стає правилом.
Звичайно, педагоги будуть проводити відповідні бесіди з виховання цих навичок — бережного ставлення один до одного. Тому що, одягаючи маску, ми турбуємося не тільки про себе, а й про інших.
— Школярам на один день треба кілька масок, аби їх змінювати. Чи всім батькам це по кишені?
— Дозволено використовувати маски власного пошиття. Тобто їх можна попрати, випрасувати і знову одягати. У такому випадку це виходить значно дешевше.
— Ми зможемо все правильно організувати, чітко виконуючи визначені рекомендації?
— Ми плануємо розпочати навчальний рік у звичайному режимі, робочому і недистанційному. Ми готуємося.
— Думаю, педагоги з нетерпінням чекають першого дзвоника і “живих” уроків?
— Цей рік виявився для нас надто особливим. Усі відчули, наскільки важливе людське спілкування, спілкування з учителем, його пояснення віч-на-віч. Це відчули усі — і діти, і педагоги, і батьки.
— Надіє Юріївно, а хто з них найбільше працював під час “карантинного” навчання останніх трьох місяців минулого навчального року?
— Скажімо так, складно було всім. Ось, приміром, педагоги. До проведення уроку в дистанційному режимі треба готуватися набагато більше, ніж до звичайного. І за методикою урок має тривати не більше 15 хвилин. Але за тих 15 хвилин ти маєш пояснити матеріал так, щоб тебе зрозуміли. Це набагато важче, ніж проводити заняття у живому спілкуванні.
Взагалі, ми не вчилися дистанційно. Ми просто проводили уроки у відеорежимі. Тому було таке навантаження на вчителів. Дистанційна ж освіта передбачає, що учень засвоює певний матеріал за певний період, і тоді педагог повинен проконтролювати якість знань. А ми проводили уроки щоденно, і це важко, це втомлює.
Складно було зорієнтуватися у кількості домашніх завдань. Адже перевіряти їх в електрон-ному режимі набагато важче, ніж просто зібрати зошити й перевірити. Це велике навантаження.
— Часто доводилося чути нарікання, що, мовляв, під час карантину вчителям було добре, бо сиділи собі вдома, отримували зарплату, і не надто чимось переймалися… Батьки ж тим часом мусили виконувати їхні функції, пояснюючи математику чи фізику, у якій, найчастіше, й самі нічого не розуміли…
— Авжеж, чули й ми такі думки. Але, повторюю, було дуже нелегко, особливо, тим, хто перейнявся цією проблемою. Вони, вважай, весь час були у режимі відеозв’язку. Це важко, розумієте? До прикладу, швидко перевірити (у смартфоні, ноутбуці) домашні завдання 30 учнів…
Батькам теж було непереливки. Адже і їм доводилося ще працювати дистанційно, і це теж створювало психологічну напругу.
— Надіє Юріївно, чи багато педагогів виявилися неготовими до навчання у дистанційному режимі? І чи зможуть вони підготуватися до нього?
— На жаль, є такі педагоги, які не змогли адаптуватися й нормально організувати навчальний процес. Зазвичай, це вчителі старшого віку, які не мають навичок роботи з дистанційними технологіями, — їм було важко.
— Але ж у звичайному режимі ці педагоги працюють добре?
— Так, добре. Але така вимогу часу. Просто карантин нас дуже різко підвів до цього. Якщо ми раніше впроваджували якісь елементи дистанційного навчання, то тут просто були поставлені перед фактом. І не всі змогли швидко адаптуватися. Ось тому й частина легко перейшла на дистанційний режим — в основному, ті, які перед цим, приміром, проходили якісь курси тощо, а частина — ні. І тому інколи виникало певне напруження.
— А ці педагоги тепер готуються до дистанційного навчання?
— Кожен директор школи аналізує ситуацію, яка у них склалася. Проводиться навчання з педагогами. Взагалі, навчально-методичний центр при департаменті освіти також долучиться до вирішення цієї проблеми — проводитимуться методичні наради перед початком навчального року. Окрім того, наш центр створює свою платформу дистанційного навчання — це дуже важливо.
Ми збираємо відеоуроки, найкращі напрацювання за карантинний період. Здійснюємо сортування за класами, за предметами. Можна буде вибирати вчителя, пояснення якого учень захоче слухати.
Також з 1 вересня плануємо запровадити у тестовому режимі інформаційну платформу “Єдина школа”. Тут буде розроблено можливість проводити онлайн зустрічі з учнями для пояснення матеріалу. І завантажувати туди тестові завдання для перевірки. Будемо переходити на електронний журнал замість паперового.
— На вашу думку, дистанційне навчання під час карантину вплинуло на якість знань? Знання, можливо, покращилися? Чи погіршилися?
— Якщо говорити про результати ЗНО, то, мабуть, з деяких моментів було покращення. Тому що за цей період вже було визначені предмети, й випускники могли зосереджуватися суто на них. Це, так би мовити, був плюс.
— А в інших, не випускних, класах як?
— Можливо, якийсь матеріал був упущений під час дистанційного навчання. Але методисти нашого навчально-методичного центру вже розробили рекомендації для коригуючого навчання на початку нового навчального року. Це в жодному випадку не будуть контрольні зрізи знань, це просто рекомендації для коригування. Можливо, щось було упущене під час дистанційного режиму, тому варто десь ущільнити матеріал, десь трохи повернутися до пропущеного, згадати тощо.
— Чи об’єктивними були оцінки, адже діти, готуючи відповідь, могли безборонно використовувати будь-які джерела?
— Інколи були випадки покращення оцінок з деяких предметів. Однак це фрагменти. Я, як мама, до прикладу, не побачила по своєму синові особливих змін. Він, як вчився рівно, так і продовжував. І в більшості так усі діти.
— І все ж, Надіє Юріївно, “живий” урок найкращий?
— Однозначно, і ми в цьому переконалися. Однак, зауважу знову, дистанційна освіта — це вимога майбуття. І ми повинні до неї готуватися. І , власне, позитивом дистанційного навчання, яке у нас було протягом трьох місяців карантину, є те, що ми навчили дітей вчитися самостійно. Це важливо. Адже зараз, у дорослому житті, наприклад, у моєму віці, я не можу відірватися від роботи і піти вивчати те, що б хотіла.
Водночас, я бачу вдосталь онлайн-курсів, на яких можна отримати потрібні знання. І от ці навички, які ми формуємо для отримання дистанційної освіти нині, можливо, зіграють свою позитивну роль у майбутньому наших учнів.
— Що ж, карантин посприяв нам хоча б у цьому. Але карантин триває, і ми мусимо й надалі жити в його умовах. Початок навчального року у звичайному режимі зовсім не означає, що, приміром, через місяць чи й ще швидше (якщо показники захворюваності на COVID-19 зростатимуть), освітянам не доведеться знову переходити, так би мовити, на дистанцію. Чи буде це проблематично, Надіє Юріївно?
— За заявами Головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, дистанційний режим, якщо й буде застосовуватися, то він уже не триватиме так довго. Може бути, наприклад, на 2-3 тижні під час збільшення сезонної захворюваності тощо. Все таки, й грип від нас нікуди не пішов…
— Як контролюватиметься процес дотримання карантинних обмежень під час навчального процесу?
— Звичайно ж, контролюватимуть органи Держпродспоживслужби. І ми створюємо комісії для перевірки закладів з підготовки до навчального року. Ми ще до виходу цих тимчасових рекомендацій Міністерства освіти та науки налаштовували директорів шкіл на те, що треба готуватися завчасно до нового навчального року, адже він буде, скажімо так, не зовсім звичайним.
Думаю, усі учасники освітнього процесу — і діти, і батьки, і вчителі — зацікавлені в тому, аби дотримуватися вимог карантину. Бо все це робиться у спільних інтересах. До прикладу, ми, коли відкривали дошкільні заклади, проводили велику роботу з батьками, щоб вони таки ретельно усе виконували. Зрештою, дитсадки почали працювати для того, аби батьки могли піти на роботу. Тому й зацікавленість, і відповідальність у нас спільна й велика.
— Що ж, навчальний рік розпочнеться за два тижні…
— Розпочнеться. Ми впевнено йдемо до відкриття. І готові для цього виконувати усі вимоги.
— Оскільки це відбувається у непростих умовах, замало побажати освітянам вдалого початку. Нині особливо актуальним є побажання не хворіти під час навчання, максимально берегтися, аби наше місто не потрапило до “червоної” зони. Розпочинайте “живі” уроки, успіхів вам!
— Дякую.
— А я дякую вам за розмову, Надіє Юріївно.
Тетяна Сікорська