Проведення міського конкурсу читців-декламаторів “Слово нації” уже стало доброю традицією. Хмельницькі школярі цьогоріч вчетверте змагалися за звання кращого декламатора. Проте карантин вніс свої корективи в проведення конкурсу. Отож учасники готували на конкурс відео, на яких декламували обрані вірші.
Мова українського народу значно давніша й ширша за сучасні словники. У варіаціях назв одних і тих же явищ у різних куточках України можна розгубитися і не завжди вони залишаються вічними. Вічна — мова нації — відбірні слова, зрозумілі від Карпат до Ранньої Зорі на сході країни. Мова нації — це плекане й змістовне слово, в якому — найважливіші поняття, історія, народна пісня… Мова нації — не приспособленський меншовартісний суржик. Завдання кожного, отримавши дар говорити, дбати про рідне, літературне, благородне слово — слово нації. З ним, як зі знаменом, можна відкривати Україну світу.
З якої криниці черпати вічні слова? Від батьків, вчителів та з української книжки. Ті, хто сягнуть літературного слова, відчують магію його творення й також можуть стати творцями, проповідниками слова нації, принаймні тягтимуться до високого.
Як і юні поети — переможці четвертого міського конкурсу читців “Слово нації”.
Мета щорічного конкурсу читців — прищепити дітям мистецтво виразного читання, інтонаційність слова, розуміння його літературних варіацій, смислового та поетичного наголосів. Декламуючи, діти вкотре замислюються над творчістю українських поетів минулого і сучасності, відкривають для себе творчість подільських авторів.
Цьогорічне “Слово нації” звучало в новому форматі. Учасники — школярі міста через карантин з 6 до 22 квітня надсилали на конкурс відеозаписи власного декламування віршів. Їх можна побачити у Facebook на сторінці організаторів конкурсу — департаменту освіти та науки міської ради.
Серед численних конкурсантів можна було розгубитися. Кожен підкорював чимось своїм. Тому почесне журі: міські освітяни, поети, ідейна натхненниця конкурсу, керуючий справами міськвиконкому Юлія Сабій, переможців визначало протягом двох днів.
“Зростаємо в мудрості народу, народу, що не має переводу, який міцнів на українській мові, і перемога була в кожнім слові…”, — написав в авторських поетичних рядках шестикласник Навчально-виховного комплексу №2 м. Хмельницького Гліб Грицев. Володар першого місця, хай ще літературно недосконало, але влучно підмітив, як у різні часи слово допомагало нам не скоритися загарбникам. Попри завойовані ними території рідної землі, зі словом ми залишалися українцями.
Велика справа, коли дитина навіть мріє літературно. Ще одна юна поетеса-переможниця “Cлова нації” в старшій віковій категорії — одинадцятикласниця технологічного багатопрофільного ліцею ім. А.Мазура Катерина Галко заримувала: “Ми ж — сонця діти, нам хочеться світла, зірок на небі й місяця влітку. Ми не бажаємо смутку і лиха, ростімо любов, не ховаймось у клітки”. Свої перші поетичні рядки дівчинка навіть оформила в невеличку збірку. Книжечку представила на конкурсі. Завершується один із її філософських віршів закликом до ровесників-ви-пускників: “Свій шлях обирай свідомо, прошу, визначайся швидше!”.
Влучила в непідкупні серця членів журі третьокласниця СЗОШ №6 Олександра Литвин. Дівчинка щиро й легко декламувала вірш землячки Марії Мальви “Люблю я свій Подільський край”. Дзвінкий голос юної школярки повідав про красу рідної природи, так доречно в пору весни. Здалося, немає нічого кращого рідних краєвидів. Олександра Литвин стала переможницею в молодшій віковій категорії номінації “Читці”.
Також обрав вірш подільського поета — лауреата Шевченківської премії Павла Гірника “На цій непроданій землі” переможець серед читців-старшокласників, учень шостого класу СЗОШ №8 Артем Бойцерук. Артистично вжившись у роль автора, юний декламатор наголосив: “В нас іншої землі нема!”.
Також перше місце серед цьогорічних читців “Слова нації” посіла вихованка гуртка культури мови та спілкування “Дивограй” Палацу творчості дітей та юнацтва Марина Мацеха. Декламаторка зіграла роль “Марини” з однойменного твору члена міської літературної спілки “Поділля” Івана Кубицького. Йдеться в вірші про трагічну долю жінки-матері під час Голодомору 1933 року. Марина Мацеха розповідала вірш під звуки руху товарняку, в якому переховувалася героїня твору, намагаючись довезти дітям роздобуту їжу.
Слова усіх українських поетів схиляються перед вічним словом Тараса Шевченка. Цьогорічні учасники конкурсу “Cлово нації” читали дуже багато його віршів. Тому організатори конкурсу запровадили окрему номінацію “Вірші Т.Г. Шевченка”.
Найбільше вразило журі талановите прочитання десятирічної вихованки акторської школи “Пармезан” Єви Колесник. Емоційно наблизившись до почуттів Шевченка, вона розповіла, як “За сонцем хмаронька пливе”.
Впродовж конкурсу “Слово нації” відбувалося глядацьке голосування онлайн. Найбільшу кількість вподобайок набрала учениця девʼятого класу СЗОШ №21 Олександра Кирилюк. Приз глядацьких симпатій виграла за “Притчу про мову” подільського поета Василя Кравчука. “Зречетесь слова — зрадите народ!” — застерегла школярка словами поета.
Ірина Салій