На Хмельниччині триває обговорення проекту пенсійної реформи. Головне управління Пенсійного фонду в області силами своїх спеціалістів організувало проведення широкої низки “круглих столів” з різними верствами населення, в організаціях та на підприємствах, де вони не лише роз’яснюють положення цього законопроекту, а й збирають відповідні пропозиції. Днями засідання такого “круглого столу” відбулось у навчально-культурному центрі “Побужжя” Федерації профспілок області, участь у якому взяли провідні фахівці Федерації, обласного центру зайнятості, представники об’єднання організацій роботодавців та лідери профспілкових організацій установ і підприємств міста Хмельницького.
На Хмельниччині триває обговорення проекту пенсійної реформи. Головне управління Пенсійного фонду в області силами своїх спеціалістів організувало проведення широкої низки “круглих столів” з різними верствами населення, в організаціях та на підприємствах, де вони не лише роз’яснюють положення цього законопроекту, а й збирають відповідні пропозиції. Днями засідання такого “круглого столу” відбулось у навчально-культурному центрі “Побужжя” Федерації профспілок області, участь у якому взяли провідні фахівці Федерації, обласного центру зайнятості, представники об’єднання організацій роботодавців та лідери профспілкових організацій установ і підприємств міста Хмельницького.
Специфіка зібрання зумовила певні акценти в обговоренні проекту реформи. Начальник головного управління ПФ в області Ольга Заярнюк, крім звичної аргументації в роз’ясненні його аспектів, особливо відзначила демографічну та економічну проблематику Хмельниччини. Так, за даними управління, серед понад 570 тисяч працездатного населення області лише 304 тисячі є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду. Відтак, не будучи в статусі безробітного, понад 215 тисяч подолян знаходяться фактично в “тіні”. В управлінні ПФ стверджують, що такого рівня “тінізації” не має жодний інший регіон України. Інша проблема — велика диференціація у рівні доходів між населенням міст і сіл, що спотворює логіку співвідношення між заробітною платою та пенсією. У світі загалом розмір останньої становить 40-60% від розміру заробітної плати, яку отримувала людина до виходу на пенсію. На Білогірщині ж середня пенсія і середня зарплата на одному рівні — 1000 гривень. Це означає, що тамтешнім пенсіонерам держава змушена доплачувати з солідарної пенсійної системи до визначеного мінімального рівня, оскільки рівень заробітної плати в районі значно нижчий від навіть середнього по області — 1520 гривень, не кажучи про країну, де він торік сягнув 1938 гривень. Низький рівень зарплат і пенсій призвів до того, що останнім часом у півтора раза зросла кількість працюючих пенсіонерів у нашому краї.
А ось особливості обласного центру. З майже 50 ринків, що є в місті, надходження від підприємців до ПФ коливаються в межах 25-50%, тобто більшість з них ігнорує своє майбутнє. Між тим навіть за діючим пенсійним законодавством ці люди не зможуть отримувати навіть мінімальну пенсію за стажем. Новий же проект передбачає значно суворіші вимоги.
Кращому наповненню до ПФ в області заважає така розповсюджена практика, коли підприємство сплачує всі податки не там, де працює, а де офіційно зареєстроване. За словами Ольги Заярнюк, на Хмельниччині таких податкових фантомів понад 500. В обласному центрі, наприклад, це майже всі філії комерційних банків, великі торговельні центри і навіть… міський хлібокомбінат, який зареєстрований нинішніми власниками в Києві, куди і йдуть страхові внески в 300 його працівників.
Старіння населення Хмельниччини та його постійне скорочення останніми роками вкупі з чималим ростом “тіні” у зарплаті та одночасним зменшення робочих місць у промисловості та сільському господарстві призвели до сумного і загрозливого співвідношення: нині лише сім працюючих забезпечують страховими внесками десять пенсіонерів. Дефіцит пенсійної скарбниці області перевищує 50%, компенсує його ПФ України, але і він міцно посаджений на “голку” державного бюджету.
Обговорення законопроекту показало, що учасникам засідання проблеми наповнення Пенсійного фонду зрозумілі та знайомі. Хоча не всі його положення викликають схвалення. Як висловився голова Федерації профспілок області Геннадій Харьковський: “Реформування пенсійної системи назріло, але ми хочемо, щоб пенсії нинішніх і майбутніх пенсіонерів забезпечували їм достойне життя. Однак лише вдосконалення запропонованих змін замало, необхідно, щоб усі, хто працює і надає роботу, сумлінно сплачували страхові внески”.
Щодо вдосконалення статей проекту пенсійного реформи Федерація профспілок області провела опитування серед членів своїх організацій і населення. Зрозуміло, що воно стосувалося лише певних положень реформи, які людям здаються найбільш важливими. Так, 87% опитаних висловилися проти підвищення пенсійного віку для жінок; 60% вважають, що перерахунки пенсій у працюючих пенсіонерів мають здійснюватися з урахуванням показника середньої зарплати в Україні, а не лише за стажем; 52% підтримують виплату працівникам освіти, охорони здоров’я і культури десяти призначених пенсій у випадку виходу на пенсію. Переважна більшість — 73% виступають за максимальне обмеження розміру пенсій на рівні 12 прожиткових мінімумів, 75% вважають, що це повинно стосуватись і тих, хто нині отримує більші пенсії. Зі збільшенням мінімального страхового стажу до 15 років згодні 53% респондентів.
Пропозиції подолян профспілки області мають донести до Федерації профспілок України і разом відстоювати їх перед урядом та Верховною Радою.
Характерно, що позиція, так би мовити, офіційного професійного руху багато в чому співпадає з позицією профспілок, які називають себе незалежними. Але останні у своїх пропозиціях більш радикальні. На засіданні свого “круглого столу” їхні представники вимагають повністю перебудувати урядовий проект пенсійного реформи “за новою філософією” й уніфікувати всі діючі закони. Так, головний виразник інтересів підприємців з хмельницьких ринків, депутат міської ради Надія Кнець, яка очолює профспілку захисту підприємництва, виклала пакет своїх пропозицій та зауважень до проекту пенсійної реформи. За ним пенсійний вік не повинен збільшуватись, а максимальний розмір пенсії для всіх пенсіонерів не може перевищувати п’ятикратний показник прожиткового мінімуму. Виплата десяти пенсій повинна стосуватися всіх працюючих, а не лише бюджетників: або всім, або нікому. Стаж для нарахування пенсій має залишитися на рівні 5 років — для певних випадків, з індивідуальним підходом. База оподаткування повинна залишатися незмінною, але розмір страхових внесків для підприємців має зменшитися до 20% замість 34%, що сприятиме виведенню найманих працівників з “тіні”. Принцип обов’язкового накопичування для підприємців повинен бути таким: 50% внесків зараховується на їхній особистий рахунок, а 50% іде в загальний “котел”.
Приватний підприємець Михайло Починок, депутат міської ради минулого скликання, виступає насамперед за диференційований підхід у страхових внесках для підприємців різних сфер діяльності: виробництва, торгівлі, послуг, посередників та інших. Загальний підхід до реформи має бути один — соціальна справедливість для всіх.
Про те, що страхові внески повинні сплачувати всі, незалежні профспілки не заперечують, але звертають увагу на ускладнення в діяльності підприємців, які, на їхню думку, виникли з прийняттям нового податкового законодавства.
Головне управління Пенсійного фонду в області пропозиції незалежних профспілок і Федерації проф-спілок Хмельниччини зобов’язалося донести до керівництва ПФУ та уряду.
Володимир Разуваєв