Заряд позитиву від талановитої гри акторів та дотепного гумору отримали всі, хто 19 січня завітав до обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького. Тут відбулася чергова прем’єра, без перебільшення, високомистецької вистави за Гоголем “Ревізор”.
Заряд позитиву від талановитої гри акторів та дотепного гумору отримали всі, хто 19 січня завітав до обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького. Тут відбулася чергова прем’єра, без перебільшення, високомистецької вистави за Гоголем “Ревізор”. 
Вже з перших хвилин після підняття сценічної завіси публіка потрапила на гачок режисерського задуму і повністю поринула у дійство, яке розгорталося на сцені. Вистава розпочалася, як і у творі класика: перед глядачем з’явилася містечкова еліта, обговорюючи приїзд поважної персони — санкт-петербурзького ревізора. Нервові імпульси чиновників, котрі нагрішили на своїх постах і бояться покарання верхів, сатирично висміяла на сцені когорта кращих акторів театру. Але, як виявилося, справжнього стусана за шахрайства їм дасть не високопосадовець, а пройдисвіт-селянин, котрий за збігом обставин опинився в їхньому місті і якого сприйняли за ревізора. Спритний юнак відплатив нечесним городянам тією ж монетою — шахрайством, обвів їх навколо пальця. Цього ловкача-псевдоревізора майстерно зіграв молодий актор театру Орест Пастух. Його акторській сназі, сценічним вигадкам і вмінню повністю перевтілитись у героя позаздрять навіть досвідчені актори. Та успіх Ореста Пастуха не лише в акторстві, він став і режисером-постановником “Ревізора”. Під його вмілим керівництвом у виставі гармонійно поєднались усі мистецькі складові: гра акторів, музичний супровід, декорації… Як зізнається пан Орест пресі, концепція “Ревізора” закладена у сценографії та додає: “Ми зробили всі конфлікти й загалом усе те, що відбувається на сцені, відкритим. Нічого не приховували від глядача. Він бачить неправду, чорноту думок і дій, моральні вади героїв. Актори є центром цієї вистави. Щодо самого твору Гоголя, то він, без сумніву, геніальний. Гоголь — моралість, тому ми вирішили відкрити його якомога більше публіці і зробити зрозумілішим. Часто кажуть, що “Ревізор” — дуже складна вистава. Насправді нічого складного тут немає, оскільки Гоголь писав про очевидні, реальні речі. У тому і його геніальність, що він засобами театру зумів показати дійсність такою, якою вона є, висміяти її, дати свою оцінку”.
І справді, складний за замислом твір класика публіка сприймала легко. Цьому сприяло й те, що гоголівська комедія звучала зі сцени у перекладі Остапа Вишні, а слова цього глибокого гумориста проймають легкістю і правдою. Гумор словесний, що потоком гострих, дотепних фраз і фразочок тішив глядача, примножував гумор акторської гри. Міміка, жести… кожен актор виконував свою партію, як добре настроєна струна на інструменті.
Режисер зумів вичерпати для постановки всі потрібні ресурси: духовні і технічні. Так, навіть оркестрова яма, яка до того служила театру строго за призначенням, у “Ревізорі” стала кімнатою для переодягання героїнь. Актори виходили на сцену не лише з закулісся, а й пробігали залом. Такі режисерські примочки дали змогу глядачам відчути себе в середині сценічного дійства і сприймати виставу, як реальну подію.
Окремо хочеться відзначити й вдалий музичний супровід: пісні, які доповнювали сценічні каламбури і конфлікти, додавали усьому ще більше перцю. Немала заслуга успіху “Ревізора”, що підтвердили шалені оплески залу по закінченню вистави, належить і хореографам, які відточили рухи акторів.
“Ревізор”, як і попередні вистави цього театрального сезону, довів, що обласний музично-драматичний театр таки здатен задовольняти глядача якісними постановками і наблизити до мистецтва, навчаючи високої моралі.
Ірина САЛІЙ
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО