Сьогодні тема сміття є чи не наймасштабнішою у вирішенні питань екології. З 1 січня 2018 року згідно зі ст. 32 Закону України “Про відходи” українців офіційно зобов’язали сортувати сміття. З жовтня того ж року набрала чинності зміна в ДБН з проектування житлових будинків, якою скасовано обов’язкове проектування сміттєпроводів в багатоповерхових будинках при будівництві або реконструкції. Національна стратегія з управління відходами свідчить, що обсяг захоронення твердих побутових відходів на сміттєвих полігонах повинен скоротитися з 95% у 2016 році до 50% у 2023-ому і до 30% у 2030 році. Про те, як вирішуються проблеми зі сміттям у Хмельницькому і перспективи його переробки, наша розмова з директором комунального підприємства “Спецкомунтранс” Олександром ЗІМІНИМ.
— Олександре Леонідовичу, опишіть, будь ласка, проблему сміття в Хмельницькому.
— Міський полігон, якому понад 60 років, займає площу майже дев’ять гектарів. Сміттєзвалище переповнене. Точна його глибина не відома, але висота насипу відходів оцінюється в 50 метрів над рівнем ґрунту. На кінець 2014 року кількість твердих побутових відходів (ТПВ) складала більше 4,25 мільйона тонн. Інтенсивність захоронення щороку зростає. За висновками експертів, термін його експлуатації спливе за кілька років, враховуючи, що кількість сміття в місті щороку збільшується. Саме тому проблема утилізації відходів є дуже актуальною і потребує термінового вирішення.
— У Законі про житлово-комунальні послуги написано, що “послуги з поводження з твердими побутовими відходами — це послуги з вивезення, переробки та захоронення побутових відходів”. Як це налагоджено в нашому місті?
— Підприємство “Спецкомунтранс” обслуговує 255 сміттєвих майданчиків та понад 3,5 тисячі контейнерів в усіх мікрорайонах міста, включаючи багатоповерхівки та приватну забудову. Маємо майже пропорційно як євроконтейнери, так і місткістю 0,75 куб. м. Щодня спецтехніка нашого підприємства виїжджає за маршрутами, долаючи в середньому 90 кілометрів кожна та перевозячи на полігон 200 тонн відходів і сміття, які продукує населення обласного центру. На очищенні міста кожного дня працюють 94 людини і 24 машини. Для організації роздільного збору побутових відходів підприємство уклало угоди з приватними структурами, які займаються збором скла, пет-пляшки, макулатури та поліетилену. ПП Король встановив по місту 30 контейнерів для скла, а “Рециклінг-Поділля” 154 сітчасті контейнери для пет-пляшки, їх періодично вивозять на переробку. Третє підприємство, яке займається ручним відбором поліетилену, пет-пляшки та скла, — ПП “Дельта” працює безпосередньо на міському полігоні.
— Закон про житлово-комунальні послуги накладає додаткові зобов’язання не тільки на компанії з вивезення сміття, а й на споживачів.
— Так, з 1 травня згідно з новими Правилами надання послуг з поводження з побутовими відходами, затвердженими постановою КМУ №318 від 27 березня 2019 року, українці зобов’язані сортувати своє сміття. Але, на жаль, не всі розуміють серйозність проблеми й досі викидають сміття у спільний контейнер і не розділяють його на види, які можуть бути перероблені. Якщо надалі звалище буде переповнятися, сміття не відсортовуватися і не перероблятися, місту загрожуватиме екологічна криза.
— Тема сміттєпереробного заводу для хмельничан не нова. Однак саме в останні два роки місто наблизилося до її вирішення впритул.
— Самостійно вирішити проблему переробки сміття ми не зможемо, бо це дороговартісний проект. Керівництво міста для вирішення цього знайшло партнерів у Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і працюють у двох напрямках: розширення з подальшою рекультивацією діючого сміттєзвалища та побудова сміттєпереробного заводу. На екофорумі Green Cities за участю представників 42 міст із усього світу, що відбувся у Лондоні, був і Хмельницький міський голова Олександр Симчишин. Під час візиту він домовився про надання місту п’яти мільйонів євро безповоротних коштів на впорядкування міського полігону ТПВ.
Паралельно місто веде перемовини з ЄБРР щодо будівництва сміттєпереробного комплексу. В Хмельницькому працювали іноземні експерти компаній WSP та IDOM, які проводили оцінку екологічного і соціального впливу для проекту реконструкції сміттєзвалища та будівництва сміттєпереробного комплексу. Ці заходи проходять відповідно до угоди про підготовку кредитного фінансування, спрямованого на покращення муніципальної інфраструктури твердих побутових відходів, яку уклали Хмельницька міська рада, КП “Спецкомунтранс” та ЄБРР. Наразі триває виготовлення кошторисної документації. Фактично 5 мільйонів євро на впорядкування сміттєзвалища, які місту безповоротно надасть ЄС, це не повна, хоча й суттєва сума, тому найвірогідніше будівництво сміттєпереробного підприємства відбуватиметься на основі співфінансування. Точна вартість робіт стане відомою після виготовлення про-ектнокошторисної документації, а орієнтовна складе від 526 до 676 мільйонів гривень.
Що стосується зведення сміттєпереробного комплексу, то попередня угода з ЄБРР підписана. Кредитна організація провела тендер і найняла експертів. Коли вони нададуть ЄБРР повний звіт, отримаємо остаточне рішення щодо кредитування — обсяги і терміни. Попередньо йдеться про 15 мільйонів євро.
Щодо типу переробки сміття, то вибрали механічно-біологічний. Суть його полягає в тому, що спочатку відсортовуватиметься корисне сміття, а це 10-12%. Відібрані пляшка, папір, скло, метал продаватимуться як вторинна сировина. Щороку завод сортуватиме й перероблятиме майже 40 тисяч тонн органічної фракції. Це відбуватиметься завдяки сухому анаеробному зброджуванню. Утворюватиметься біогаз, із якого генеруватиметься електроенергія. Після цих процесів ще залишатися приблизно 12% сміття, яке не переробляється. Це сміття далі складуватиметься через рекультивацію.
— Які вимоги до відкриття кредитування міжнародною інституцією слід виконати?
— Найголовніші — рекультивація та дегазація. Зокрема, заплановано вирівняти схили сміттєзвалища, адже наразі їх нахил не відповідає жодним вимогам. Але для того, щоб це зробити, потрібно розширити межі сміттєзвалища. Тому ми продовжуємо викуповувати прилеглі до нього земельні ділянки. Уже придбали понад 30 площею майже 10 гектарів. Робимо це не для збільшення полігону, а для майбутньої рекультивації і приведення сміттєзвалища до європейських стандартів. Понижені схили будуть присипатися землею і згодом тут можна створити зелені зони.
— На полігоні вже рік триває дегазація. Що вона дає?
— Проект з дегазації полігону розпочато ще у 2016 році. У червні 2017-ого провели конкурс на визначення інвестора, у результаті якого переможцем стала житомирська компанія. Вона встановила дороговартісне обладнання, загальною потужністю установки 659 кВт. З її допомогою видобувають газ метан та переробляють його на електроенергію. Видобуток газу на годину складає 300 куб. м. Підприємство продає електрику державному підприємству за “зеленим тарифом”, а 13% суми сплачує місту. Кошти надходять на рахунок “Спецкомунтрансу” (щомісяця в середньому 140 тисяч гривень) і використовуються на роботи, пов’язані з потребами полігону ТВП. Крім приватної інвестиції, яку отримало місто, додаткових робочих місць, грошових надходжень на потреби полігону, завдяки видобутку газу зі сміттєзвалища мінімізуються ризики виникнення пожеж на полігоні, зменшується об’єм сміттєзвалища, покращується екологічна ситуація.
— Масштабний проект реалізується в межах міської програми “Розумне довкілля Хмельницький”, яка складається з кількох напрямків та етапів.
— Найбільший блок — це поводження з твердими побутовими відходами. Він передбачає збір будівельного та зеленого сміття на майданчиках загального користування, токсичних відходів, розміщення підземних контейнерів у центральній частині міста тощо.
Влітку минулого року ми запустили так звану сміттєву “швидку” — екобус, який їздить містом і приймає від містян токсичні побутові відходи тричі на тиждень у 11 точках в різних мікрорайонах міста. Графік роботи розміщено на сайті міськради, в соцмережах та на кожному будинку. Салон екобуса обладнано спеціальними контейнерами на вісім видів відходів — на батарейки та акумулятори, електричне обладнання, прострочені медикаменти, термометри і ртутовмісні матеріали, упаковку, тару від миючих засобів, фарб, клеїв, лаків. Відпрацьовані побутові відходи приймають у будь-якому вигляді. Лише термометри й енергоощадні лампи мають бути небиті і загорнуті в папір. Для кожного виду відходів — окремий контейнер. Тут можна позбутися старих телевізорів, мобільних телефонів, зарядних пристроїв та планшетів. Їх складають у металеві ємності та передають на утилізацію. Ми уклали угоди з двома спеціалізованими підприємствами Львова та Києва, які мають сертифікацію Мін-екології на утилізацію небезпечних відходів. З часу запуску екобуса зібрано 2600 кг батарейок, 5500 енергозберігаючих ламп, 16300 люмінесцентних ламп, 1400 термометрів, 400 кг прострочених медикаментів, 450 кг фарб, лаків, емульсій, 480 кг відходів оргтехніки, 370 фільтрів.
— Порадьте, як сортувати сміття правильно, аби вторинна сировина отримала друге життя?
— Потрібно знати правила сортування. Більшість компаній-перевізників на своїх контейнерах розміщують невеликі пам’ятки, що можна кидати в бак, а що не варто. Сортувати належить лише чисту сировину (без залишків їжі та жиру). Це стосується і пластикових пляшок, і пакетів з-під молока, які треба обов’язково промити. Все сміття потрібно стиснути, ущільнити, аби воно займало менше місця. Cортувати потрібно: папір (картон, офісний папір, газетно-журнальна продукція, зошити, альбоми, листівки, будь-яка паперова упаковка тощо); метал (алюмінієві та консервні бляшанки, металеві кришки); скло (цілі та побиті пляшки з-під напоїв, ліків, косметики); пластикові упаковки (варто звертати увагу на маркування).
Не можна викидати: ртутовмісні лампи, батарейки та акумулятори, побутову техніку та електроніку, зарядні пристрої, рідку і садову хімію, лако-фарбові вироби, машинне масло, ліки. Залучайте до цієї справи сусідів. Можна ініціювати сортування відходів усім будинком — це дуже мотивує. В Хмельницькому є такі приклади. Можна ще й самостійно здавати його на пункти прийому вторсировини та заробляти на цьому кошти.
— На вашу думку, Олександре Леонідовичу, чому населення так повільно реагує на потребу у сортуванні сміття? Можливо, потрібні якісь інші заходи впливу?
— Кожен громадянин повинен розуміти всю відповідальність за наслідки свого рішення, адже не сортувати насправді легше. Через відсутність сортування цінних ресурсів, які б могли стати чудовою вторинною сировиною для компаній, що займаються переробкою, звалища будуть продовжувати збільшуватись та накопичувати гори складного у розкладі сміття. Екологи б’ють на сполох і вказують на погіршення стану якості питної води, адже 7% території країни завалені відходами, які гниють та стікають у водойми. Є ризик пожеж на сміттєзвалищах, що тягне за собою низку проблем зі здоров’ям. Тобто, ми всі маємо усвідомити, що відповідальні за свої дії та вчинки у ставленні до екології не лише в час, коли живемо, а й за майбутнє. І це стосується не лише того, як сортувати сміття. Європейська практика полягає в тому, що від моделі “захоронювати мінімум відходів”, перейти до моделі “утворювати мінімум відходів”, тобто продукувати менше відходів та грамотно їх утилізувати. Поки що за несортоване сміття хмельничан не карають. Обмежуємося роз’ясненнями, хоча система штрафів діє. Зокрема, штраф за невідсортоване сміття для фізосіб становить 20-80 неоподатковуваних мінімумів (340-1360 гривень), а для юросіб — 50-100 мінімумів (850-1700 гривень).
Вікторія Стандрійчук
