Перманентна зміна законодавства, бюрократизація та надмірна ускладненість дозвільних процедур, трудова міграція, відсутність державної підтримки галузі надрокористування, фіскальний і контролюючий тиски, ігнорування вимог та рекомендацій бізнес-сектора. Ці та інші причини, за словами керівника потужного промислового підприємства Хмельниччини, Володимира Постового, гальмують розвиток національної економіки. Свободівець робить невтішний висновок: за таких умов ми цікаві іноземним інвесторам лише як постачальники сировини і дешевої робочої сили.
Володимир Постовий уже понад 20 років очолює правління ПАТ “Гіпсовик” у Кам’янці-Подільському. За цей час підприємство здолало чимало труднощів. Нині на виробництві триває масштабна програма фільтраційного переобладнання. Продовжується робота над благодійними проектами. Впроваджуються наукові програми, патентуються винаходи. Нещодавно промисловця призначили заступником голови комітету з питань надрокористування Федерації роботодавців України.
Фахівець переконаний: засідання комісій, що розглядають питання надання дозволів на користування надрами, проводять непрозоро та непублічно. Галузь потребує дієвої державної підтримки, а не декларацій. Контролюючі й правоохоронні органи повинні сприяти становленню сприятливого бізнес-клімату, запобігаючи рейдерству, корупційним діям і неправомірним утискам. Нечисельні та малодієві громадські ради при міністерствах та інших органах державної влади, створені для врахування думки бізнесу і громад, формування активного експертного середовища, не дали бажаних результатів.
Рецепт змін на користь українського виробника від Володимира Постового:
* бізнес-середовище, об’єд-нане в професійні структуровані об’єднання, здатне стати двигуном у формуванні політики будь-якої галузі;
* раціональне, прозоре адміністрування галузі спроможне значно посилити економічну безпеку країни, оскільки вона безпосередньо пов’язана та впливає на інші галузі: сільське господарство, металургію, будівельну галузь тощо;
* падіння показників експорту вапняково-доломітної продукції, натомість збільшення імпорту вказує на недієву політику захисту вітчизняного виробника, наявність внутрішніх проблем, пов’язаних із дозвільними процедурами, занепадом потужностей залізниці у перевезенні продукції;
* інвестиції приходять туди, де зрозумілі та сталі правила гри. Несталість вітчизняного законодавстві в галузі надрокористування, постійні експерименти та нечіткість стратегії змін призвела до призупинення низки вітчизняних підприємств. Запровадження нових, неапробованих та неузгоджених із бізнесом норм, скасування їх, запровадження інших норм із поправками — все це за останні роки призвело до значних фінансових втрат, анулювання, призупинення дозволів на користування надрами, втрат значного трудового потенціалу;
* формування політики в галузі надрокористування обов’язково має стати процесом “від потреб промисловості до формулювання та закріплення державою”. Кожна реформа повинна мати довгострокову мету та бути узгоджена з професійними громадськими спілками підприємців та промисловців, оскільки саме цей сектор є реальним виконавцем політики, наповнювачем бюджету та головним роботодавцем галузі;
* ідея створення сприятливого бізнес-клімату, посилення економічної міці країни має превалювати над функцією покарання та надмірним контролем;
* екологізація промисловості, переведення на енергоощадні технології, залучення наукових установ, модернізація потребують значних фінансових витрат.
Володимир Постовий уже понад 20 років очолює правління ПАТ “Гіпсовик” у Кам’янці-Подільському. За цей час підприємство здолало чимало труднощів. Нині на виробництві триває масштабна програма фільтраційного переобладнання. Продовжується робота над благодійними проектами. Впроваджуються наукові програми, патентуються винаходи. Нещодавно промисловця призначили заступником голови комітету з питань надрокористування Федерації роботодавців України.
Фахівець переконаний: засідання комісій, що розглядають питання надання дозволів на користування надрами, проводять непрозоро та непублічно. Галузь потребує дієвої державної підтримки, а не декларацій. Контролюючі й правоохоронні органи повинні сприяти становленню сприятливого бізнес-клімату, запобігаючи рейдерству, корупційним діям і неправомірним утискам. Нечисельні та малодієві громадські ради при міністерствах та інших органах державної влади, створені для врахування думки бізнесу і громад, формування активного експертного середовища, не дали бажаних результатів.
Рецепт змін на користь українського виробника від Володимира Постового:
* бізнес-середовище, об’єд-нане в професійні структуровані об’єднання, здатне стати двигуном у формуванні політики будь-якої галузі;
* раціональне, прозоре адміністрування галузі спроможне значно посилити економічну безпеку країни, оскільки вона безпосередньо пов’язана та впливає на інші галузі: сільське господарство, металургію, будівельну галузь тощо;
* падіння показників експорту вапняково-доломітної продукції, натомість збільшення імпорту вказує на недієву політику захисту вітчизняного виробника, наявність внутрішніх проблем, пов’язаних із дозвільними процедурами, занепадом потужностей залізниці у перевезенні продукції;
* інвестиції приходять туди, де зрозумілі та сталі правила гри. Несталість вітчизняного законодавстві в галузі надрокористування, постійні експерименти та нечіткість стратегії змін призвела до призупинення низки вітчизняних підприємств. Запровадження нових, неапробованих та неузгоджених із бізнесом норм, скасування їх, запровадження інших норм із поправками — все це за останні роки призвело до значних фінансових втрат, анулювання, призупинення дозволів на користування надрами, втрат значного трудового потенціалу;
* формування політики в галузі надрокористування обов’язково має стати процесом “від потреб промисловості до формулювання та закріплення державою”. Кожна реформа повинна мати довгострокову мету та бути узгоджена з професійними громадськими спілками підприємців та промисловців, оскільки саме цей сектор є реальним виконавцем політики, наповнювачем бюджету та головним роботодавцем галузі;
* ідея створення сприятливого бізнес-клімату, посилення економічної міці країни має превалювати над функцією покарання та надмірним контролем;
* екологізація промисловості, переведення на енергоощадні технології, залучення наукових установ, модернізація потребують значних фінансових витрат. Непрацююче підприємство не здатне залучити кошти, а отже стати екологічним тощо. Кар’єр, у якому видобуток призупинено на час “бюрократичного листування” з надавачем/продовжувачем дозволу, не приносить користі ні економіці, ні екології, ні бізнесу, ні державі. Тому варто і далі працювати над спрощенням дозвільних процедур, впровадженням “особливих періодів на час оформлення дозвільних документів”, зокрема для видобувачів нерудних корисних копалин;
* задекларована урядовими постановами підтримка створення ланцюгів додаткової вартості потребує реального впровадження.
Ірина ШЕЛЕПНИЦЬКА