Мегаполіси опинилися під водою, люди вмирають від нестачі води та їжі, міграція народів викликає нові збройні конфлікти… На жаль, це не сценарій чергового голлівудського фільму-катастрофи, а наше ймовірне майбутнє, викликане глобальним потеплінням. Шляхи уникнення цієї ситуації 20 тисяч представників різних країн наприкінці минулого року обговорювали на Конференції ООН з питань клімату у польському місті Катовіце. В складі делегації активістів міжнародної організації “350.org” на заході побував і наш земляк — виконавчий директор ГО “Хмельницький енергетичний кластер” Артур Кокаревич, який розповів читачам газети “Проскурів” про загрозу кліматичних змін, затримання українських активістів у Польщі та перспективи відновлювальних джерел енергії.
— Конференція ООН з питань клімату щороку відбувається в різних країнах світу. Артуре, в чому особливість заходу в Катовіце?
— Цьогорічну конференцію присвятили імплементації положень Паризької кліматичної угоди, яка приходить на заміну Кіотським протоколам. Її мета — утримати зростання середньої температури повітря на планеті значно нижче двох градусів шляхом зменшення викидів парникових газів.
Україна у 2015 році також підписала Паризьку угоду, яка набуває чинності наступного року. Саме на конференції у Катовіце країни-підписанти узгоджували стратегію її реалізації, адже скорочення викидів вуглецю — це дороговартісний процес. Бідним країнам без сторонньої допомоги важко переходити на відновлювальні джерела енергії, а такі геополітичні гравці як США, Китай чи Росія скептично ставляться до впровадження відновлювальних джерел енергії. Російська й американська економіка та їхні політичні важелі впливу ґрунтуються на нафті й газу. Тому лідери цих країн люблять говорити, що глобальне потепління — лише міф. Дональд Трамп заявив, що США не виконуватиме положень Паризької угоди. Проте деякі штати вирішили діяти всупереч. Зокрема Каліфорнія планує перейти на стовідсоткове використання відновлювальних джерел енергії до 2045 року, адже цей штат все частіше стикається з масштабними пожежами, посухами, буревіями. А це людські жертви й багатомільярдні збитки.
— Чому Паризька угода ставить за мету утримати підвищення середньої температури на планеті на позначці менше 1,5-2 градусів?
— Під час розробки положень Паризької угоди експерти напрацювали кілька сценаріїв розвитку подій. За найгіршим, середня температура повітря на Землі підніметься на два або більше градуси. Науковці прогнозують, що це викличе незворотні зміни на планеті. Посушливі регіони перетворяться на пустелі, що спричинить небачений досі голод. Найбільше від цього постраждає Африка, але зменшення площ родючих земель можливе навіть у заможних державах. З’являться кліматичні біженці, які намагатимуться мігрувати у країни з помірнішими погодними умовами. На тлі нинішніх проблем Європи з біженцями навіть важко уявити, наскільки масштабним стане новітнє переселення народів і наскільки деструктивними будуть його соціально-політичні наслідки.
Більше того, підвищення температури пришвидшить танення льодових щитів на полюсах. За останньою інформацією, до 2100 року рівень світового океану зросте на 101 см, а не на 76,2 см, як вважалося раніше. Відтак перед повною або частковою загрозу зникнення можуть опинитися не лише острівні держави, а й Венеція, Нью-Йорк, Амстердам… У міжнародному науковому журналі “Nature” прогнозують, що від такого затоплення постраждає 11% землян.
— Наскільки серйозною є загроза для України та Хмельниччини?
— Звісно, Хмельниччину не поглинуть води океану. Проте у зону ризику потрапляють все Причорномор’я та Приазов’я. Якщо розгортатиметься такий сценарій, до 2100 року під загрозою опиниться Одеса, а Крим може перетворитися на маленький острівець. Наша поки що аграрна область постраждає в економічній сфері.
Повторюся, це найпесимістичніший сценарій. Його можна не допустити, якщо кожна країна зменшуватиме викиди парникових газів. Це внесок не лише урядів, а й кожного з нас. Енергоефективність і бережливе використання енергоносіїв — водночас економія власних коштів і маленький крок до порятунку світу.
Не варто вважати, що наслідки глобального потепління — далеке майбутнє. З ними стикнуться не лише наші діти й онуки, а й ми. Навіть зараз у Хмельницькій області зникає вода у колодязях, з’являються нетипові види тварин і рослин, погодні умови стають дедалі непрогнозованими… Це найперше б’є по аграрній галузі. У перспективі взагалі може постати питання дефіциту питної води.
— Який внесок України у зменшення викидів парникових газів? Яку думку з цього приводу висловили представники української делегації?
— Власне у Катовіце з України прибули кілька делегації. Урядова, на чолі з міністром екології та природніх ресурсів Остапом Семераком, представляла нашу країну на найвищому рівні. Друга — представники різноманітних громадських організацій.
У сфері енергоефективності Україна виглядає досить прогресивно, на відміну від багатьох країн СНД. Зокрема, це стосується законодавчих ініціатив, розвитку “зеленої” енергетики та впровадження механізмів енергоефективності на місцях. Втім залишається багато проблем, які необхідно вирішити.
Так, Остап Семерак заявив, що ми готові переглянути свій базовий рівень викидів, датований 1990 роком. Через закриття багатьох заводів і економічну кризу наша країна дійсно зменшила кількість викидів вуглецю. Це ж стосується війни на сході та окупації наших територій Росією. Проте вітчизняна промисловість рано чи пізно почне відроджуватися і нам потрібно працювати на питанням зниження викидів парникових газів.
Громадські активісти проводили власні заходи на майданчику, організованому природоохоронною організацією “Greenpeace”. Нашим основним завданням було провести захід з містами, які задекларували стовідсотковий перехід до 2050 року на відновлювальні джерела енергії. З українських міст приїхали очільник Чорткова та заступник мера Житомира. До речі, таку ж ціль у минулому році задекларував і Кам’янець-Подільський. Це амбітна мета й немає певності, чи вона буде досягнена у визначений термін, але результати таких намагань будуть відчутними для екології.
— Частину українських громадських активістів не пустили до Польщі. Деяких навіть затримала поліція. Які причини такої поведінки польських правоохоронців?
— У нас досі немає адекватних відповідей, чому так сталося. Напередодні кліматичної конференції в Польщі прийняли спеціальний закон про національну безпеку. Складається враження, що влада злякалася запланованого кліматичного маршу в Катовіце. Крім того, в Польщі досі сильні позиції займає вугільне лобі.
Загалом до Польщі не пустили 160 активістів з усього світу. З України — до десяти. Крім того, правоохоронці без будь-яких пояснень затримали в готелі кількох членів “Екодії” — однієї з найпотужніших українських екологічних організацій. На 12 годин ми втратили з ними зв’язок, тому доводилося висвітлювати цю ситуацію, а не обговорювати зміни клімату. Завдяки зусиллями українського консула у Кракові та тиску міжнародних організацій наших колег відпустили.
— Повернімося до наших реалій. Минулої п’ятниці ваша громадська організація презентувала методику аналізу впровадження відновлювальних джерел енергії в Хмельницькій області. Якщо не помиляюся, вона поки що не має аналогів в Україні?
— Якщо ми дійсно хочемо впроваджувати відновлювальні джерела енергії та залучати інвестиції у територіальні громади, найперше повинні знати, скільки зможемо згенерувати “зеленої” електроенергії, де це можна зробити, чи є відповідні мережі… Досі не існує жодної якісної оцінки перспектив області, а відсутність конкретики відлякує потенційних інвесторів.
Минулого року наша організація спільно з рівненською ГО “Екоклуб” виграла грант Міжнародного фонду “Відродження” для проведення такого аналізу. Для оцінки перспектив впровадження альтернативних джерел енергії в області постаралися розробити практичну та універсальну методику, яку можна використовувати й в інших регіонах.
Безпосередньо аналіз триватиме три-чотири місяці. Потрібно опрацювати великий обсяг інформації. До роботи долучимо наших колег з вищих навчальних закладів, представників місцевої влади та “Хмельницькобленерго”. Основний акцент зробимо на сонячній і біоенергетиці як найперспективніших для нашої області. Наприклад, у Хмельницькому хочемо проаналізувати можливість використання дахів для створення сонячних станцій малої та середньої генерації.
Готовий аналітичний продукт плануємо презентувати влітку.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН
Фото надані Артуром КОКАРЕВИЧЕМ