Хмельницький — єдине місто в Україні, в якому з’явились енергоменеджери у навчальних закладах. Це стало можливим завдяки досить оригінальному проекту ГО “Хмельницький молодіжний клуб розвитку” під назвою “Школа муніципального енергоменеджменту в навчальних закладах”. Минулого вівторка громадські активісти провели для хмельницьких освітян останню лекцію, після якої вручили їм сертифікати випускників проекту.
Хмельницький — єдине місто в Україні, в якому з’явились енергоменеджери у навчальних закладах. Це стало можливим завдяки досить оригінальному проекту ГО “Хмельницький молодіжний клуб розвитку” під назвою “Школа муніципального енергоменеджменту в навчальних закладах”. Минулого вівторка громадські активісти провели для хмельницьких освітян останню лекцію, після якої вручили їм сертифікати випускників проекту.
Ще на початку вересня стартувала “Школа муніципального енергоменеджменту в навчальних закладах”. Представники 26 шкіл, відібраних на конкурсній основі, пройшли теоретичний курс з восьми тем. Громадські активісти й експерти розповідали освітянам про енергоефективність, переваги створення ОСББ, альтернативні джерела енергії… Остання лекція була присвячена залученню ресурсів для реалізації проектів з енергоефективності у навчальних закладах міста.
За словами голови ГО “Хмельницький молодіжний клуб розвитку” Степана Кушніра, на реалізацію проекту з енергоефективності та й будь-якого іншого можна залучити необхідні ресурси з багатьох джерел. Наприклад, це можуть бути місцеві та міжнародні грантові програми, бізнес-середовище.
“Щоб реалізувати проект, не завжди потрібно шукати гроші. Іноді соціально відповідальний бізнес може надати необхідну техніку. У будь-якому випадку потрібно чітко вказати цілі, на які залучаються ресурси”, — радить Степан Кушнір.
Під час роботи з грантовими програмами необхідно звернути увагу на кілька ключових моментів. Найперше, це тема й крайні терміни подачі грантової заявки. Необхідно знайти саме ту програму, яка відповідає вашому проекту. Після цього потрібно починати роботу над заявкою, а не відкладати до останнього терміну її подачі, адже поспіх стає причиною неточностей і помилок. Кожна грантова заявка складається з двох частин — аплікаційної форми та бюджету. У першій необхідно дотримуватися чітких вимог.
“Якщо вказано, що мета проекту має складатися з 200 слів, то так має бути. Невиконання такої вимоги автоматично відсіює вашу заявку. У ній ви повинні чітко вказати мету й внести у проект елемент новизни, він має відрізнятися від подібних. Але найбільшу увагу необхідно звернути на бюджетну частину. Від того, наскільки чітко ви вкажете, на що вам потрібні кошти та в якому обсязі, залежить ваш успіх”, — наголосив Степан Кушнір.
У другій частині фінального заняття учасникам “Школи муніципального енергоменеджменту в навчальних закладах” запропонували розбитися на три групи, які працюватимуть над проектами у сфері енергоефективності. Отож, можливо найближчим часом місцеві освітяни стануть авторами кількох важливих ініціатив. Перша стосуватиметься стимулювання навчальних закладів до енергоощадливості, друга і третя — сортування сміття й соціальної реклами.
По завершенню навчання хмельницьким освітянам громадські активісти урочисто вручили сертифікати випускників “Школи муніципального енергоменеджменту в навчальних закладах”.
“Під час першого заняття переживали, чи на проект прийшли дійсно вмотивовані люди. Але всі сумніви швидко розвіялися, адже учасники проекту готові робити щось корисне для власних навчальних закладів та міста загалом. Дехто з учасників кардинально змінив своє ставлення до енергоефективності й почав бережно ставитися до енергоресурсів вдома. Це велике досягнення, адже тепер вони зможуть доступно пояснити суть енергоефективних заходів для підростаючого покоління”, — зазначив менеджер проекту Артур Кокаревич.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора