Студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, яка цьогоріч відзначає 95-річчя з часу заснування, про свого обожнюваного педагога, доцента кафедри культурології, історії світової та вітчизняної культури, етики й естетики Валентина Ільїнського говорять як про високо-ерудованого знавця історії культури і культурології України. Вони з задоволенням слухають його цікаві й змістовні лекції з рисунку, живопису, композиції, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, з історії мистецтва.
Студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, яка цьогоріч відзначає 95-річчя з часу заснування, про свого обожнюваного педагога, доцента кафедри культурології, історії світової та вітчизняної культури, етики й естетики Валентина Ільїнського говорять як про високо-ерудованого знавця історії культури і культурології України. Вони з задоволенням слухають його цікаві й змістовні лекції з рисунку, живопису, композиції, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, з історії мистецтва.
Аби вони знали, як давались Валентину Михайловичу його перші педагогічні кроки в Кам’янець-Подільському училищі культури, коли з семи читаних ним предметів на той час не було жодного підручника чи наукового посібника. Доводилось у різних бібліотеках України буквально “видзьобувати” по краплині передбачений програмою матеріал. Але в душі молодого, завзятого педагога кипів спортивно-азартний дух досягнення вершин успіху.
Колеги по академії знають Валентина Ільїнського як сподвижника Миколи Дарманського — великого реформатора освіти на Хмельниччині в перші роки незалежності України в перебудові колишнього педучилища в коледж, згодом — у педінститут, зрештою — в гуманітарно-педагогічну академію.
І вже в рамках зміни статусу навчального закладу Ільїнський особисто розробив універсальні навчальні програми з предметів “Українська та зарубіжна культура”, “Культурологія”, “Етика та естетика”. А для програмного забезпечення навчального процесу на новоствореному факультеті мистецтв Валентин Михайлович написав науково-методичні розробки до програм “Художня культура”, “Історія костюма та художнє оформлення танцю”, “Методика викладання етики та естетики”.
За плідну педагогічну та наукову роботу він був удостоєний звання відмінника освіти України, нагороджений медалями Петра Могили та Миколи Дарманського “За наполегливість у науці”.
Насправді ж Валентин Ільїнський — фаховий художник. Хист до малювання помітила мати Надія Дмитрівна, яка сама добре малювала живописні картини, якими прикрашала власну оселю й дарувала друзям. Хлопчик почав малювати раніше, ніж читати. А читати почав у чотирирічному віці завдяки бабусі Ірині Олексіївні, виховательці дитсадка.
На його довгій художницькій ниві всього було вдосталь: художник-оформлювач наочної агітації та пропаганди у Кам’янці-Подільському, художник-постановник масових заходів, художник-постановник Кам’янець-Подільського народного театру. Згодом працював художником-декоратором Хмельницького музично-драматичного театру.
В історію культури краю ім’я Валентина Ільїнського беззаперечно буде вписане як художника-постановника масових заходів, зокрема “Подільські візерунки” (1988), “З твоєї пресвятої волі вовіки слава золота” (1998), “В сім’ї вольній, новій” (1999) та інших.
Виховуючись в інтелігентній сім’ї, Ільїнський ще зі шкільних років захопився колекціонуванням цікавих книг про мистецтво, марок, художніх листівок, альбомів про живопис митців світу, монет, значків-гербів міст України. Протягом багатьох років у нього сформувалася багата бібліотека унікальних книг, альбоми з філателії, нумізматики, геральдики. У них — історія культури і мистецтва України, вони стали першоджерелами його творчих пошуків, досліджень і наукових напрацювань.
Після відродження державності в Україні відродилася й церква. Почали відновлюватися давні народні ужитково-прикладні ремесла, традиції писанкарства й вишивання — духовні обереги українства. У 1991 році Ільїнський одним із перших, згадавши, як у дитинстві разом з бабусею розмальовував писанки, взявся на професійному рівні відроджувати писанкарство з урахуванням символіки й орнаментики різних регіонів України. Майстер створює кілька сотень зразків писанок. В академії відкриває музей писанки. Проводить семінари викладачів художніх дитячих шкіл області, влаштовує майстер-класи на місцевому телебаченні. Організовує шість персональних виставок, бере участь у виставках народно-прикладного мистецтва у Києві. Високу оцінку майстерності писанкарства дав Ільїнському голова Фонду культури, Герой України, академік Борис Олійник. А буклет Ільїнського “Українська писанка” є й нині абеткою писанкарства для початківців.
Багаторічне захоплення колекціонуванням значків із зображеннями старовинних гербів міст привело Валентина Ільїнського до професійної геральдичної діяльності. Він переконаний, що наш нинішній національно-культурний розвиток не можливий без історичної пам’яті, без проникнення в минуле і поєднання його з сьогоденням. А це основа науки про геральдику. І нині він серед геральдистів України висококваліфікований фахівець у галузі цієї цікавої науки. За останні роки створив понад 100 гербів населених пунктів Хмельницької, Житомирської, Київської областей. Він — творець геральдичних знаків багатьох навчальних закладів обласного центру, хоругв (прапорів) міст області. Сьогодні символіка Ільїнського прикрашає сценічні костюми та антураж академічного ансамблю пісні і танцю “Козаки Поділля”. Він створив поки що єдиний в Україні музей геральдики, при якому функціонує студентський геральдичний гурток.
З 1993 року Валентин Михайлович є незмінним головою обласного відділення Українського геральдичного товариства та членом Ради Всеукраїнського геральдичного товариства. Він — постійний учасник науково-практичних конференцій з геральдики, де виступає з новими дослідженнями в цій галузі.
За багатогранну діяльність та вагому науково-дослідницьку роботу з вивчення історії культури Поділля Валентин Ільїнський удостоєний обласної премії імені Юхима Сіцінського (2005).
Сьогодні науковець, дослідник і педагог Валентин Ільїнський сповнений цікавих задумів, творчих ідей, впевнено крокує вперед, отримуючи задоволення від справ, яким присвятив життя.
Микола КУЛЬБОВСЬКИЙ