Сучасний діючий аеропорт — це не лише візитівка сучасного європейського міста. У нашому випадку — це нові можливості як для Хмельницького, так і для усієї області. І мова не лише про в’їзний туризм, збільшення інвестицій у нерухомість та розбудова готельного та відпочинкового бізнесу. Мова про зовнішню логістику, роботу з міжнародними вантажними перевезеннями, що дуже суттєво, адже місто робить велику ставку на індустріальний парк, який дасть змогу здійснити промислову модернізацію та посилити конкурентоспроможність вітчизняного виробника на ринку глобальних інвестицій. А наявність аеропорту в рази збільшує конкурентоспроможність будь-якої громади на ринку інвестицій. Окрім цього, біля міста формується глобальний логістичний хаб, який включає уже діючий інноваційний термінал “Нової пошти” та логістичні термінали АТБ і “Епіцентру”, які планують збудувати.
Та й в умовах карантину ставку потрібно робити саме на вантажні авіаперевезення, вважає перший заступник голови Хмельницької обласної ради Володимир Гончарук.
Втім, історія хмельницького аеропорту, який міг приймати літаки вагою понад 60 тонн і здійснював не лише внутрішні, а й міжнародні рейси, досить плачевна. Як і більшість регіональних аеропортів, він опинився в занедбаному стані, розвалений і розікрадений. Свого часу урядовці намагалися реанімувати його, навіть створювали державні програми, але з того нічого не вийшло.
У 2013-2014 роках програму з відновлення роботи КП “Аеропорт Хмельницький” приймала й Хмельницька обласна рада. Тоді депутати мали намір за рахунок обласного бюджету відремонтувати бодай злітно-посадкову смугу. Втім, з відомих причин ремонтні роботи довелося зупинити. Не вдалося розпочати реконструкцію і в 2015-ому, а згодом і в 2016 роках, оскільки Кабмін не включив аеропорт “Хмельницький” до державної програми розвитку регіональних аеропортів. Водночас іншим, зокрема, житомирському та полтавському летовищам, вдалося відновити свої повітряні гавані. Мабуть, мали ті міста своїх потужних нардепів, які лобіювали те питання.
Та попри все у 2018-ому крига зрушила. Територію летовища очистили від самосівів та чагарників на площі 54 гектари та розпочали ремонтні роботи на контрольно-пропускному пункті, а також завершились тендерні процедури щодо ремонту злітно-посадкової смуги. Тоді ж була підписана угода про обслуговування трьох літаків Ан-2. В березні 2019 року відбулися пробні польоти малої авіації, а вже в листопаді аеропорт був підключений до електромережі, якої до 2012 року не було взагалі. За рахунок коштів міського бюджету (800 тис. грн) було змонтовано систему зовнішнього освітлення, яка забезпечує освітленням усю робочу територію підприємства. А в листопаді відбувся тендер на виготовлення проєктно-кошторисної документації для повної реконструкції аеропорту “Хмельницький”. В рамках співфінансування проєктно-кошторисної документації 500 тисяч було виділено з бюджету міста. А вже протягом січня-лютого 2020-го на летовищі КП “Аеропорт Хмельницький” працювала комісія Державної авіаційної служби України, яка інспектувала злітно-посадковий майданчик. Виявлені недоліки вдалось усунути.
Відтак летовище отримало посвідчення про допуск до експлуатації злітно-посадкового майданчика для малих повітряних суден.
“До великих справ ідуть маленькими кроками”, — сказав тоді міський голова Олександр Симчишин. Тепер ці наполегливі і небезуспішні кроки робить команда Симчишина в обласній раді.
22 жовтня журналістам показали, що вдалося зробити за рік, який минає, та розповіли про плани в найближчій перспективі.
Зараз на летовищі триває поточний ремонт злітно-посадкової смуги, на який з обласного бюджету було спрямовано 1,1 млн грн. Але це крапля в морі, оскільки ЗПС потребує капремонту та реконструкції. Окрім цього, злітно-посадкову смугу, яка має довжину 2, 2 кілометра, необхідно продовжити ще на 500 метрів, аби аеропорт міг приймати великі цивільні літаки. За словами першого заступника голови Хмельницької обласної ради Володимира Гончарука, проєктно-кошторисна документація на виконання цих робіт вже зараз на завершальній фазі. Кошти на її розробку виділялися і з обласного бюджету, і з міського. Шість мільйонів залишилася з попереднього року, три мільйони — цьогорічні бюджетні асигнування. Щоб повністю покрити витрати, потрібно ще майже мільйон гривень (загальна вартість виготовлення проєктно-кошторисної документації складає 9,93 мільйона гривень). Загалом вартість реконструкції посадкової смуги складає майже 2,5-3 мільярди гривень. Насправді астрономічні цифри, і тут плече має підставити держава.
“На початку наступного року, якщо ніяких нюансів не виникне, ми матимемо пакет документів, які зможемо передати народним депутатам, передати в міністерство інфраструктури й просити, щоб нам допомогли в реконструкції нашої злітно-посадкової смуги. Це величезні кошти, які обласний бюджет навіть у співпраці з міським ніколи не потягне“, — сказав Володимир Гончарук.
Із позитивного — повернення через суди у власність КП “Аеропорт Хмельницький” абсолютно усіх земельних ділянок, які в 2012 році тодішній голова Хмельницької районної адміністрації пороздавав у приватну власність, та придбання для підприємства рентген-телевізійного інтроскопу. Обласному бюджету цей прилад обійшовся у 1,2 мільйона гривень. Це свого роду рентген, який дозволяє оглядати вантаж, не розпаковуючи, і без його наявності не можливо отримати сертифікат на вантажні перевезення. Прилад вже встановлений і готовий до роботи.
“Літак сідає на визначене місце, заходить на стоянку, вантаж —1200 кілограмів.Працівники виймають вантаж з літака, він проходить обстеження і виходить у подвір’я, де стоїть машина “Нової пошти”. Завантажується і відправляється на “Нову пошту”. Коли з“Нової пошти” приходить вантаж, він проходить таке ж обстеження цим приладом, щоб не було вибухонебезпечних предметів. Потім завантажується в літак, який відправляється на Дніпро”, — розповів директор комунального підприємства “Аеропорт Хмельницький” Валерій Сорока.
Ще один позитив: на дослідження несучої здатності штучних покриттів аеродрому підприємство отримало з міського бюджету 340 тисяч гривень. Це дало змогу визначити так зване класифікаційне число покриття (PCN), яке вказує на міцність злітно-посадкової смуги, руліжної доріжки (частина льотного поля аеродрому) та перону. Випробовування навантаженням дає змогу вже зараз досить ефективно використовувати злітно-посадкову смугу, не чекаючи реконструкції.
“Були спеціально надані навантаження на злітно-посадкову смугу, і ми зараз маємо документ, який визначає, які літаки, якої тоннажності й зі скількома пасажирами, тобто, і пасажирські, і вантажні, можуть сідати сюди вже зараз, і які обмеження. Цей документ все прописує, і ми його вже зараз маємо на руках, — розповів Володимир Гончарук. — Втім, є одне “але”. Нещодавно Україна та Європейський Союз підписали Угоду про спільний авіаційний простір. Ця угода знімає ринкові обмеження України та прив’язує її до внутрішнього авіаційного ринку ЄС. Це відбувається завдяки впровадженню нових авіаційних стандартів та правил Євросоюзу, які набагато жорсткіші. Відтак ТОВ “Ейр Орієнт”, яке мало перевозити вантажі для “Нової пошти”, а згодом і для мережі АТБ та для “Епіцентру”, призупинило проходження сертифікації. До речі, це стосується абсолютно всіх авіакомпаній, у яких закінчився термін дії старих документів. За прогнозами директора “Ейр Орієнт”, сертифікацію за новими нормами завершать до весни наступного року. “Процес неочікувано затягнувся через підписання Угоди про відкрите небо між Україною та ЄС. Це потребуватиме більше часу, але мета незмінна,” — констатує перший заступник голови Хмельницької облради.
Лариса Лазаренко