В Україні запрацював ринок газу. Тепер тепловики отримали можливість укладати контракти на поставку газу з будь-якою компанією. Але це лише гола теорія. Насправді ситуація патова, оскільки такий ринок газу скоріше нагадує вибір без вибору. Адже ціна газу на європейському ринку не просто зросла, а злетіла за хмари до позначки 670 доларів за тисячу кубометрів. Відповідно це призвело до зростання так званих ринкових цін і на нашому, вітчизняному ринку. Купувати газ у приватних трейдерів — це теж саме, що змусити безробітного купити в кредит мерседес. Бо ж, виходячи з так званих ринкових відносин, такі гроші можна витрачати, заклавши їх у тариф на тепло. Уявляєте, яким він має бути, приміром, для нас, споживачів? Цю арифметичну задачу можна вирішити, оскільки маємо в умові, що 1 куб. м газу коштує 20 грн. Саме такою ціна була на початку вересня на торгах “Української енергетичної біржі”.
Йдемо далі. Складаємо рівняння, знаючи, що український газ власного видобування коштує 2 гривні 40 копійок за кубометр. Тобто, різниця становить майже 18 гривень. І це без врахування доставки! Виникає логічне запитання: хто ж наживається на різниці між ціною газу вітчизняного видобутку і тією, за якою його продають? Дізнаємося, коли в задачі з’являється ще один гравець.Так, це Нафтогаз, який, як месія, пропонує ціну на газ дещо нижчу, але при цьому диктує тепловикам кабальні умови співпраці. Ось так насправді виглядає ринок газу в Україні. Тобто, вибір без вибору. І знову запитання: чому не спрямувати дешевий вітчизняний газ для побутових споживачів?! Чому на нього має право лише Нафтогаз? Чому б не надати вільний доступ до ресурсу АТ “Укргазвидобування”, який становить 67% від загального вітчизняного видобутку, учасникам ринку? Власне, цього добиваються Хмельницький та інші міста, теплові підприємства яких подають позови до суду проти “Нафтогазу, до складу якого входить АТ “Украгазвидобування”.
8 вересня в Києві відбулось засідання правління Асоціації міст України. Хмельниччину на заході представляв голова регіонального відділення АМУ, міський голова Хмельницького Олександр Симчишин. За його словами, головне питання стосувалося готовності до опалювального сезону. Адже нереально високі ціни на газ для теплопостачальних підприємств, бюджетних установ та й для населення, ставлять під сумнів нормальну життєдіяльність міст. Відтак, за підсумками засідання правління, АМУ звернулася до Президента, уряду та парламенту щодо забезпечення початку та сталого проходження опалювального сезону 2021/2022 років. АМУ запропонувала шляхи вирішення проблемних питань, пов’язаних із подорожчанням газу для населення та бюджетної сфери.
“Наближається опалювальний сезон, в якому ціна газу збільшується з 4 до 7,6 грн для населення та з 7 до 20 грн за 1 куб м для бюджетної сфери. До цього ще додається вартість розподілу газу та інші витрати”, — йдеться в заяві АМУ.
“Всі розуміють, що в людей немає коштів, аби оплачувати такі високі тарифи. А їх збереження на рівні минулого опалювального сезону для населення та бюджетної сфери потребуватиме від органів місцевого самоврядування додатково величезну суму — 25 млрд грн”, — сказав мер Києва, голова АМУ Віталій Кличко.
В АМУ підкреслили, що для упередження зриву опалювального сезону 2021-2022 року, необхідно:
Перше. Негайно відновити можливість теплопостачання та гарячого водопостачання в 59 громадах, розблокувавши рахунки підприємств, арештовані через заборгованість у сплаті за природний газ та його розподіл.
Друге. Усунути дискримінаційні норми в договорах на постачання природного газу. А саме: терміни оплати за спожитий природний газ повинні співпадати з термінами оплати населенням за послуги теплопостачання (виключити передоплату/авансові платежі); розмір штрафних санкцій для підприємств теплопостачання повинен відповідати розміру штрафних санкцій для населення; не застосовувати штрафні санкції на заборгованість за природний газ, яка склалася у зв’язку з неоплатою населенням послуг за теплопостачання; визначити цільове призначення та обсяги природного газу за категоріями споживачів; виключити вимогу про банківські гарантії або договірне списання коштів.
Третє. Зафіксувати ціну природного газу для бюджетних установ до кінця опалювального сезону на рівні 11,2 грн за 1 куб. м, щоб забезпечити безперебійне теплопостачання, зокрема, лікарень, шкіл, дитячих садочків та інших об’єктів соціальної сфери.
Четверте. Для збереження діючих нині тарифів на теплопостачання та гаряче водопостачання населенню та бюджетній сфері в опалювальний сезон 2021/2022 років громадам потрібні наступні компенсатори:
P збільшення нормативів зарахування ПДФО до бюджетів місцевого самоврядування на 5%;
P зменшення обсягів реверсної дотації до 20% та збільшення базової дотації до 100%;
P додаткова цільова субвенція на ремонт вулиць та доріг у громадах в обсязі 10 млрд грн;
P спрямування громадам 50% коштів ДФРР, збільшивши його обсяг до 3% від загафодДержбюджету.
П’яте. Спрямувати субвенцію з Держбюджету місцевим бюджетам на погашення різниці в тарифах за період 2016-2021 роки в обсязі 37 млрд гривень.
В АМУ підкреслили, що компенсація місцевим бюджетам має бути справедливою.
“Потрібно визначити справедливий, прозорий і єдиний механізм компенсації для усіх громад — не “бартером”, а грошима. Бо не можуть деякі міста отримати компенсацію в якомусь вигляді (фінансуванням певних об’єктів, наприклад), а інші — ні. Тарифи вдарять абсолютно по всіх, і ми повинні подбати про всі громади та їх мешканців”, — наголосив Віталій Кличко.
Тим часом ціни на продукти харчування вже поповзли вгору, і сьогодні вони навіть вищі, ніж у тій самій Польщі та Чехії. Наприклад, в Польщі дешевше, ніж в Україні, коштують хліб, рис, молоко, вершкове масло, курятина, цукор, соняшникова олія, картопля.
При цьому розрив істотний: хліб в польських магазинах дешевший, ніж в Україні, більш ніж на 20%, молоко — на 35%, вершкове масло — майже на третину, а картопля — на 33,1%. Якщо ж президент, уряд та парламент не дослухаються до вимог АМУ, залишивши дискримінаційні умови Нафтогазу, які лише поглиблюють кризу теплової галузі, то ситуація може бути непередбачуваною. Адже зима обіцяє бути ранньою, з першим снігом вже в жовтні, а населення не готове до захмарних цифр за тепло у платіжках. В глухому куті опиниться й уся бюджетна сфера, для яких тарифи будуть ще в кільканадцять разів будуть вищими. Так само й теплопостачальні компанії, які ще з минулих опалювальних сезонів мали мільярдні борги за газ. А вони, не в останню чергу, утворюються там і тоді, де кінцевий споживач — населення. А ще держава за 5 років заборгувала комунальним теплопостачальним підприємствам мільярди за різницю в тарифах, які зараз перекладає на плечі місцевих буджетів. За таких умов опалювальний сезон або не розпочнеться вчасно, або буде просто золотим. Золотими можуть й стати ціни на продукти харчування, для виробництві яких використовується блактитне паливо. Втім, наш президент ще влітку поставив завдання урядові, щоб і опалювальний сезон розпочався вчасно, і тарифи не зросли. Але, як кажуть, ставити задачі ще не означає, що їх розв’яжуть.До прикладу, прем’єр-міністр Шмигаль й досі вважає, що Нафтогаз — то панацея від усіх бід, оскільки, на його думку, причому, лише на його, запропонований Нафтогазом варіант — це вихід з патової ситуації. Не сказав лише, для кого.
Ольга Сєргєєва