У липні цього року очільники двох хмельницьких теплопостачальних підприємств звернулися до АТ “Укргазвидобування” з пропозицією укласти угоду, щоб без націнок посередників купувати газ і завдяки цьому не підвищувати тарифи восени. Тобто, мотивація цієї пропозиції була цілком обгрунтована. Якщо ж говорити мовою цифр, то купувати газ, собівартість якого 3600-4000 грн за тисячу кубометрів навіть з процентами для прибутку видобувної компанії, куди вигідніше, ніж ціна 7,42 за метр кубічний, яку встановлює Нафтогаз. І це ще без урахування тарифу оператора газотранспортної системи! Навіть більше, така угода дала б змогу нашим тепловим компаніям утримувати ціну на теплопостачання до 1500 гривень за Гкал. Тобто ціну, яку хмельницькі тепловики утримують вже два роки поспіль, і ми платимо за тепло значно менше, аніж інші обласні центри. Втім, розглянувши лист виконавчого комітету Хмельницької міськради щодо пропозиції укласти угоду на закупівлю газу напряму, без націнок Нафтогазу, АТ “Укргазвидобування” повідомило про відмову. Аргументи? Виявляється, обсяг товарного газу власного видобудку АТ “Укргазвидобування” законтрактовані до 31.12. 2021 року, і на даний час АТ не здійснює продаж природного газу з ресурсу власного видобутку.
Крім цього, АТ “Укргазвидобування” вказує, що, за статутом, воно входить до групи Нафтогаз і, як усі його підрозділи, згруповане в дивізіони за бізнес напрямками. Це означає, що лише Нафтогаз має доступ до найдешевшого газу вітчизняного виробництва. Ну і, відповідно, користуючись такими привілеями, Нафтогаз забирає в АТ “Ургазвидобування” отой самий український газ за ціною 3600-4000 за тисячу кубометрів і, збільшуючи ціну майже вдвічі, продає його нам!
А як же 13 стаття Конституції України, за якою власником надр та природних ресурсів є український народ? Чому органи державної влади не забезпечують нам це право? Більше того, дозволяють Нафтогазу витворяти усілякі маніпуляції та бути монополістом, називаючи це “вільним ринком газу”. Який це вільний ринок, коли теплопостачальні підприємства мають купувати блакитне паливо не на конкурентному ринку газу, а за регульованими цінами Нафтогазу? Який вільний ринок, коли Нафтогаз, який має привілеї і у такий спосіб тримає на прив’язі усі теплопостачальні компанії, диктуючи їм не лише ціну, а й свої умови! А вони просто кабальні! Зокрема, однією з вимог є підписання ТКЕ трирічних контрактів на постачання блакитного палива з фіксованою ціною на перший рік — 7,42 за метр кубічний газу, не враховуючи його доставку. Потім ціни мають бути проіндексовані з 1 липня 2022 року і з 1 липня 2023 рр. Крім цього, Нафтогаз вимагає передоплату та банківську гарантію, а це ще додаткові гроші, які будуть закладені у тариф. А ще в цій угоді є вимога, яка дозволяє НАКу в будь-який час списувати гроші з рахунків теплопостачальних підприємств.
І найголовніше: в документі визначений фіксований і при цьому занижений обсяг газу. Це означає, якщо фіксованого обсягу не вистачатиме, тепловикам доведеться купувати газ за ціною “Амстердам+”. Хіба це не пастка? Відтак, логічно, що після відмови АТ “Укргазвидобування” Хмельницька міська рада готує судовий позов до акціонерного товариства групи НАК “Нафтогаз” України. Але впевненості в тому, що його виграють, немає, а на носі опалювальний сезон. І хоча хмельницькі теплопостачальні підприємства технічно до нього готові на 100 відсотків, тарифи доведеться підвищувати. Адже тепловики використовують природний газ як основне паливо, а відтак між його ціною і тарифами є пряма залежність.
Незважаючи на такі неприпустимі речі, договір із “Нафтогазом” на три роки вже підписали ряд комунальних підприємств, охрестивши таку угоду документом, підписаним під дулом кулемета. А нинішня центральна влада при цьому просто вмила руки, переклавши відповідальність за встановлення тарифів на місцеві органи влади, щоб потім наш президент, який, до речі, перед виборами обіцяв людям зменшити тарифи, сказав: а що? Це ж не я підвищив тарифи, це ж органи місцевої влади! Іншими словами, всі ми тепер маємо працювати на благо Нафтогазу і таким чином завершувати епоху бідності. Приміром про підвищення тарифів вже заявили Вінниця, Тернопіль, Полтава, Маріуполь, Запоріжжя,Чернівці. Після цього Зеленський, уряд якого й заварив усю цю кашу, ставить завдання вчасно розпочати опалювальний сезон і при цьому, щоб тарифи для населення не зросли. Ну якийсь дволикий Янус, а не президент! Натомість, за розрахунками підприємств ТКЕ, ціна теплової енергії повинна зрости від 15 до 40%, залежно від структури споживачів, у тому чи іншому місті. Якщо ситуація не зміниться на законодавчому рівні, найвірогідніше, що тарифи зростуть і в Хмельницькому. Та чи допоможе це позбутися проблем? Скоріш за все, навпаки, це може призвести до поглиблення кризи в тепловій галузі. Принаймні так вважають експерти. Та й, дійсно, людям такі тарифи точно не по кишенях, відповідно зростатиме заборгованість населення перед тепловиками, а в тепловиків — перед постачальником газу і т. д.
І тут, як каже класичний закон логіки — tertium non datur (виключення третього), тобто, або тепловикам відпускатиме газ напряму без захмарних націнок АТ “Украгазвидобування”,а Україна видобуває достатній обсяг власного природного газу, який дозволяє повною мірою покривати потреби населення, або мають бути конкретні зміни на законодавчому рівні. Поки що немає ні першого, ні другого.
Лариса Світловська