Шість днів двоє друзів, молодих хмельничан, Максим Возненко і Михайло Суботін здійснювали підйом на найвищу гірську вершину Африканського континенту — Кіліманджаро, що на півночі Танзанії (висота 5895 м над рівнем моря), і підняли там прапор нашого міста.
Вже на сходженні вниз Максим телефоном розповів журналістам, що зі своїм товаришем хотіли «показати світу, що хмельничани круті». Справді, такі підйоми – для щасливчиків: адже не всім альпіністам вдається досягти могутньої вершини, яка приваблює неймовірною красою і легендами місцевих племен.
Насправді, Кіліманджаро – це величний «сплячий» вулкан, верхівка котрого покрита могутньою шапкою снігу, яка вражаюче виблискує в променях яскравого африканського сонця. Можливо, саме тому місцеве населення дало йому назву – Кіліманджаро, що в перекладі з мови суахілі означає “сяюча гора”.
Своїм сходженням хотіли змотивувати українців і хмельничан до нових звершень, походів та подорожей. Так кажуть друзі про мотивацію свого походу на африканську гору.
«Щороку близько 50 тисяч людей пробують піднятись на вершину Кіліманджаро, і тільки 65 відсоткам це вдається. Ми дуже раді, що стали одними із тих, кому пощастило. Більше того, ми ще й підняли прапор нашого міста на вершині!» — розповідає Максим. Він зазначив, що сходження було дуже важким. Похід тривав шість днів. На кожній новій позначці висоти потрібна була акліматизація.
«Фактично штурм вершини розпочався вночі, о 00:30, з висоти 4 600 м, і вже о 7 ранку ми були на вершині кратера вулкану. Це було дуже важко! Дуже! На самому початку штурму вершини гірська хвороба випотрошила мене, і я йшов абсолютно без сил. Висота і ніч також не сприяли швидкому сходженню. Можна сказати, я піднявся тільки силою волі. І якби не підтримка друга – я б спустився вниз вже в перші години. Але все ж таки ми це зробили!» — зізнався хлопець і додав, що походом на Кіліманджаро відзначив своє тридцятиріччя. А прапор Хмельницького друзі взяли у похід спеціально, бо пишаються, що вони — хмельничани.
Богдан Андрійчук