Право власності на нерухоме майно, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Це означає, що поки власність не буде зареєстрована за певною особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, права власності у такої особи не виникне. Крім того, якщо інформація про нерухомий об’єкт у реєстрі відсутня, це створює ризики шахрайських дій з боку третіх осіб, які можуть скористатися даним фактом і спробувати оформити майно на себе.
Сьогодні державну реєстрацію права власності на об’єкти нерухомого майна здійснюють виконавчі органи влади. У нашому випадку — Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради. У законодавстві України передбачений задля цього спеціальний механізм. Як він працює і що потрібно знати для того, щоб захистити своє право на нерухоме майно, запитуємо в начальника управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Сергія ГОНЧАРА.
— Сергію Костянтиновичу, скажімо, я живу в Хмельницькому, але моя нерухомість (квартира, дача, будинок і т.д.) знаходиться за межами міста. Чи можу я звернутися до вашої установи, зокрема відділу державної реєстрації Хмельницької міськради, щоб зареєструвати свою власність у Держреєстрі, тобто отримати цю послугу за місцем проживання?
— Для того, щоб уникнути плутанини, перш за все хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно. Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке є обов’язковим. Наш Відділ працює у складі 12-ти державних реєстраторів. До повноважень Відділу входить проведення державної реєстрації права на нерухоме майно, яке знаходиться в межах Хмельницької області. Тобто, заявник (власник) може звернутись до Відділу щодо реєстрації права на майно, яке розташоване не лише в межах нашого міста, а й в межах районів Хмельницької області. Відділ розташований на вул. Пилипчука, 3 у м. Хмельницькому. Додаткову інформацію можна отримати за телефоном 65-10-13.
— Чи обов’язково документи на проведення реєстраційних дій має подавати власник нерухомого майна?
— Заява на проведення реєстраційних дій може подаватися як заявником особисто так і його законним представником або особою, уповноваженою на такі дії.
Особу заявника державний реєстратор встановлює за паспортом громадянина України. Особа іноземця або особа без громадянства встановлюється за національним, дипломатичним чи службовим паспортом іноземця або іншим документом, що посвідчує його особу.
Якщо ж це законний представник, то і його особу, і документи, які підтверджують його повноваження також встановлює державний реєстратор. Теж саме і з уповноваженою особою. Державний реєстратор встановлює уповноважену особу та обсяг її повноважень на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи, або за наявністю нотаріально посвідченої довіреності, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.
— А яка процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно?
— Законодавством встановлений чіткий порядок реєстрації прав, який включає вісім пунктів:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
— Ця адміністративна послуга платна? Якщо так, то скільки вона коштує?
— Розмір адміністративного збору залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на поточний рік. На сьогоднішній день розмір адміністративного збору становить:
• за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – 230 грн.
• за державну реєстрацію обтяження – 110 грн.
• за державну реєстрацію іншого речового права – 110 грн.
• за внесення змін до державного реєстру речових пав на нерухоме майно (ДРРПННМ) – 90 грн.
• за надання інформації з ДРРПННМ у паперовій формі – 60 грн.
Проте, законодавством передбачено коло осіб, які звільняються від адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав. Це фізичні та юридичні особи, права в яких виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом; громадяни І і ІІ категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди І та ІІ групи; інваліди Другої світової війни, учасники антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій; органи державної влади, органи місцевого самоврядування.
— А чи можна сплатити адміністративний збір онлайн?
— Хмельницький став учасником пілотного проєкту, згідно з яким заявники зможуть сплатити адміністративний збір онлайн. Для цього потрібно за допомогою смартфону та сервісу “Дія” відсканувати наданий державним реєстратором QR-код. Після чого буде сформована автоматична квитанція з усіма даними заявника та можливістю оплати онлайн. При цьому реєстратор одразу матиме можливість “підтягнути” справжню електронну квитанцію в реєстр.
— Скільки часу займає уся процедура проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав?
— Строк не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
Проте є можливість провести державну реєстрацію права власності та інших речових прав у скорочені строки. Тоді адміністративний збір відповідно вже буде більшим.
— В нашому місті швидкими темпами будується житло коштом фізичних осіб. Чи є певні вимоги щодо переліку документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на новозбудовані квартири?
— Є. Якщо будівництво здійснювалось із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, або в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу. У такому випадку заявником подаються такі документи:
• документ, що підтверджує набуття у власність об’єкта інвестування — це може бути інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо;
• технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно — квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо;
• довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
— От, скажімо, в мене є домова книга та технічний паспорт на будинок, збудований у 80-х роках, а в сестри — збудований у 90-х. Нам потрібно ці будинки також реєструвати?
— Ні домова книга, ні технічний паспорт не є підтвердженням зареєстрованого права власності на житловий будинок. Для реєстрації права власності на індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, необхідно подати документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна; виписку з господарської книги, яку здійснює виконавчий орган сільської, селищної, міської рад або відповідна архівна установа; технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна з зазначеною датою побудови.
— А як бути людям, які стали власниками земельної ділянки ще у 90-х, коли закон не вимагав присвоєння земельним ділянкам кадастрового номера і, відповідно, їхня земельна ділянка його не має?
— Дійсно, на “старих” державних актах жовто-червоного кольору немає кадастрового номера. Але це не означає, що вони недійсні. Всі державні акти, видані за роки незалежності України, мають рівну юридичну силу і підтверджують право власності людини на земельну ділянку.
Єдиний нюанс: якщо у вас державний акт без кадастрового номера, то, перш ніж продавати або заповідати ділянку, потрібно обов’язково цей номер отримати. Інакше здійснити перехід права власності на землю не вдасться. Тому, навіть якщо ви поки нічого не збираєтеся робити зі своєю ділянкою, я все ж таки раджу звернутися до землевпорядної організації, яка має відповідну ліцензію та сертифікованих співробітників Це може бути як державна, так і недержавна організація.
— Дякую, Сергію Костянтиновичу, за інформацію. Гадаю, вона буде корисною для наших читачів і вони нею скористаються, а відтак, зареєструвавши своє нерухоме майно, матимуть гарантію, що воно захищене.
Розмовляла
Лариса Світловська