Так, у даному випадку ацетон використовується не для того, щоб розчинити фарбу, приміром, чи стерти лак з нігтів. Ацетон у великій кількості виробляє … дитячий організм. І це, звісно, погано . А стан цей називається ацетономічним синдромом (АС).
Думаю, не варто вдаватися у тонкощі виникнення ацетону в організмі дитини. Зазначимо просто, що стан ацетономічного синдрому виникає, як правило, у дітей від 3 до 8 років. Збільшення рівня ацетону можуть викликати різні причини: приміром, вірусні (як-от, ротавірус) чи кишкові захворювання. Причиною може стати також банальне переїдання. До прикладу, дитина може, як кажуть, “в апетит” з’їсти грамів 200 коров’ячого сиру чи м’яса (навіть відвареного), шоколадку тощо. Або ж до такого стану може призвести перевтома, стресова ситуація, навіть перевантаження якимись заняттями. Зверніть увагу, що збільшення ацетону може викликати й надмірне позитивне збудження, тобто навіть хороші емоції, коли їх забагато, можуть завдати шкоди.
Отже, які симптоми АС? Нудота, яка супроводжується блювотою. Причому, може здатися, що хворому після блювоти стало краще, однак це не так, бо потім вона стає циклічною, повторюючись через 15-20 хвилин. З’являється біль у животі, запах ацетону з рота. Підвищується температура — аж до 39 градусів. Може бути діарея (пронос). І згодом з’являються ознаки зневоднення організму — м’язова слабкість, суха шкіра. Дитина стає надзвичайно млявою. І ось тут головне не згаяти час! Особливо повинно насторожити, коли дитина блює уже разів десять. Обов’язково зверніть увагу на те, скільки виділяється сечі. Якщо у вашого малюка сеча не виділяється протягом кількох годин, відразу дійте! Найперше і найголовніше завдання — напоїти дитину, аби запобігти ще сильнішому зневодненню. Буквально чайною ложечкою чи шприцом без голки (як кому зручніше) кожних 5 хвилин давати дитині пити. Найкраще — 5-відсотковий розчин глюкози. Або ж лужні води типу “Боржомі”, “Поляна Квасова”, “Луганська” тощо (попередньо треба випустити з води газові бульбашки). Найменших діток ліпше поїти аптечними розчинами — “Регідрон”, “РЕО”, “Біогая” тощо.
Рівень ацетону можна виміряти за допомогою спеціального тесту, який продається в аптеках. Якщо батьки пильні, вчасно помітять ознаки ацетономічного синдрому й звернуться до лікаря, то поліпшити стан дитини цілком можна в домашніх умовах. Якщо ж ні, тоді ситуація ускладнюється, дитину доводиться госпіталізовувати й застосовувати внутрішньовенні інфузії.
Дієта — теж один з основних методів лікування. Відразу забираємо з меню молоко, сир, м’ясо, рибу — на 7-10 днів. Їсти можна овочеві супи, варені та печені овочі, каші з різноманітних круп на воді, некислі фрукти.
Якщо ацетономічний синдром повторюється регулярно, на дієті доводиться перебувати триваліший час. І, звісно ж, звертатися до лікаря. Бійтеся втратити час!
Як правило, діти з часом, так би мовити, “переростають” цю хворобу. Особливо, якщо батьки ретельно дотримуються усіх рекомендацій. Однак пильність не можна втрачати. У дитини, яка часто страждає на АС, необхідно виміряти рівень глюкози у крові (як у побуті кажуть — цукор). Обов’язково це треба зробити, якщо хтось із рідних хворіє на цукровий діабет, щоб не пропустити цю хворобу у дитини.
Окрім дієтичного харчування (лише натуральні продукти, нічого жирного, смаженого й копченого), треба дбати про емоційний стан дитини, забезпечувати їй лише позитивний настрій. Так, останнє слово тут за батьками. Від їхньої пильності й ретельності залежить, власне, здоров’я їхньої ж дитини.
Сторінку підготувала
Тетяна Кірик