Ледь сонце почало звільняти землю від снігу та прогрівати її, активізувалися любителі “гарячого” весняного прибирання — палії, які вогнем і димом знищують торішні сухостої. Хоча всі достеменно знають, що пожежі в екосистемі завдають шкоди як довкіллю, так і людям, які вимушено дихають смогом. Дослідження показують, що згорання 1 тони сухостою вивільняє в повітря близько 9 кілограмів чадного газу, важких металів, пилу і низку концентрованих сполук.
Лише за останні дні березня рятувальники тричі виїздили до місць займання сухої трави в Хмельницькому на березі Південного Бугу та на вулицю Свободи. Затягувало димом і території навколо обласного центру, зокрема у селі Черепова Хмельницького району — 1,5 га, поблизу аеропорту — 2 гектари.
У Череповій місцевий житель, знаючи про небезпеку, відповідальність та шкоду, якої завдавав, вирішив вогнем знищити сміття на городі. На палія склали адмінпротокол. Проте штраф у розмірі 340 грн не надто високий, аби зупиняти паліїв, кажуть рятувальники, а наслідки таких екозлочинів можуть призвести до масштабних пожеж, шкоди для самої людини та довкілля.
Аби запобігти подібним ситуаціям у майбутньому, вогнеборці рушили у рейди населеними пунктами області. У містах та селах рятувальники та правоохоронці проводять профілактичні бесіди з мешканцями та застерігають від спалювання сміття та опалого листя.
“Із 25 по 28 березня на території області зареєстровано понад 20 випадків загорання сухої рослинності. Три з них призвели до масштабних пожеж, а саме будівель, на загальній площі понад 1300 кв. м”, — повідомив Дмитро Урунов, начальник міськрайонного управління ГУ ДСНС України в Хмельницькій області.
Тижнем раніше рятувальники ліквідували 37 пожеж сухої трави. Про це повідомив начальник ГУ ДСНС у Хмельницькій області Едуард Братко. “Вогнеборці просто фізично не встигають гасити осередки займання, є загроза перекидання вогню на машини, будинки, газопроводи, лінії електропередач, а причина одна — людський фактор”, — зауважив він.
За словами керівника Офісу проєкту “Розумне довкілля. Хмельницький” Миколи Ваврищука, найпростіший, найдешевший та безпечний спосіб звільнення від решток сухостою — компостування. “Я рекомендую всім, хто має земельні ділянки: компостуйте опале листя і суху траву. Листя, трава, гілля — це своєрідні зелені відходи, за які потрібно платити окремо. Розуміючи це, частина мешканців ці відходи просто спалює, що взагалі заборонено. Частина людей просто приходить на сміттєвий майданчик вночі, ввечері і скидає їх у контейнер для сміття. У межах міста хмельничани можуть самостійно вивезти на полігон зелені відходи. До тарифу вони не входять, тому “Спецкомунтранс” йде назустріч мешканцям — приймає сухостій безкоштовно”, — зазначає Микола Ваврищук.
Що ж стосується гілля, працівники офісу “Розумне довкілля. Хмельницький” та КП “Спецкомунтранс” розробили графік, за яким хмельничани зможуть здати зелені відходи. Оновлений графік можна буде знайти після закінчення карантину на сайтах “Розумного довкілля” та “Спецкомунтрансу” з повідомленням, коли і де буде транспорт , щоб забрати гілля.
Рятувальники вкотре застерігають, що спалювання сухої рослинності забороняється законодавством України та передбачає адміністративну відповідальність з відповідним накладенням штрафів.
Тетяна Русанівська