Вся магія новорічних свят, здається, криється в ялинці. Люди в ейфорії свята водять навколо неї хороводи, загадують бажання, кладуть подарунки. Це цілий шпилястий всесвіт, який сяє вогниками зірочок, кульок, дзвіночків, бурульок… І саме ялинкова іграшка перетворює звичайне дерево на святкове. Це — невідʼємний атрибут Нового року та еліксир гарного настрою взимку.
Новорічне свято — час, коли наші вчинки стають відвертішими. Тож недаремно першими ялинковими прикрасами були яблука як біблійний символ спокуси і заборон. І лише в 1848 році в Німеччині яблука замінили штучними ялинковими кульками. Згодом розмаїття ялинкових прикрас стало надзвичайно багатим. Традиція одягати ялинку в найкраще — улюблена справа з дитинства. Пощастило тим, хто досі зберіг свої перші ялинкові іграшки. Вони — реліквія, ностальгія, раритет.
Улюбленою колекцією ялинкових прикрас пишається й хмельничанин Ігор Байдак. У нього весь рік — підготовка до новорічних свят, бо завжди в пошуку цікавої ялинкової іграшки. До тисячі експонатів, сучасних іграшок і часів свого дитинства, колекціонер зберігає в коробочках, ящиках, склянках і глечиках вдома й на роботі, але щоразу радо демонструє скарби всім охочим. Каже, якось одну іграшку йому випадково розбили, — ледь не плакав. Бо його колекція дійсно вражаюча!
Колекціонувати почав із дитинства, в радянському минулому це було досить популярним заняттям. Починав із поштових марок (нині має їх дуже багато), продовжив слониками — зібрав одну з найбільших колекцій в Україні, та збиранням ялинкових іграшок.
“Хтось із великих сказав, що колекціонування — перший крок до безумства, бо не можливо зупинитися. Щось у цьому є, хоч намагаюся не втрачати голову”, — каже колекціонер.
Якось на святкуванні Різдва в маминої сестри Ігор Байдак помітив на ялинці родинні ялинкові прикраси, якими прикрашала свято ще його бабуся. Чоловіка охопила ностальгія за дитинством, так тепло стало на душі, відчув себе знову маленьким хлопчаком у колі найближчих людей.
“Тітка помітила росу на моїх очах і хутко зняла з шафи ще цілий чемодан іграшок. “Ось, ще бабусині, візьми собі, скільки хочеш”, — сказала вона. Уявіть, кожній із іграшок щонайменше 50 років. Потім родинних іграшок додав ще брат. Так і почалася моя колекція. Тепер на Новий рік фактично можу відтворити свою дитячу ялинку”, — каже пан Ігор.
А першою його колекційною іграшкою, яку придбав самостійно, стало радянське ведмежа в рожевому комбінезоні. Дуже мила забавка не могла не сподобатися — це окраса колекції. З найстаріших ялинкових іграшок — кулі розміром із людську голову. Ними прикрашали головну радянську ялинку. Виготовлені з твердого скла, масивні, важкі. Придбав їх випадково в жінки, яка раніше працювала в Кремлі обслуговуючим персоналом. Вік цих іграшок — 1949-1970-ті роки. На одній кулі — яскраві квіти, на іншій — два слони, цією іграшкою Ігор Байдак вбив двох зайців, бо підійшла одразу для двох його колекцій.
Новорічні скарби колекціонера вражають і своїми мініатюрними розмірами. Так, має унікальних гномиків по чотири сантиметри. Їх виготовляли лише на експорт, випадково кілька експонатів серії потрапило до хмельницького колекціонера. А ще має півторасантиметрову кульку з радянською зіркою. Ці крихітні вироби дуже тендітні, на долоні майже не відчувається їхня вага.
Щодо іграшок з радянською символікою, в Ігоря Байдака — це окрема частина колекції. Тут шишки та кулі з червоною зіркою, з серпом і молотом. Виготовляли їх приблизно в 1960-х роках.
Якби там не було, але дитинство багатьох із нас припало на радянський час. А це була епоха відкриттів та новацій. Коли в 1961 році Юрій Гагарін вперше полетів у космос, цю подію почали тиражувати скрізь, навіть у ялинкових прикрасах. Масово виготовлялись іграшкові космонавти, ракети, космічні кораблі та супутники. Один із таких супутників Ігор Байдак також зберігає в колекції. Це досить складна, деталізована й велика іграшка. А ще були підкорювачі Арктики, льодоколи тощо.
“На піку слави Гагаріна ялинкових космонавтиків виготовляли дуже філігранно: з ротиками, очками, вушками. Потім це стали просто безликі чоловічки в скафандрі”, — зазначає колекціонер.
У роки, коли Микита Хрущов культивував вирощування кукурудзи, в формі плодів цієї рослини також почали виготовляти ялинкові іграшки.
“До речі, фігурки овочів на ялинці стали популярними в голодні повоєнні роки. Тоді ж були популярними іграшки на воєнну тематику. Маю каталог, де є іграшка в формі радянського літака, що збиває німецький”, — додає колекціонер.
У 1956 році весь радянський простір полонила кінострічка Ельдара Рязанова “Карнавальна ніч”, де головну роль зіграла незрівнянна Людмила Гурченко. Її пісня “Пʼять хвилин” стала хітом. Тому одразу після прокату фільму почали виробляти ялинкові іграшки — годинники різних форм, стрілки на яких показували саме 23. 55. У той час, коли європейські ялинкові годинники показували точну годину бою новорічних курантів.
Найпопулярнішою фабрикою в Україні з 1948 року булла Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас. До наших днів це чи не єдина фабрика ялинкових іграшок, де проводилися повноцінні екскурсії. На жаль, усе призупинилося через російсько-українську війну. Нині ще активно діють фабрики в Теребовлі, Львові, загалом в Україні — до півдесятка таких фабрик. На львівську Ігор Байдак часто організовує екскурсії для охочих, які на власні очі можуть побачити цей складний, але дуже захоплюючий процес — створення ялинкової прикраси. В хід ідуть трубочки для видування скла, сріблення, фарби, пензлі… Розпис іграшок — ручна робота спеціальних майстрів.
Із львівської фабрики в Ігоря Байдака — велетенські розписні кулі та куля з львівськими трамвайчиками.
“Cучасні іграшки — неймовірно красиві. Маю, наприклад, крутого Бетмена на гоночній машині. Але все ж іграшки часів дитинства миліші”, — зізнається Ігор Байдак.
Вся сіль колекціонування новорічних прикрас у тому, що вони дуже красиві й тендітні. Хоч деякі стародавні іграшки до XIX cтоліття виготовлялися з картону, вати чи папʼє-маше.
За словами Ігоря Байдака, аби не зіпсуватися, іграшка повинна бути на відкритому повітрі не більше 20 днів. Проте практика показує, що дехто в селах вішав іграшки й забував на роки, а вони все одно збереглися.
Нині є багато приватних майстерень, де можна навчитися виготовляти ялинкові прикраси. Відомі й хмельницькі художники, які розписують та реставрують іграшки на ялинку.
Мрія колекціонера Ігоря Байдака — іграшка-ведмедик із діжкою меду радянської доби та іграшки-велетні. Колекціонує й верхівки на ялинку.
Минулоріч уже презентував свою колекцію в обласній бібліотеці для дітей та юнацтва, а цьогоріч планує відтворити ретроялинку — прикрасити новорічне дерево кращими експонатами з власної колекції.
Ірина Салій