Минулої неділі освячено храм Новомучеників українського народу Української Греко-Католицької
Церкви, що на вулиці Кам’янецькій, 94/2.
Храм — унікальний, дерев’яний, збудований за технологією наших предків — без застосування жодного цвяха.
З нагоди цієї урочистої події відбулася Архиєрейська Божественна Літургія. Богослужіння проходило за участю двох архиєреїв: архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василя Семенюка та єпископа Кам’янець-Подільської єпархії Івана Кулика. До спільної молитви долучилося багато хмельничан. Багатоголосо звершена, звучала вона потужно й хвилююче.
Храм названий на честь Новомучеників українського народу не випадково. Він побудований на території цвинтарних поховань, меморіального військового кладовища, поблизу поховань жертв політичних репресій, які у християнстві вважаються мучениками. А свято Новомучеників притаманне саме українській церкві, оскільки ці люди — 27 новомучеників — жили у ХХ столітті.
Відомий хмельницький живописець Володимир Карвасарний створив для храму три мозаїки: вони розташовані на церковних фронтонах, та запрестольну ікону святих мучеників землі Української. Ікону Володимир Карвасарний писав майже три місяці.
“В одній іконі, по суті, 27 ікон, — ділиться митець. — Це портрети конкретних людей, священиків, єпископів, які загинули за Україну. Серед них — брат Андрея Шептицького Семен, три жінки-монахині”.
Побудувати храм на цьому місці вирішили тому, щоб усі заходи місцевої влади із вшанування полеглих воїнів розпочиналися по-християнськи: з молитви у храмі. Щоденно на богослужіннях поминатимуть усіх полеглих у Другій світовій війні, замучених і закатованих подолян під час комуністичних репресій, полеглих воїнів нашого часу, які віддали своє життя, захищаючи сьогодні нашу землю від російських окупантів та сепаратистів.
Будівельні роботи розпочалися ще в серпні 2019 року. Митрополит Василь Семенюк, тоді ще адміністратор Кам’янець-Подільської єпархії, поблагословив початок будівництва нової святині, освятив наріжні камені і хрест на місці майбутнього будівництва.
А вже на початку літа 2020-го храм було споруджено. Як розповідав тоді адміністратор храму отець Микола Шпітальний, він був практично готовим, залишилося лише придбати деякі обов’язкові речі для Богослужінь: престіл, тетрапод, семисвічник тощо. Довелося звертатися за допомогою до людей. Отець Микола Шпітальний тоді сказав: “Коли ми звертаємося до людей про допомогу на завершення цього будівництва, відчуваємо, що Божа опіка й Божа любов є разом з нами. Так немов би сам Господь промовляє через нас до добрих людей, які би змогли нам допомогти у цій святій справі. І ми бачимо, що це справді Боже благословення є, бо без нього ми б не змогли навіть розпочати це будівництво”.
І ось храм уже освячено. Отець Микола каже: “За короткий проміжок часу Бог допоміг нам дооблаштувати все. Ми просто всім розказували про себе, про те, що ми робимо добру справу, про те, що це є для церкви, для Бога. Ми говорили про ці потреби, люди відгукувалися і так потихеньку дооблаштовували. Дякуємо всім, хто відгукнувся.
Освячення храму — це дуже важливо, бо це є початок його функціонування щодо служіння й звершення святих літургій. Оскільки храм збудовано на честь Новомучеників українського народу, храмове свято ми відзначатимемо 27 червня”.
На освяченні храму все додавало врочистості: і теплий, аж прозорий, день ранньої осені, й піднесена атмосфера, і кожне слово щирої молитви.
Не довгою, але дуже змістовною і зворушливою була промова Митрополита Василя Семенюка. Він, зокрема, подякував міській владі за сприяння у будівництві храму. А коли насамкінець, після служби Божої, заспівав разом з вірянами повстанську пісню про трьох братів із Прикарпаття, які за волю полягли, емоції в кожного з присутніх, здається, вибухнули на повну. Почуття радості, безконечної любові до рідної землі, гордості за наших героїв переповнили всіх присутніх.
Парафіянка Наталя Миколаївна розповіла, що постійно відвідує катедральний храм Різдва Пресвятої Богородиці: “А сьогодні прийшла на це велике свято — освячення храму, який дуже потрібний у цьому місці, адже поблизу розташовані міська й обласна дитячі лікарні. Тож матері матимуть сокровенне місце, де звертатимуться з молитвою до Бога, благаючи про зцілення своєї хворої дитини. Прекрасно, що в нашому місті з’явився такий унікальний дерев’яний храм”.
Виступив на урочистостях і міський голова Олександр Симчишин. Він, зокрема, зазначив: “Це особливе місце. Поруч — пам’ятник жертвам політичних репресій. Ці люди гинули, бо хотіли мати Українську державу, українську мову, українську церкву. Тепер можемо помолитися за їхні душі у новому храмі. Всі ми знаємо, що церкви з дерева — споконвічна українська традиція. Дуже радий, що в Хмельницькому вдається її відроджувати і розвивати”.
Воістину світле свято відбулося в храмі. Душу переповнювало щемке почуття свободи й гордості за Україну. Любов до Бога об’єднує всіх.
Уже наступного дня о 7.30 розпочалася служба Божа.
Відбуватиметься вона щодня. А для приватної молитви храм буде відкрито постійно.
Тетяна Сікорська