У Хмельницькій міській лікарні розширять відділення амбулаторного гемодіалізу, яке відкрили торік. Кількість ліжок буде збільшено вдвічі, а відтак до кінця осені медзаклад зможе забезпечити гемодіалізом усіх пацієнтів міста.
Відділення гемодіалізу в міській лікарні відкрили 25 квітня минулого року. Це стало непересічною подією для Хмельницького. І не тільки тому, що це обійшлося державному та міському бюджетам у чималу суму, приблизно 14 мільйонів гривень. Ця подія ще й символізує перемогу важко хворих хмельничан, чиє життя напряму залежить від діалізу, над, здавалося б, непереборними обставинами.
Це стало можливим завдяки особистій позиції міського голови Олександра Симчишина, який уже на першій сесії міської ради після свого обрання пообіцяв діалізним хворим хмельничанам, які потерпали від неякісних послуг обласної лікарні, коли доводилося вночі на таксі їздити на процедури.
Нині відділення амбулаторного гемодіалізу працює щодня у три зміни, обслуговує 58 хворих хмельничан. Пацієнтів підключають до спеціального апарату німецької фірми “Fresenius Medical Care”, якісного і найсучаснішого.
Метод гемодіалізу застосовують при хронічній хворобі нирок у термінальній стадії, коли нирки взагалі не працюють. Саме тоді апарат гемодіалізу заміщає роботу нирок та очищає кров. Кожен пацієнт обов’язково повинен проходити ці сеанси (тривалістю чотири години) тричі на тиждень.
Віталій Онуфран, завідувач відділення амбулаторного гемодіалізу, розповідає: “На жаль, за статистикою в Україні лише 30% пацієнтів, які потребують діалізу, його отримують. 70% пацієнтів замісної ниркової терапії не отримують узагалі. Щороку кількість хворих, яким лікарі ставлять діагноз важкої ниркової недостатності п’ятого ступеня й життя яких залежить виключно від процедури гемодіалізу, зростає на очах. У Хмельницькому щороку додаються 12-15 хворих. Тож розширення відділення для нас нагальна потреба”.
Загалом, за словами Віталія Івановича, у світі хворі перебувають на гемодіалізі, поки їм не зроблять трансплантацію нирки. В Україні ситуація інша. У нас трансплантацій одиниці, та й ті від родичів.
З 1 січня 2021 року обіцяють нарешті запустити електронну базу реципієнтів та донорів, до якої будуть внесені дані діалізних хворих. Є надія, що рано чи пізно трансплантологія таки запрацює в Україні на повну.
Але поки що єдиним порятунком для хворих є гемодіаліз. Як зазначає Віталій Онуфран, нині хворим з нирковою недостатністю медики намагаються максимально зберегти власну нирку. Звісно, робиться це за допомогою лікарських препаратів, які хворим видаються безкоштовно. Це називається нефропротекцією: тобто зберегти нирку, щоб якомога далі відтягнути гемодіаліз. Й економічно це вигідно. Адже кожен хворий за рік проходить 150 сеансів діалізу. Помножте це на 1894 гривні (такий тариф на цю процедуру визначила Національна служба здоров’я України). І виходить досить велика сума.
“Але, щоб займатися нефропротекцією, потрібно вчасно виявляти хворих з нирковою недостатністю. Це завдання сімейних лікарів”, — впевнений Віталій Онуфран.
Натомість медичним працівникам відділення гемодіалізу, які рятують життя хворим, не з медом. Бо в тарифі, який заклала НСЗУ на процедуру гемодіалізу (згадані уже 1894 гривні), передбачалася зарплата лікаря на рівні 4500 (?) гривень. Така ж зарплата, що б ви розуміли, й молодшої медичної сестри.
Віталій Іванович каже, що охочих працювати на такій мізерній зарплаті мало. Робота у відділенні складна. Треба до тонкощів усе знати й вміти працювати на сучасному обладнанні. Тому лікарю хочеться, щоб медперсонал мав гідну зарплату.
Нині у відділенні 10 сучасних апаратів німецької фірми “Fresenius Medical Care”, віртість одного складає приблизно 20 тисяч євро. Таку ж кількість апаратів планують встановити і в новому залі відділення (що дозволить обслуговувати 60 хворих). Новий зал планують відкрити на другому поверсі, у приміщенні, де раніше була клініко-діагностична лабораторія. Нині розробляється проєктно-кошторисна документація. Спочатку виконати треба демонтажні роботи, потім ремонтні й насамкінець встановити апаратуру.
З міського бюджету на ремонтні роботи вже виділено три мільйони гривень. Робота розпочалася, головне, щоб їй не завадили коронавірус та економічна криза.
Хто, як не пацієнт, краще може оцінити роботу відділення? Хмельничанин Володимир Королевський уже дев’ять років тричі на тиждень отримує сеанси гемодіалізу: “Вісім років я ходив на діаліз в обласну лікарню. І ось уже рік сюди. Не передати словами, настільки ми, хворі, задоволені якістю медичного обслуговування та умовами, в яких ми отримуємо нині необхідні процедури. Хочемо висловити щиру вдячність персоналу відділення, які дуже уважні, совісні, терплячі. Це і лікарі, і медсестри, і санітарочки. Ми вдячні їм за їхню роботу й турботу про нас. І ще вдячні міському голові Олександру Симчишину, адже саме його стараннями і з’явилося це відділення у міській лікарні. Ви навіть уявити не можете, наскільки це полегшило наше життя”.
Тетяна Сікорська