2 вересня в Лондоні Рада директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) затвердила фінансування для Хмельницького на проєкт модернізації інфраструктури твердих побутових відходів (будівництво сміттєпереробного комплексу і впорядкування місцевого сміттєзвалища).
Хмельницьке сміттєзвалище експлуатується з 1956 року, щоправда, лише з 1987-го на його території створили комунальне підприємство. За браком площ купи сміття росли вгору і висота сміттєвища над лінією горизонту сягала понад 30 метрів. Плюс ще, як мінімум, 15 метрів углиб глиняного кар’єру, адже саме на ньому й виник полігон побутових відходів. Через пожежі їдкий сморід часто накривав місто, а відтак містяни потерпали від забрудненого повітря.
Кожна нова команда, яка приходила до влади, обіцяла збудувати в місті сміттєпереробний завод, але далі слів справа не йшла. Завжди чогось бракувало, щось заважало, відтак жоден міський голова так і не спромігся не те, що вирішити цю проблему, а навіть зрушити її з місця. Цілком вирогідно, що колишні очільники міста просто не мали бажання братися за доволі складну і відповідальну справу.
Взявся за неї міський голова Олександр Симчишин.
“Про будівництво сміттєпереробного заводу можна багато говорити, а можна йти до цієї мети поступовими і правильними кроками. У 2016 році ніхто навіть не знав, скільки сміття збирається у Хмельницькому. Ми організували системне вимірювання його кількості, провели посезонну морфологію (тобто склад усього сміття). Це найперші речі, які потрібні для того, щоб розуміти, що і як робити далі. Раніше цим всерйоз ніхто не переймався. Маючи вихідні дані, ми вже могли говорити про майбутню технологію переробки сміття. Розробили і реалізовуємо комплексну концепцію поведінки з твердими побутовими відходами “Розумне довкілля”. У ній усе: від виховання екосвідомості до утилізації небезпечних відходів”, — зазначив міський голова Олександр Симчишин.
Буквально за два роки сміття почало приносити місту гроші. Дегазаційна установка, встановлена на полігоні твердих побутових відходів за кошти підприємців, почала викачувати зі сміття звалищний газ. На території сміттєзвалища є вісімдесят свердловин, з яких і видобувають метан. Його передають на дегазаційну установку, де використовують для виробництва електроенергії, а останню продають в електромережу. Завдяки цьому місто вже заробило понад три мільйони гривень. Гроші спрямовують у КП “Спецкомунтранс”, яке займається вивезенням побутових відходів. Втім дегазаційний комплекс не лише почав приносити прибутки. З його появою частково послабилось екологічне напруження довкола сміттєзвалища — полігон зменшився в об’ємах і на ньому зменшилась загроза загоряння відходів.
Передувало цьому сортування сміття. Першим кроком став збір небезпечних відходів: батарейок, акумуляторів, люмінесцентних ламп, ртутних термометрів, фарб, косметики та встановлення в місті баків для різних видів сміття, в тому числі і підземних. До речі, привчати сортувати сміття почали не лише дорослих, а й школярів і навіть дошкільнят, впроваджуючи екологічний всеобуч в освітніх закладах міста і закупивши спеціальні контейнери для шкіл та дитсадків.
Паралельно, не чекаючи манни небесної, команда Симчишина почала вивчити західний досвід будівництва сміттєпереробних заводів. Обираючи модель для Хмельницького, врахували зростання населення в обласному центрі та створення майбутньої об’єднаної територіальної громади з сусідніми селами. Таким чином отримали 115 тисяч тонн сміття на рік. Це — базовий показник для майбутнього заводу. А два роки тому комунальне підприємство “Спецкомунтранс” уклало договір на виконання робіт з розроблення проєктної документації на реконструкцію полігону побутових відходів. У рамках цього договору виконано топографо-геодезичну зйомку полігону, проведено інженерно-геологічні вишукування, розроблено детальний план території полігону ТПВ.
Водночас управління економіки Хмельницької міської ради за стандартами Європейського Союзу та під чітким контролем ЄБРР розробило техніко-економічне обґрунтування щодо розміщення та будівництва заводу механічного сортування і біологічної переробки твердих побутових відходів.
Далі стало питання за фінансами, адже на будівництво сміттєпереробного заводу потрібно мінімум 30 мільйонів євро. Сума — величезна. Відтак влада міста почала звертатися у міжнародні інституції, які зможуть прокредитувати такий проєкт, зокрема, у Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку. Зрештою, вирішили співпрацювати з останнім, адже представники ЄБРР запропонували кращі умови. І вже на початку 2019 року Олександр Симчишин підписав перший меморандум з представниками ЄБРР. Пізніше, дослідивши важливість будівництва у Хмельницькому сміттєпереробного заводу, Європейський банк реконструкції та розвитку зголосився виділити місту п’ять мільйонів євро безповоротного гранту на рекультивацію нинішнього полігону твердих побутових відходів. Крім того, 23,5 мільйона євро кредиту — безпосередньо на будівництво сміттєпереробного заводу.
Для повної реалізації проєкту Хмельницький завершив придбання земельних ділянок, необхідних для рекультивації сміттєзвалища та будівництва сміттєпереробного заводу. Паралельно торік ЄБРР найняла британську компанію “WSP”. Її представники провели повний технологічний, екологічний, економічний та соціальний аналіз будівництва хмельницького сміттєпереробного заводу. Результатом цього стали звіти і плани дій на тисячі сторінок українською та англійською мовами.
У лютому цього року розпочалися 120-денні громадські обговорення у форматі публічної консультації, які через карантин перейшли у формат публікацій та відеопрезентацій. І вже до кінця літа ЄБРР мав прийняти остаточне рішення щодо виділення кредиту і гранту. І це нарешті здійснилося.
2 вересня в Лондоні Рада директорів Європейського банку реконструкції та розвитку затвердила фінансування для Хмельницького на проєкт модернізації інфраструктури твердих побутових відходів (будівництво сміттєпереробного комплексу і впорядкування сміттєзвалища).
“Отримаємо кредитні кошти — 28,5 млн євро та грантові (тобто безповоротні) кошти від Інвестиційної платформи сусідства ЄС (EU Neighbourhood Investment Platform) — 5 млн євро, що практично покриють усі відсотки по кредиту. Співфінансування з нашого боку складає 3 млн євро за три роки. В жовтні підпишемо угоду та вже отримаємо кошти. Це означає, що Хмельницький кредитоспроможний, Хмельницькому довіряють, довіряють хмельницькій владі, яка довела, що здатна і готова до реалізації цього проєкту”, — зазначив на брифінгу 4 вересня міський голова Олександр Симчишин.
За словами керівника офісу “Розумне довкілля. Хмельницький” Миколи Ваврищука, усі тендерні процедури та закупівлі відбуватимуться на порталах ЄБРР і контролюватимуться цією міжнародною організацією. За фінансовою моделлю, яку розробив ЄБРР, кредит надається на 13 років під 5,75% річних. Проте банк може знизити відсоткову ставку за умови покращення кредитного рейтингу міста (навіть до 3%). Пільговий період — три роки.
“Це — один із перших подібних проєктів в Україні. Є всього кілька міст, які разом з нами є першопрохідцями, і хочу всім нагадати, що за всі роки незалежності з 1991 року жодного переробного заводу в Україні не було побудовано. Існує багато байок і вигадок, що десь хтось будував. Ні, жодного заводу не побудовано”, — зазначив керівник офісу “Розумне довкілля. Хмельницький” Микола Ваврищук.
За словами Олександра Симчишина, по суті, залишилось питання техніки і механіки — отримати всю документацію, побудувати, розрізати стрічку і працювати.
“Ми можемо з великою ймовірністю говорити, що сміттєпереробний завод у Хмельницькому буде. Плюс, що дуже важливо, хмельницьке сміттєзвалище згодом відповідатиме європейським нормам”, — наголосив міський голова.
Наразі реалізація такого величезного проєкту планується в два етапи. На початковій стадії здійснюватиметься рекультивація існуючого полігону, будівництво нових карт відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу прилеглих до існуючого полігону ТПВ (ці ділянки вже всі в наявності) з системою очищення фільтрату, проєктування сміттєперебного комплексу та встановлення модуля для компостування органічних відходів, сортування сміття, а також придбання обладнання, транспорту. Другий етап передбачає завершення будівництва сміттєпереробного комплексу. Вартість впорядкування нашого сміттєзвалища — орієнтовно 200-250 млн грн, плюс придбання техніки, вартість сміттєпереробного комплексу — понад 700 млн грн.
Лариса Світловська