Лиш прокидалася природа від зимових морозів, предки бралися за сівбу та оранку. Теплі дні знаменували початок робіт на полях. Цей період був особливо радісним, адже, добре попрацювавши навесні та влітку, весь рік родина накриватиме щедрі столи, комори тріщатимуть від запасів городини.
Крім того, перші промені теплого сонця підбадьорювали люд, веселили, хотілося співати, танцювати босоніж на свіжій зелені трав. От і виходили старі й молоді в гаї хороводити під супровід пісні. І назвали її гаївкою або веснянкою, у різних регіонах країни ще й ягілкою, риндзівкою, городалькою.
З часом гаївки стали традиційним обрядом, присвяченим святкуванню приходу весни та початку роботи на полях. В цих обрядах можна було розгадати жартівливе відтворення сівби, оранки тощо.
Нині традиція предків водити гаївки — швидше пережиток, але вона стала основою репертуару чи не всіх фольклорних колективів, які своєю творчістю бережуть нашу історію.
Така мета й міської громадської організації “Відродження традицій Поділля”, яка з 2015-ого щороку в травні проводить фольклорний фестиваль гаївок “Ладовиці”. Співами й танцями, хороводами та іграми відтворюють традиційну співочу культуру подолян весняного календарно-обрядового циклу фольклорні гурти “Ладовиці” та “Ладосвіти” дитячої музичної школи №2. Керує обома колективами Ірина Телюх.
“Хочеться, щоб молодь міста більше дізналася й вивчала культуру свого краю”, — зазначає організаторка фестивалю гаївок.
Через карантин цьогорічне cвято відбулося у відеоформаті, побачити його можна в YouTube. На відео зібрано кращі виступи фольклорних колективів за минулі роки.
Згадали хмельницькі фольклористи, як минулоріч на сцені просто неба, під дудочку-сопілку в барвистих віночках та вишиванках танцювали “Гаївки”. Сопілчані мелодії доповнювали свистунці, які імітували спів пташок та легкий подих весняного вітру. А далі дівчата та хлопці водили хоровод і наспівували, як “Ладовиці терен ладовали” — про обряд збереження дівочої краси, з якою асоціювали весну. Самі “Ладовиці” є помічниками слов’янської богині краси й любові Лади. Недарма ж кажуть, щоб усе “до ладу” було, тобто гарно, красиво, правильно.
Марина Зінов’єва